WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ціннісні орієнтації освітнього простору - Реферат

Ціннісні орієнтації освітнього простору - Реферат

людина не винаходить його, а знаходить у світі, в об'єктивній дійсності.
У психологічній структурі особистості В. Франкл виділяє особливий, "ноетичний вимір", у якому локалізуються смисли. Цей вимір не зводиться до вимірів біологічного і психологічного існування людини; відповідно смислова реальність не піддається поясненню через психологічні і тим паче біологічні механізми.
В. Франкл дає змістовну характеристику можливих позитивних смислів. Він вводить уявлення про цінності - смислові універсалії, які кристалізувалися в результаті узагальнення типових ситуацій, що мали місце в історії суспільства або людства. Цедозволяє узагальнити можливі шляхи, дотримуючись яких, людина може зробити своє життя осмисленим:
по-перше, за допомогою того, що ми даємо життя;
по-друге, за допомогою того, що ми беремо від світу (переживання цінностей);
по-третє, за допомогою нашої позиції стосовно долі, яку ми не в змозі змінити.
Відповідно до такого підходу виділяються три групи цінностей: цінності творчості, цінності переживання і цінності відносин.
Пріоритет, на думку В. Франкла, належить цінностям творчості. При цьому, смислу і цінності набуває праця людини, як її внесок до життя суспільства, а не просто як її заняття. Смисл праці людини полягає насамперед у тім, що вона як особистість вкладає у свою працю. Цінності творчості вважаються найбільш природними і важливими.
Оригінальним є підхід В. Франкла до характеристики цінностей відносин. Він вважав звернення до них можливим тоді, коли вичерпані всі інші можливості більш активного впливу на власну долю. Як тільки ми додаємо цінності відносин до переліку можливих категорій цінностей, - пише В. Франкл, - стає очевидним, що людське існування ніколи не може виявитися безглуздим за своєю внутрішньою суттю. Життя людини зберігає свій смисл до кінця - до останнього подиху.
В. Франкл вважав, що смисли не винаходяться, не створюються самим індивідом, їх треба шукати і знаходити. Смисли не дані нам, ми не можемо вибрати собі смисл, ми можемо вибрати лише покликання, у якому і знайдемо смисл. У пошуку і вирішенні смислів людині допомагає совість. Людина вільна завдяки тому, що її поведінка визначається насамперед цінностями і смислами. В. Франкл визначав людину як духовну істоту. У своїй цій якості людина характеризується двома фундаментальними онтологічними позиціями: здатністю до самотрансценденції і здатністю до самовідсторонення.
Перша виявляється в постійному виході людини за межі самої себе, у спрямованості її на щось, що існує поза нею.
Друга виявляється в можливості людини піднятися над собою і над ситуацією, подивитися на себе збоку. Дещо романтично, проте відверто стосовно цієї позиції звучить монолог Салівана із казки Річарда Баха "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон": Більшість з нас рухаються так повільно. Ми переходимо із одного світу до іншого, і в той же час забуваємо, звідки ми прийшли; нам байдуже, куди нас ведуть, для нас важливо те, що відбувається у цю хвилину. Ти уявляєш, скільки життів ми повинні прожити, перш ніж у нас з'явиться смутний здогад, що життя не вичерпується їжею, боротьбою та владою… Тисячі життів… А потім ще сто життів, перш ніж ми починаємо розуміти, що існує щось, що називається досконалістю, і ще сто, поки ми переконуємося: смисл життя в тому, аби досягти досконалості і розповісти про це іншим".
Варто звернутися до питання про необхідність свободи для людини у трактуванні В. Франкла.
Його думки важливі для кожної людини, а для педагога особливо: це свобода взяти на себе відповідальність за свою долю, свобода слухати свою совість і приймати рішення щодо своєї долі. Це свобода змінюватися, свобода від того, щоб бути саме таким, і свобода стати іншим. Людина, - пише В. Франкл,- вирішує за себе; будь-яке рішення є рішенням за себе, а рішення за себе - завжди формування себе.
Ми спеціально зупинилися на категорії "свобода", оскільки вважаємо, що в цьому полягає не тільки сенс життя людини взагалі і педагога зокрема, але свобода є однією з найважливіших ціннісних орієнтацій професійно-педагогічної діяльності.
Таким чином, ціннісні орієнтації, розглянуті в психологічній площині, являють собою змістовний шар спрямованості і складають внутрішній механізм, який впливає на ставлення людини до навколишнього світу і її діяльність. Ціннісні орієнтації здатні брати на себе роль узагальнених принципів, на основі яких приймаються важливі рішення, переборюються складні соціокультурні проблеми.
Бажання взяти за основу психологічний механізм регуляції життєдіяльності, який базується на функціонуванні ціннісних орієнтацій, ґрунтується на визначенні аксіологічної підсистеми як найважливішого компоненту структури особистості, на твердженні про те, що ціннісні орієнтації розглядаються як феномен, який пов'язує внутрішній світ особистості і навколишню дійсність. Саме ціннісні орієнтації додають певну тональність формуванню психічних властивостей особистості, які входять до ядра моральності людини, в умовах системи стосунків, організованих як процес співтворчості, взаємодопомоги, співробітництва.
Ціннісні орієнтації можуть виступати і центром об'єднання стійких груп людей із близькими індивідуально-типовими особливостями та приблизно рівними можливостями в сфері праці і відпочинку, що може бути основою для формування професійних колективів.
Ціннісні орієнтації як загальні смислові утворення є основними смисловими одиницями особистості, що визначаюють стосунки між цілями і засобами їх досягнення. Вони регулюють і переводять будь-який вид діяльності у її морально-смисловий план. Окрім того, ціннісні орієнтації відіграють основну роль у структуруванні власного "я" і функціонують як певний рівень розвитку особистості.
Ціннісні орієнтації знаходяться у певних взаємозв'язках з іншими психологічними характеристиками особистості. Вони є вершиною диспозиційної структури, яка включає елементарні фіксовані установки та фіксовані базові соціальні установки. Співвідношення ціннісних орієнтацій і мотивації особистості дозволяє виявити, що ціннісні орієнтації, маючи високий рівень стабільності, належать до стійких мотиваційних утворень і виступають джерелами мотивації в цілому.
При порівнянні ціннісних орієнтацій і потреб також виділяється узагальненість, "вічність", фундаментальність ціннісних орієнтацій і динамічність, безпосередність, ситуативність потреб особистості.
Діапазон функціонування ціннісних орієнтацій надзвичайно широкий: від понять, уявлень до ідеалу як кінцевого орієнтиру бажаного стану життя і діяльності. Імовірно, тому ціннісні орієнтації варто розглядати як смислові комплекси високого рівня, що задають тон життєдіяльності людини на ідеальному рівні.
Серед механізмів розвитку ціннісних орієнтацій
Loading...

 
 

Цікаве