WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Визначення поняття ”цінність” - Реферат

Визначення поняття ”цінність” - Реферат


Реферат на тему
Визначення поняття "цінність"
За свою історію філософія пережила три основні періоди (онтологічний, гносеологічний і аксіологічний) і змінила три провідні тенденції, кожна з яких визріла у попередній і залишилася у змісті наступної.
Таблиця 1
Основні етапи розвитку філософії
Вихідний об'єкт і матеріал філософії Природа
(Космос, Бог, Всесвіт). Суспільство
(як сукупність). Людина
(як індивід і особистість).
Основні
етапи розвитку філософії Онтологічний
(з VII-VI в. до н. е. по XVI в. н. е.) Гносеологічний (XVII ст. - 60-і рр. XIXст.) Аксіологічний (2-га пол. XIX ст. до XXI ст.)
Головним завданням аксіології виступає визначення самого поняття "цінність".
Нами було ретельно досліджено зміст підручників з педагогіки для вищої школи, починаючи з 1960 року (О.Г. Ковальов, Н.О. Константінов, М.І. Болдирєв, О.П. Кондратюк, С.П. Баранов, В.В. Бєлорусова, М.В. Савін, С.Ф. Збандуто, Г.І. Щукіна, І.Т. Огородников).
Лише у двох підручниках - Г.І. Щукіної (1966 р.) та І.Т. Огородникова (1968 р.) - в кожному з них по одному разу зустрічається поняття "цінність" як продукт суспільної праці.
В Україні вперше вийшла у 1964 році українською мовою книга В.О. Василенка "Цінність та оцінка". До 1965 року в СРСР термін "аксіологія" використовувався лише при критиці буржуазних концепцій.
У Радянському Союзі філософська дискусія з проблем цінностей уперше відбулася у 1965 році в Тбілісі.
Наступна наукова конференція з проблем особистості та її ціннісних орієнтацій відбулася уже в 1968 році в м. Тарту.
Слід зауважити, що, включно до 1996 року, у вітчизняній педагогіці замість поняття "цінності" у вжитку були ідеї, ідеали, принципи, норми, погляди, вимоги тощо.
Сучасна філософія і методологія науки розглядає поняття цінностей як одне із найскладніших. Теоретико-методологічне обґрунтування цінностей знаходимо у працях вітчизняних та зарубіжних філософів і соціологів (В.С. Лутай, В.Г. Кремінь, І.А.Зязюн, В.І. Воловик, А.Д. Ятченко, Н. Речер, Б.С. Гершунський, Ю. Школенко, О. Дробницький, І. Майзель, М. Розов, М.Коган, В. Марков, Ю. Солонін, О.Д. Научитель, К. Байєр).
В Україні, як і в багатьох країнах світу, зростає молода наука - філософія освіти (В.С. Лутай, М.Д. Култаєва, В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко, В.В. Корженко, С.Ф. Клепко, Л.С. Гобунова), предметом якої у тому числі є ціннісний потенціал освіти.
Соціогенез загальнолюдських цінностей в системі філософської думки як етичного явища досліджено в працях вітчизняних (С. Шардаков, М. Бургін, В. Кузнецов, П. Гуревич, С. Кучинський, М. Зотов, М. Сєдов, В. Соколов, Н. Малиновська, Т. Перерва, Ю. Смоленцев, Л. Карпинський) та зарубіжних вчених (М. Рокич, Г. Оллпорт, Д. Гілеспі, Н. Кантріл, К. Клакхон, Т. Парсонс, М. Мід, Ф. Бенедикт).
Т. Парсонс відзначив, що на початку 70-х років ХХ ст. аксіологія, яка включає в себе широкий спектр ідей - від релятивізму до абсолютизму, від суб'єктивізму до об'єктивізму, від скептицизму до догматизму - виконала в основному завдання власного обґрунтування. Були визначені предмет загальної філософської теорії цінностей, її місце в системі філософії, практичні задачі.
На думку М.М. Скорик, на теоретичному рівні апеляції до загальнолюдських цінностей мають характер:
1) протистояння пріоритету "класового";
2) опозиції фундаментальному баченню.
В.Д. Шадриков відзначає, що тільки піднявшись на вершину національної культури, людина зможе розкрити для себе загальнолюдські цінності.
Концептуальний характер впливу духовної культури на формування життєвих цінностей досліджували Д. Леонтьєв, В. Вернадський, А. Гуревич, П. Сорокін, І. Фролов, В. Бурков, Ю. Школенко, І. Зязюн, В. Кремінь, І. Бех, І. Барвінок, Т. Бутківська, А. Нарсук, І. Невлєва, Г. Майборода та ін.
У вітчизняній психолого-педагогічній науці виділяються три основні теоретико-методологічні підходи до розгляду поняття "цінність":
- як до соціальної проблеми (І. Курас, М.І. Михальченко, Л.В. Сохань, О.А. Донченко, І.О. Мартинюк, Т.В. Бутківська, А.А. Ручка, І.Г. Тараненко, Н.Ткачова),
- як до психологічної проблеми (І.Д. Бех, Г. Балл, Т.С. Яценко, С.Д. Максименко, М.Й. Боришевський, В. Лисенко, А.М. Бойко, Т.В. Гринчук, В.А. Губенко, В.С. Тюріна, І. Ващенко),
- як до педагогічної проблеми (Н.Г. Ничкало, І.В. Лебідь, О.В. Сухомлинська, І.П. Жерносек, Н.Б. Шуст, П.Р. Ігнатенко, О. Вишневський, В.П. Струманський, В. Костів, Б.С. Кобзарь, В.О. Василенко, Р.О. Захарченко, В. Іздебська, Р.П. Скульський, І.В. Іванюк, С. Єрмакова, В.А. Семиченко, І.Ф. Спірін, В.І. Скутіна).
О. Сухомлинська визначає, що педагогічні дослідження проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій поділяються за певними напрямками:
1. Питання громадянського виховання з пріоритетом національних цінностей (Л. Крицька, І. Бондаренко, П. Давидов, О. Опаленик, В. Сагарда, В. Оржеховська, І. Єрмаков, Г. Данилова).
2. Питання цінностей родинного виховання (М. Стельмахович, О. Семеног, В. Постовий, О. Докукіна).
3. Питання цінностей природи людського життя (Г. Тарасенко, В.О. Оржеховська, О. Мягченко, О. Гречишкіна, Ю. Гречишкіна, С. Лопаєнко).
4. Питання цінностей девіантного виховання (М.Д. Ярмаченко, В.М. Оржеховська, І.Д. Бех, Т.М. Титаренко, С.Г. Немченко). Л.В. Сохань з цього питання зазначає, що сурогатні форми вирішення життєвих задач - це своєрідна підробка, імітація життя, коли або самі задачі, що обтяжують людину, не є істотними, або вони не вирішуються, а нагромаджуються, гранично ускладнюючи життя, і, гірше того, вирішуються з використанням аморальних, протиправних або психологічно ущербних методів.
Правомірним є запитання стосовно об'єктивності цінності та її залежності від суб'єкта. Цінність не може існувати як без об'єкта (предмета), який належить до зовнішнього світу, так і без суб'єкта (особистості), оскільки саме в оцінці останнього явище виступає цінним або нецінним. Слід додати, що цінність реалізується через стосунки, у рамках реального суб'єкт-об'єктного відношення.
Способи ціннісного пізнання визначені у філософії (В. Брожик, В. Василенко, О. Дробницький, О. Івін, М. Каган, В. Тугарінов та ін.) як особливий тип пізнання, в основі якого лежить оцінка - усвідомлення цінності предметів і явищ.
Як відомо, оцінювальна діяльність полягає у визначенні позитивного або негативного в об'єктах і явищах дійсності з погляду визначених соціальних та індивідуальних критеріїв. Причому на рівні пізнання й осмислення поняття про цінності співвідносяться зі способами розуміння світу і людини, положеннями і фактами науки, традиціями, історичними
Loading...

 
 

Цікаве