WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ціннісний характер педагогічної взаємодії - Реферат

Ціннісний характер педагогічної взаємодії - Реферат

проявом стану людини і її комунікативного наміру, при мистецькому використанні підсилює вплив на партнера. Оптимальною для педагога вважається жестикуляція, яка задовольняє такі вимоги: природність, динамізм; розмаїття жестів та ін.
Значне місце в кінесиці займає поза, тобто положення тіла, типове для даної культури (почасти і професійної діяльності). Найбільш прийнятна для вчителя "відкрита поза", яка свідчить про довірливе розташування до партнера і готовність вести зним позитивний діалог. Учителеві не рекомендується займати "закриту позу", ознакою якої є зімкнуті руки, а також "позу домінування", для якої характерна опора обома руками на стіл і "нависання" над ним.
Важливим елементом педагогічної кінесики є також хода, побутові дії, які набрали характеру професійних (листання книги, закривання дверей, розкладання на вчительському столі книг, записів і т.д.), зовнішній вигляд учителя. Тут вчитель повинен виявляти природність і смак.
Жестові групи - важливий невербальний компонент у відносинах педагога та учня. Вони вказують на те, як люди реагують на все, що відбувається навколо них. І. Кант називав руку людини "видимою частиною мозку". На чисто експресивному прояві діти можуть розпізнати, а точніше, визначити радість - в 3 роки, біль - в 5-6 років, гнів або страх - в 7, жах - в 9-10, подив - в 11, зневагу - в 14 років. Розглянемо деякі групи жестів та поз, які виражають різні позиції учня в складному процесі навчання.
Оціночні жести належать до оціночних і їх треба правильно розуміти та інтерпретувати.
Почісування підборіддя. Цей жест означає "добре, дайте подумаю", він показує, що учень зайнятий процесом прийняття рішення. Часто цей жест "довантажується" специфічним виразом обличчя - злегка прижмурені очі.
Рука біля щоки. Поза мислителя, учень поринув в аналіз проблеми. Підборіддя дитини спирається на долоню, вказівний палець витягнутий вздовж щоки, інші пальці - нижче рота, поза "критичної оцінки".
Жести з окулярами. Дозволяють виграти учням-"очкарикам" час для обдумування та характеризуються як паузи для роздумів.
Крокування. Багато учнів вдаються до нього, намагаючись вирішити складну навчальну проблему або прийняти рішення. Це дуже позитивний жест, на жаль, ми практично не дозволяємо учням ним користуватися. Слід пам'ятати, що учня, який, замислившись, крокує, не треба зачіпати питаннями, оскільки це може порушити хід його думок.
Пощіпування перенісся. Цей жест, як правило, супроводжується заплющуванням очей, говорить про глибоку зосередженість. Цим жестом учень сигналізує Вам про свої труднощі (не треба намагатися швидко вивести його з цього стану).
Жести захисту
Руки схрещені на грудях. Цей жест читається краще інших. Так часто сидять або стоять учні, які відмовляються від наставлень вчителя чи батьків. Захист посилюється, коли ноги також схрещені. Коли Ви бачите, що Ваш учень знаходиться в подібній позі, перегляньте те, що Ви говорите чи робите.
Кисті стиснуті в кулаки. У такому випадку, коли виникає сумнів що до того, спокійний учень чи він знаходиться в стані захисту, зверніть увагу на кисті його рук. Цей жест - сигнал про сильне хвилювання або навіть агресію учня.
Жести нервозності
Покашлювання у більшості випадків свідчить про те, що учень нервує. Постукування рукою по столу, ногою по підлозі, клацання ковпачком ручки... - все це жести стурбованості.
Рука або палець прикриває рот. Чарльз Дарвін описував це, як жест подиву, але іноді учень поступає так і в тому випадку, коли сказав щось "не те" та жалкує з цієї нагоди.
Жести підозри та скритності
Погляд спрямований в бік. У такому випадку краще не спілкуватися.
Ноги (або все тіло) звернені до виходу. Помітивши подібний жест, змініть тему розмови або краще дайте можливість Вашому учню зайнятися своєю справою.
Доторкування або легке потирання носа, як правило, вказівним пальцем - це знак сумніву. Задайте учневі питання, на яке йому важко відповісти, тоді Ви побачите, як швидко його вказівний палець починає рухатися до носа. Різновид цього жесту - потирання за вухом або перед вухом вказівним пальцем, потирання ока.
Жести відвертості
Розкриті руки. Коли учень гордий своїми досягненнями в навчанні, він відкрито показує свої руки. А коли відчуває провину, тоді ховає руки або в кишені, або за спину.
Жести нудьги
Машинальне малювання на папері свідчить, як правило, про зниження інтересу учня до теми спілкування.
Голова лежить на долонях, очі напівзаплющені - "критична стадія", учень не в силах приховати свою нудьгу.
Втома від навчальної роботи. Учень відхиляється назад, до спинки стільця, робить видих та витирає чоло.
Порожній погляд. Вірна ознака того, що учень вже "спить". Не чіпайте його, не турбуйте… Нехай дитина спить. Ви ж її самі й заколисали.
В акустичному аспекті поведінки необхідним інструментом впливу на учнів є голос учителя, який розглядається з просодичної і екстралінгвістичної позицій.
Просодику складають інтонаційні сторони звучної мови: сила та інтенсивність, висота, тембр голосу, а екстра лінгвістику - звукові вкраплення в мову у вигляді сміху, плачу, покашлювання і т.д. Вміння вільно користуватися цими засобами забезпечує вчителеві додаткові можливості впливу на учнів.
Такесика містить у собі різні форми і способи фізичного контакту, що виявляється в рукостисканні, дотику, поцілунку, поплескуванні. Природно, що не все перераховане рівною мірою виявляється в поведінці вчителя: найчастіше він використовує простий дотик, який нейтралізує такі стани дитини, як розгубленість, тривожність, страх і ін. За допомогою такесики в поєднанні з іншими засобами спілкування вчитель може успішно виказувати підтримку і схвалення, заміняти вибачення, підкреслювати значення прохання і т.д. Однак робити це потрібно з дотриманням такту, з огляду на безліч умов: вік, стать, довірливий характер знайомства, характер стосунків, стан учня і т.д.
При спілкуванні на інтимній дистанції (за класифікацією Холла) часто доцільними бувають невербальні* засоби (дотику, погладжування) з метою зменшення рівня формалізації та психофізіологічної напруженості дитини (учня). Дотики та погладжування необхідні людині, так само, як їжа та тепло.
У книзі "П'ять шляхів до серця дитини" (Г. Чепмен та Р. Кемпбелл) мова йде про те, що свою любов до дитини можна виявити через дотик, слова схвалення, час, проведений разом, подарунки, допомогу. Один із найголосніщих та найвиразніщих голосів любові
Loading...

 
 

Цікаве