WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виховання - як батьківський обов'язок - Реферат

Виховання - як батьківський обов'язок - Реферат


Міністерство освіти України
Прикарпатський університет імені Василя Стефаника
Кафедра загальної і соціальної педагогіки
Курсова робота
на тему:
Формування в учнів
трудової культури засобами народознавства
Студентки ІІІ - го курсу
факультету романо- германської філології
групи А-31
Вінтоняк Олени
Науковий керівник
проф. Скульський Р.П.
Івано-Франківськ
1999 р.
План
Вступ
Розділ І. Виховання в учнів трудової культури засобами народознавства:
а) народ про працю
б) визначні педагоги України про трудове виховання
в) значення традицій в трудовому вихованні
Розділ ІІ. Родинне трудове виховання
Розділ ІІІ. Питання виховання господарської культури молодших школярів
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
З віків поневолення відроджується наша Україна. Кожна ділянка нашого суспільного життя вимагає від усіх громадян нашої держави самовідданої праці. Велике завдання і відповідальність у цій справі мала наша сучасна відроджена українська школа.
Школа, як основна ланка у зв'язку нових поколінь, повністю відповідальна за нові загони трударів, виробничників, нову українську людину, позбавлену гнітючого вікового рабства. За таку школу нам треба боротися. Школа повинна виховувати національно свідомих громадян України.
В умовах розбудови незалежної держави основне значення набуває рівень національної самосвідомості у молоді, на сьогоднішній день має дуже актуальне значення. Концепція національного виховання на сучасному етапі передбачає формування особистісних рис громадянина України, які включають в себе трудову культуру, розвиток індивідуальних здібностей, готовність до праці.
Важливе місце у системі національного виховання займає утвердження такого принципу як працелюбність. Трудова активність, сформованість творчої працелюбної особистості, цивілізованого господаря формується як під впливом соціального середовища, так і в процесі трудового навчання і виховання, спрямованого на вироблення відповідних навичок та умінь професійної майстерності, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин.
Працьовитість, як вказує академік М.Г.Стельмахович, виховується працею. Отже, поряд з науковим, педагогічно обгрунтованим трудовим вихованням істотне значення має використання надбань народної педагогіки, трудових традицій українців, мудрих хліборобів, а також прилучення учнівської і студентської молоді до ведення фермерських господарств, створення молодіжних господарств різного профілю.
Державна національна програма "Освіта" підкреслює, що трудова підготовка здійснюється насамперед через трудове навчання протягом усього періоду навчання в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів і пріорітетного значення в цьому процесі набуває використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів до вивчення народних трудових промислів. Історія свідчить, що мрії людства про удосконалення суспільства органічно перепліталися з думками про удосконалення трудового виховання. Творці виховних ідеалів людини використовували безліч прийомів і методів трудового виховання відповідно до національних традицій.
Ще у дохристиянські часи наші предки дбали про вироблення у дітей працьовитості. Тисячолітній досвід дає можливість відібрати найкращі засоби впливу на особистість з метою успішної морально-психологічно- та практичної підготовки до самостійного трудового життя. Історія свідчить, що мрії людства про удосконалення суспільства органічно перепліталися з думками про поліпшення трудового виховання молоді. В культурі завжди панувала повага до людини праці.
За висловами дійсного члена АП України М.Стельмаховича, український народ всю свою увагу зосереджував на виробленні у дітей працьовитості, а зрілі особи, в першу чергу батьки, опікуни, вихователі й учителі покликані впливати на молоде покоління, так аби воно виросло й розвинуло у людей працьовитих, професійно компетентних, ініціативно творчих, корисних членів суспільства. Працьовитість, як компонент трудової культури, виховується працею. Істотне значення має використання трудових традицій українців, ремісників, творців усього прекрасного.
І. Виховання в учнів трудової
культури засобами
народознавства
а) народ про працю;
б) визначні педагоги України про працю;
в) значення традицій в трудовому вихованні.
Розділ І.
а) Уся народна педагогіка грунтується на праці, як першооснові життя суспільства. Про це свідчать прислів'я, пісні, крилаті слова, казки, приказки, ігри. Народ опоетизував працю, надав їй природньої ваги в житті.
"Щоб людиною стати, треба працювати".
"Без праці нема життя і собаці".
"Без трудів не їстимеш пирогів".
"Вперта праця все перемагає".
"Де ліниво працюється, там пожитку не чується".
"Землю прикрашає сонце, а людину - праця".
"Як вмієш робити, навчишся як жити".
В казках народ вшановує людей, які своєю наполегливістю завжди піднімаються вище нероб, лінивих, тих, що живуть чужою працею, та ще й насміхаються з роботящих. В казках народ завжди з повагою ставиться до чесних, працьовитих, і ненавидить лінивих і брехливих ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дідова дочка і золота яблунька", "Хлібороб", "Як чоловік кішку вчив працювати".
"В казках скромна, працьовита, доброзичлива і чесна дідова дочка мусить терпіти поневіряння і приниження з боку бездумної, черствої мачухи та її лінивої, гоноровистої і черствої дочки ("Дідова дочка й бабина дочка", "Дванадцять місяців", "Золотий черевичок", "Калинова сопілка"). В цих поетичних народних історіях, піснях, прислів'ях, приказках як правило, перемагає добро, правда на боці працьовитих, чесних, сумлінних героїв.
Пигадаймо українські народні пісні "Грицю, Грицю, до роботи", "Я в матері одна була", "Чи не той то Омелько", і ряд інших. В першій висміюється Гриць, якого важко заставити до роботи, бо завжди в нього є на це причина: "порвані чоботи"..., "ніженьки болять"..., то він "нездоров", то він "щось охрип"... Коли ж його просять їсти, то він спішить, аби першим сісти за стіл. В пісні "Чи не той то Омелько" народ їдко картає неробу і брехуна Омелька:
Він нажав півснопа,
Він нажав півснопа,
Та й хвалиться, що копа.
Він нажав цілий сніп,
Він нажав цілий
Loading...

 
 

Цікаве