WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гносеологічний континіум поняття ”цінність” - Реферат

Гносеологічний континіум поняття ”цінність” - Реферат


Реферат на тему
Гносеологічний континіум поняття "цінність"
Ціннісний аспект педагогічної діяльності
В наш час у соціальних науках сформувалися три підходи пізнання феномену людини: ціннісний (аксіологічний), діяльнісний і особистісний.
Предметна диференціація стосунків в системі освіти визначає їх сутність: вони за будь-якого випадку є емоційно-ціннісними атитюдами, що мають ієрархічну структуру, яку можна позначити за допомогою таких понять, як загальний знак (позитивне - негативне); модальність (сум, радість, тривога і т.д.); динаміка (тривалість, інтенсивність та ін.); зовнішній вираз (мова, міміка).
Людина існує в постійній діяльності. Універсальність поняття "діяльність" породжує методологічно важливу властивість - поліфункціональність. Можна вести мову про декілька різних функцій, у яких зміст поняття "діяльність" виступає в контексті наукового мислення:
- діяльність як пояснювальний принцип, тобто діяльність як поняття з філософсько-методологічним змістом, що виражає універсальну характеристику людського світу;
- діяльність як предмет об'єктивного наукового вивчення, тобто щось, що розчленовується і відтворене в теоретичній картині певної наукової дисципліни відповідно до методологічних принципів останньої, зі специфікою її задач і сукупністю основних понять;
- діяльність як предмет управління - те, що підлягає організації в систему функціонування і (чи) розвитку на основі сукупності фіксованих ознак;
- діяльність як предмет проектування, тобто виявлення способів і умов оптимальної реалізації визначених (переважно нових) видів діяльності.
Аналіз зазначених функцій поняття "діяльність" дозволяє відзначити, що в них дана закономірна послідовність руху від найбільш загальних принципів будь-якого дослідження діяльності до побудови теоретичних моделей і, далі, до управління і проектування діяльності.
Л. С. Виготський і С.Л. Рубінштейн визначали три основних види діяльності, що змінюють один одного в онтогенезі, - гра, навчання і праця.
Б.Г. Ананьєв надав цій класифікації більш узагальненого характеру і визначив два види соціальної діяльності - спілкування і пізнання. Цю позицію прийняв І.С. Кон.
О.М. Леонтьєв визначає два види діяльності - працю і спілкування.
Г.С. Батищев характеризує різні види діяльності таким чином:
- перетворювальна діяльність набагато ширша, ніж праця, вона ширша, ніж практика, бо охоплює усі форми людської діяльності, які ведуть до змін реальних чи ідеальних, того, чого раніше не існувало;
- пізнавальна діяльність- активність суб'єкта, спрямована на об'єкт, не модифікує його, не руйнує, а відображається у вигляді знань про нього;
- ціннісно-орієнтаційна (М.С. Каган) діяльність встановлює стосунки не між об'єктами, а між об'єктом і суб'єктом, тобто дає об'єктивно-суб'єктивну оцінку, інформацію про цінності, а не сутності;
- комунікативна діяльність, або спілкування, - це взаємини суб'єктів у справжній комунікативній діяльності, яка відіграє велику роль у всіх трьох визначених видах діяльності, оскільки соціальна природа людини робить спілкування людей умовою праці, умовою пізнання, умовою розробки систем діяльності.
Діяльнісний компонент ціннісної системи професійної сфери має особливе значення, оскільки лише у межах діяльності певного суб'єкта будь-які реальності - дійсні і уявлювані - вибудовуються в значеннєвий ряд, в ієрархію цінностей, в актуальний життєвий світ, який запам'ятовує неповторність долі цього суб'єкта. Цінність діяльності залежить від багатьох складових:
1) соціальна престижність виконуваної роботи;
2) реалізація здібностей особистості: організаторських, конструктивних, перцептивних, експресивних, комунікативних, психомоторних та ін.;
3) можливості самовираження особистості;
4) реалізація творчого потенціалу;
5) актуальність життєвого світу.
Аксіологічна поліфункціональність педагогічної діяльності виявляється у таких її видах: навчальна, виховна, організаторська, управлінська, консультативно-діагностична, самоосвітня та ін. Усі види управлінської педагогічної діяльності пов'язані між собою, містять аксіологічну складову, мають загальну для будь-якої діяльності структуру та певну специфіку.
Три основні компоненти структури педагогічної діяльності.
Перший компонент визначається зумовленістю педагогічних цілей і завдань соціально-культурними потребами суспільства, які залежать насамперед від ідеології та рівня економічного розвитку держави і коригуються з урахуванням віку учнів, специфіки навчального предмету, актуальних для даних груп дітей виховних позицій тощо. Для того, щоб цілі та завдання мали реальний характер і при втіленні забезпечували адекватний результат, бажано їх чітке усвідомлення не тільки педагогом, але й учнями. У такому випадку зусилля щодо їх досягнення будуть підкріплюватися орієнтованими на визначений результат діями учнів, надаючи педагогічному процесові характер активної взаємодії.
Однак педагогічні цілі і завдання для вчителя і учнів - явища різного рівня та якості, тому що функції їх спільної діяльності в навчально-виховному процесі психологічно різні: вчителі навчають, розвивають, виховують; учні вчаться, розвиваються і виховуються. Оскільки провідна роль у педагогічному процесі належить педагогу, то цілі і завдання, як правило, формулюються і пред'являються вчителем з розрахунком на те, щоб учні їх прийняли і стали активними співучасниками в спільній діяльності з їх досягнення.
Другий компонент структури педагогічної діяльності - вибір і застосування засобів і способів впливу на учнів (організація взаємодії між педагогом і учнем) - є за своїм характером виконавчим. Цей вибір стосується як власне навчального матеріалу, так і дій, операцій з ним. У першому випадку вчитель організовує осмислення і структурування навчального матеріалу, використовуючи наявну в нього інформацію, відбирає засоби навчання, які систематизують та пояснюють
Loading...

 
 

Цікаве