WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Антологія ціннісних підвалин української національної освіти - Реферат

Антологія ціннісних підвалин української національної освіти - Реферат

- пише Ушинський, - тільки єдиний спільний для всіх природжений нахил, на який завше може розраховувати вихователь. Це те, що ми називаємо народністю. Як немає людини без самолюбства, так само немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованцю певний шлях до серця людини й могутню підпору в боротьбі з її поганими особистими і родинними нахилами. Всяка жива історична народність є найвище і найкраще створіння Боже на землі, і вихователеві тільки залишається черпати з цього багатого і чистого джерела".
Соціальними цінностями системи К.Д. Ушинського виступають любов до Батьківщини, народність, відчуття сучасності; професійними - впевненість, знання, психологічний такт; особистісними - моральність, доброта, справедливість, краса.
Відмінною рисою аксіологічного підходу до педагогічної дійсності в трактуванні А.С. Макаренка (1888-1939) є опора на єдність педагогічного колективу, що, на думку вченого, визначає якість роботи, процесуальні рішення, унікальність відносин між людьми. Підкреслюючи визначальну роль педагогічного колективу, А.С. Макаренко розшифровує деякі позиції, застосування яких створює аксіологічний простір освітньої системи. У підсистемі стосунків "вчитель - вчитель" виділяються цінності єдності, взаємної допомоги і вимогливості, які визначають стиль, тон життя колективу. У підсистемі "вчитель - учень" А.С. Макаренко відзначає цінність "мажору" - бадьорого настрою, готовності до дій; почуття власної гідності, яке базується на радості за свій колектив; захищеності, що гарантує учневі допомогу і підтримку; відповідальності як фундаменту справжньої роботи. "Я під цілями виховання розумію програму людської особи, - підкреслював А.С. Макаренко, - програму людського характеру, причому в поняття "характер" я вкладаю весьзміст особистості і політичне виховання, знання, геть усю картину людської особи; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особи, до якої ми повинні прагнути".
А.С. Макаренко спеціально підкреслював цінність такої дії, як вимога, вважаючи її основою при формуванні відносин і створенні колективу - унікального середовища виховання особистості, яке удосконалюється за допомогою встановлених вимог. При цьому важливо відзначити ціннісні характеристики вимоги, які роблять їх аксіологічним інструментом управління процесом розвитку колективу й особистості: щиро, відкрито, переконливо, рішуче. Поряд з вимогою А.С. Макаренко виділяв дисципліну, зводячи її до рівня волі. Дисципліна в колективі, на його думку, гарантує повну захищеність і впевненість кожної особистості у своїй правоті.
Ідея цінності особистості є провідною в працях А.С. Макаренка (1888 -1939). Він неодноразово підкреслював, що метою педагогіки є виховання щасливої людини через проектування в ній гарного, через створення нового ставлення до людини. Гуманістичний підхід до особистості, нове ставлення виражається в знаменитій формулі педагога: "Якнайбільше вимоги до людини, але разом з тим і якнайбільше поваги до неї". У даному випадку вимога уявляється нам як гармонія довіри і поваги. "Тому і жадаю від тебе, що поважаю тебе, люблю тебе, ти мені дорогий...А якби мені було байдуже, яким ти будеш, я б і не жадав від тебе". Наприкінці 20-х років ХХ століття А.С. Макаренко рішуче закликав, що не може бути виховання, якщо не зроблена установка про цінності людини, що підтверджує тезу про центральне положення особистості в педагогічній системі вченого.
В аксіологічній системі А.С. Макаренка особливе місце займає оптимізм - цінність, необхідна для злагодженої роботи колективу, проникнення в глибинні шари людських стосунків. Учитель повинен володіти талантом оптимізму, за висловом А.С. Макаренка, свого роду особливим інтелектуальним багатством людини, яке дозволяє розрізняти цінності.
Як відомо, А.С. Макаренко був одним з педагогів, які звернули увагу професійної спільноти на роль педагогічної майстерності в оптимально організованому освітньому процесі. Він вважав, що майстерності можна навчитися, що в педагогічних навчальних закладах треба працювати над голосом майбутнього вчителя, ставити ходу, розвивати вміння володіти своїм організмом, мімікою і пантомімікою. Але і цього недостатньо для натхненної праці вчителя. "Творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов'ю, коли вона свідомо бачить у ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця стає для неї основною формою прояву особистості і таланту".
Таким чином, у творчості А.С. Макаренка виділяється гармонія цінності особистості і колективу. Особливе значення має єдиний колектив учителів, здатний вирішувати унікальні за своєю складністю завдання. В особистісній сфері важливо відзначати цінність людини, дитини - "це живі життя, і життя прекрасні...". У педагогічному світі А.С. Макаренка усіма фарбами особистісної палітри відображаються цінності відносин, які він виділяв особливо: мажор, оптимізм, вимога, воля, дисципліна, захищеність, відповідальність та інші.
У А.С. Макаренка можна виділити такі цінності:
1) соціальні (щастя людини, особистість, творча праця, оптимізм);
2) професійні (колектив, педагогічна єдність, вимогливість, захищеність, педагогічна майстерність);
3) особистісні (краса, повага, відповідальність, кохання).
У педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського (1918-1970) центральне місце посідає концепція гуманістичної педагогіки, ідеї якої не тільки пронизують усю спадщину великого педагога, але й можуть бути підставою для формування ціннісних орієнтацій сучасного вчителя.
Метаідеєю гуманістичної педагогіки В.О. Сухомлинського є унікальність особистості дитини, навколо якої концентруються відповідні лінії інтелектуально-духовної властивості, сформовані в процесі виховання і навчання, точно і змістовно сформульовані видатним педагогом.
У творчості В.О. Сухомлинського дитина - це діяльна, незалежна, творча особистість, яка має неповторний і невичерпний внутрішній світ. Відповідно до цієї характеристики великий педагог пропонує ряд конкретних підходів щодо організації освітнього і виховного процесів школи на гуманістичній основі.
На думку В.О. Сухомлинського, дитині постійно варто загострювати розвиток таких почуттів, як повага до самого себе, честь, гордость, гідність. Більш того, за відповідної організації виховного процесу дитина сама може створити власний моральний закон і за його допомогою взаємодіяти з іншими людьми.
Однією з ліній гуманізації життя школярів є формування в них "почуття людини", глибокого розуміння того, що поруч з ними живі люди зі своїми проблемами, радощами, прикростями. Але не тільки це може об'єднати їх у
Loading...

 
 

Цікаве