WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

професійно-педагогічних орієнтацій підкреслює їх головну характеристику - вибірковість ставлення вчителя до професії, особистості вихованця і самого себе, що розвивається на такому значимому базисі, як широкий спектр усіх духовних відносин особистості, особливо професійно виражених.
Принципово важливо, що В.А. Сластьонін пов'язує цінності педагогічної діяльності з можливістю задоволення матеріальних, духовних потреб учителя і, виходячи з цієї єдності, класифікує цінності педагогічної діяльності в такий спосіб:
- цінності, що сприяють утвердженню вчителя в суспільстві;
- цінності, що впливають на розвиток комунікативної культури;
- цінності, що ведуть до самовдосконалення;
- цінності самовираження;
- цінності, пов'язані з утилітарно-прагматичними запитами.
Поглиблюючи розгляд професійних цінностей, учений виділяє також цінності самодостатнього й інструментального типів. Цілком зрозуміло, що цінності самодостатньої властивості є цінностями-цілями, які визначають стратегію, перспективи і змістовне наповнення професійної діяльності: суспільна значимість праці, розмаїтість і креативність педагогічної діяльності; самоствердження в педагогічному процесі; відповідальність перед суспільством; любов до дітей і ін.
Інструментальні цінності - це свого роду способи досягнення цінностей-цілей, теоретичний і технологічний підходи до організації професійної освіти вчителя і його діяльності. До них належать: суспільне визнання праці педагога, відповідність здібностей особистості характерові педагогічної діяльності, професійний ріст та ін.
На думку В.А. Сластьоніна, гуманістичні цінності складають фундамент професійно-педагогічної культури і включають цінності:
- загальнолюдські: людина, дитина, педагог, творча індивідуальність;
- духовні: педагогічний досвід людини, педагогічні теорії, способи педагогічного мислення й ін.;
- практичні: педагогічні технології, освітні системи, способи діяльності й ін.;
- особистісні: педагогічні здібності, індивідуальні якості педагога, ідеали вчителя й ін.
Вчені, що працюють у площині освітніх цінностей, прагнуть визначити коло найбільш значимих і впливових на учасників педагогічного процесу аксіологічних орієнтирів. Звертаючись до "живого знання", аналізуючи секрети унікальної освітньої тканини, В.П. Зінченко переконаний, що аксіологічні орієнтири освіти повинні відповідати загальнолюдським цінностям. Для уточнення спектра ціннісних ліній учений звертається до спадщини В.С. Соловйова і його ціннісно-ієрархічної шкали, яка включає цінності духовного, інтелектуального, соціального як відображення трьох основних галузей людської діяльності. З'ясовано, що для освітньої системи це провідні цінності - як для всієї сукупності компонентів, так і для індивідуумів. І саме система освіти повинна створити умови для їх досягнення, надати кожному можливість зустрічі з унікальними ціннісними опорами. Однак названа тріада (духовне, інтелектуальне, соціальне) - це тільки початкова система координат. Джерел же фундаментальних цінностей досить багато.
В.П. Зінченко переконаний у тім, що головним суб'єктом цінностей, цілей і шляхів їх досягнення в сучасних умовах стає система освіти. У той же час учений підкреслює особливу значимість власної ідентичності педагога, того, з ким або з чим ідентифікує себе педагог: з наукою, культурою, етносом, з учнями, навчальним предметом. Від цього багато в чому залежить ідентичність учня.
Система освіти, зустрічаючись з різноманітним світом цінностей, змушена трансформувати їх, поглиблювати, ставити цілі і пропонувати засоби освітньої діяльності. І найголовніше - перевести цінності в статус органічного, іманентного утворення. Головною цінністю системи освіти, на думку В.П. Зінченка, є її здатність відкрити, сформувати, усталити індивідуальні цінності освіти у своїх вихованців. Так народжується безперервна лінія наближення до загальнолюдських цінностей, відбувається духовна діяльність освіти. Розглядаючи цей процес і підкреслюючи його великий зміст, В.П. Зінченко затверджує найважливіший постулат аксіологічної педагогіки: зміст цінностей в освіті принципово відкритий. Це дозволяє освіті бути вільною, різноманітною, що, у свою чергу, є умовою її стійкості і стабільності.
Про союз школи з душею В.П. Зінченка говорить як про необхідну умову школи розуміння, у якій взаємозалежні пізнання, взаємопізнання і терпимість.
Цінності в педагогічній системі В.П. Зінченко живого, відкритого, сприятливого особистого росту. Над ними, вважає вчений, треба постійно міркувати. І чим глибше процес прилучення до цінностей, тим доцільніше світ освіти вводить людину в інший світи: світ знання, світ діяльності, світ почуття, світ людини.
Розгляд проблематики ціннісних орієнтацій у педагогічній системі безпосереднім чином пов'язаний з розвитком культури особистості. Серед учених, що досліджують зв'язки аксіологічних і культурологічних підходів у педагогіці, виділяється позиція І.Д. Беха,Т.В. Іванової і Н.Є. Щуркової.
Розвиток у вихованця почуття цінності іншої людини, зазначає І.Д. Бех, може успішно відбуватися лише за умови не перетворення його у "центр Всесвіту", а за умови своєчасного блокування у нього Его-потягів, які деструктивно впливають на моральну досконалість особистості. Слід відзначити методологічну тезу вченого, яка задає тон професійно-педагогічній діяльності: виховання - це входження людини в культуру. Відзначимо, що в даному випадку входження в культуру розглядається як процес філігранної роботи педагога з особистістю вихованця і самого вихованця. Це складний процес засвоєння цінностей через складні духовні зусилля кожної людини. І чим складніше ціннісне коло, тим більше зусиль воно вимагає від вихованця. У цьому Н.Є. Щуркова бачить шлях, що веде до життя, гідного людини. Цілком очевидно, що таке життя повинне бути наповнене високодуховним змістом. Виділяючи підстави життя, гідного людини, учений підкреслює фундаментальність ціннісної тріади: Добра, як блага для "іншої людини", Істини, як об'єктивної реальності, Краси, як гармонії змісту і форми. У цьому випадку життя стає найвищою цінністю, до якої людина ставиться дбайливо.
Т.В. Іванова запропонувала модель взаємозв'язку структури особистості і компонентів культурологічної підготовки педагога.
Таблиця 6
І-підструктура спрямованість особистості, їїморальні якості, мотиви Аксіологічний компонент
ІІ-підструктура - знання, уміння, навички, практичний досвід Когнітивний або соціально-пізнавальний компонент
ІІІ-підструктура - пам'ять, мислення, сприйняття, відчуття, емоції Процесуально-технологічний компонент
ІY-підструктура - темперамент, характер, біопсихічні особливості особистості Управлінсько-регулятивний компонент
Н.Є. Щуркова у своїх педагогічних пошуках звертається до культурологічних цінностей, вироблени людством, і таких, що дають духовні сили за сучасних умов. Її переконаність у тім, що педагог як представник культури повинен пропонувати своїм вихованцям вищі цінності і формувати до них особливе ставлення,
Loading...

 
 

Цікаве