WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

учнів, до себе, до інших учасників педагогічного процесу, професійної діяльності в цілому.
До четвертої групи входять цінності, у яких виявляється значення і зміст психолого-педагогічних знань для професійної діяльності (цінності-знання): теоретико-методологічні знання формування особистості і діяльності, знання првідних ідей і закономірностей цілісного педагогічного процесу.
І, нарешті, п'ята група складається з цінностей, що розкривають значення і зміст якостей особистості викладача (цінності-якості). Цінності-якості, на думку вченого, представлені різноманітною системою взаємозалежних індивідуальних, особистісних, комунікативних, статусно-позиційних, діяльнісно-професійних і зовнішньоповедінкових особистісних якостей педагога як суб'єкта професійної діяльності, що відбиваються у спеціальних здібностях.
Представлена в такий спосіб система, на думку І.Ф. Ісаєва, утворює стрижень педагогічної культури і показує архітектоніку аксіологічної тканини освітнього простору.
З.І. Равкін і В.Г. Пряникова запропонували типологію основних національних цінностей освіти, яка включила весь спектр аксіологічно важливих орієнтирів:
1. Національні цінності культури, вивчення яких передбачено навчальними програмами загальноосвітніх і професійних навчальних закладів.
2. Пам'ятки вітчизняної педагогічної культури і народної творчості.
3. Народні традиції в галузі виховання, навчання дітей і юнацтва, що складають золотий фонд педагогіки.
4. Провідні концепції, ідеї, теорії класиків вітчизняної педагогіки, що впливають на розвиток педагогічної думки.
5. Дидактичні і методичні розробки, навчальні книги, технології, широко відомі як у вітчизняній, так і у світовій практиці.
6. Інноваційний педагогічний досвід, авторські моделі, творчі знахідки освітніх установ, що стимулюють розвиток освіти.
7. Правові акти і програмні документи, що визначили прогресивні реформи в освіті.
8. Особистість учителя, її творчий потенціал, професійно-ціннісні якості.
На думку авторів типології, представлені аксіологічні орієнтири є похідними від загальнолюдських та національних цінностей і ґрунтуються на глибоких історичних коренях народної педагогіки, кращих традиціях в утворенні, що дає можливість педагогічній системі в сучасних умовах розвиватися, збагачуватися й обновлятися.
Представляє інтерес типологія термінальних цінностей Ю.М. Плюсніна, розроблена на основі інтеграції відомих варіантів типології цінностей М. Рокича з типологією потреб А. Маслоу. Було виділено п'ять груп цінностей відповідно до моделі ієрархії потреб А. Маслоу, за якими розподілилися цінності зі списку М. Рокича з додаванням таких цінностей, як "просте життя", "життя людини". Одночасно дослідник об'єднав у категорію "робота" цінності "діяльне життя" і "цікава робота", а цінність "впевненість у собі" виключив зі списку цінностей.
Таким чином, типологія Ю.М. Плюсніна включає наступне:
Група нижчих цінностей "органічного" ряду (цінності, пов'язані із задоволенням фізіологічних потреб): просте життя, життя в задоволення, благополуччя.
Група цінностей, пов'язаних із задоволенням потреб у безпеці, особистій і соціальній захищеності: безпека, здоров'я, життя людини.
Група цінностей, пов'язаних із задоволенням потреби в соціальних контактах, міжперсональних зв'язках: кохання, родина, спілкування.
Група цінностей, пов'язаних із задоволенням потреби в самоповазі, досягненні (цінності самоповаги): робота, суспільне визнання, самостійність, рівність.
Група вищих цінностей, пов'язаних із самоактуалізацією особистості (цінності вищого порядку): свобода, творчість, пізнання, розуміння, краса.
Класифікуючи цінності, С.Ф. Анісімов виділяє вищі цінності (людина і людство), цінності матеріального життя, цінності соціального життя і цінності духовного життя, культури. До останніх належать наукові знання, філософські, моральні, естетичні, інші уявлення, ідеї, норми та ідеали, покликані задовольняти духовні потреби людей.
Таким чином, звернення до типології цінностей (ціннісних орієнтацій) свідчить про те, що у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній літературі існує чимало підходів до систематизації, інтерпретації та операціоналізації ціннісних феноменів. Це пов'язано насамперед з тим, що учені виходять з різних теоретичних і емпіричних основ, аргументуючи це специфікою досліджуваного явища і багатогранністю його проявів.
Імовірно, можлива розробка типології ціннісних орієнтацій за єдиною загальною, універсальною ознакою, коли як системостворюючий компонент використовується якийсь загальний критерій, що дозволяє упорядкувати досліджуване явище. Таким загальним критерієм може виступати соціокультурний підхід, у рамках якого виділяються екзистенціальні, моральні, політичні, естетичні, художні й інші ціннісні орієнтації. В освітній системі вони входять у духовне ядро і здатні регулювати професійно-педагогічну діяльність учителя, додаючи їй ідейну спрямованість і співрозмірність у вибудовуванні людських відносин і цілеспрямованому розвитку особистості.
Однак, на наш погляд, найбільш прийнятною може бути типологія ціннісних орієнтацій, у якій за основу приймається особистість. І не тільки тому, що особистість є сферою педагогічної професії, але й тому, що людина - це фундаментальна соціокультурна цінність. Обґрунтування ціннісної системи сучасного вчителя спирається на особистісний підхід у педагогіці, що стверджує, що особистість - ціль, суб'єкт, ядро, результат, головний критерій оптимальності педагогічного процесу. Іншими словами, особистість знаходиться в центрі педагогічної системи, а типологія ціннісних орієнтацій повинна відображати особливий стан духовних цінностей як внутрішнього потенціалу особистості в поєднанні із соціальними, культурними, професійними й особистісними цінностями.
О. Дробницький зазначав: "Прагнення виокремити аксіологію як особливий аспект в розгляді філософських проблем, зокрема, базується на уяві про необхідність доповнення точки зору "чистого знання" постановкою питання про те, який "смисл" буття, яке призначення людини, що рухає нею в практичній та духовній діяльності".
На думку В. Гінецинського доречним є визначення таких змістовних компонентів (завдань) педагогічної аксіології: "демонстрація багатоманітності існуючих систем ціннісних орієнтацій, реальний плюралізм спрямованості людей, що взаємодіють у процесі виховання; розробка та обґрунтування системи методичних процедур, які дозволяють виявляти та ураховуватисистеми ціннісних орієнтацій реального життя; розробка та обґрунтування науково-методичного інструментарію, який дозволяє пояснити системи диспозицій, реально регулюючих інтерперсональні стосунки".
Споконвічно про цінності говорили як про елементи морального виховання, як про найважливіші складові внутрішньої культури людини, що, виражаючись в установках, властивостях і якостях, визначають ставлення людини до суспільства, природи, до інших людей, до самого себе. В освітньому процесі ціннісні орієнтації виступають як об'єкт
Loading...

 
 

Цікаве