WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

Типології загальнолюдських та освітніх цінностей (пошукова робота) - Реферат

прагнення насамперед влади, панування над іншими. У цьому випадку комфорт та зручності вже на мають вирішального значення, головне - мати контроль над людьми та соціальними групами, постійно примножувати свою владу.
3.Прометеївська ієрархія: служіння надіндивідуальним груповим цілям. Життям цієї людини керують моральні принципи, подавати допомогу іншим людям для неї не лише обов'язок, а й задоволення. Іноді такі люди стають борцями проти зла і несправедливості.
4.Аполонічна ієрархія: головним рушійним чинником життя стає творчість, пізнання. Наявність людей, які дотримуються цієї ціннісної моделі, забезпечує у суспільстві збереження та примноження культури.
5.Сократична ієрархія: прагнення насамперед пізнати та зрозуміти себе, свій внутрішній світ, тип особистості. Головною метою стає розвиток та самовдосконалення, творення самого себе. Ці люди набагато рефлексивніші порівняно з іншими, намагаються свідомо сформувати своє "Я" згідно з власним проектом "ідеального Я".
Звичайно, наведені тут моделі є "чистими", тобто ідеальними конструкціями, в реальності у житті людей кожна з цих ціннісних моделей не лише сумісні, а й передбачають одна одну: скажімо, схильність до творчості, пізнання часто поєднуються з самопізнанням і самовдосконаленням. Деякі з моделей взаємовиключають одна одну. Так, важко уявити, що для людини з провідними цінностями споживання матимуть значну увагу цінності альтруїзму, або індивід, що прагне будь-що влади, займеться самоудосконаленням.
Типовим прикладом спроб класифікації цінності виступає ієрархія цінностей за Максом Шеллером:
1) ряд цінностей приємного і неприємного (відчуття задоволення або болю);
2) ряд цінностей вітального відчуття. Основними станами тут виступають "модуси" життєвого відчуття (відчуття здоров'я та хвороби, сили та втомленості), а інстинктивними реакціями - відвага, страх, гнів, помста;
3) ряд духовних цінностей, особливістю яких є відчуженість від тілесного оточуючого світу. При відчутті цих цінностей наступає необхідність приносити їм в жертву життєві блага.
На думку М. Шеллера, цінності за своєю природою поділяються на позитивні та негативні. Слід зауважити, що більшість дослідників вважають, що поняттю "цінність" притаманна позитивна характеристика. Без відношення до людини цінності не виявляють ані корисності, ані шкоди. Ціннісними вони стають, коли набувають суспільних якостей. Разом з тим, поняття "цінність" зі знаком мінус - це абсурд.
При розгляді аксіологічних підходів в освіті необхідно особливо виділяти такі типології цінностей, основою для створення яких є особистість. У цьому випадку типологія включає політичні, екзистенціальні, моральні, екологічні, естетичні ціннісні орієнтації, які орієнтують на зміст людського в людині.
У психології відомо декілька класифікацій цінностей. В. Франкл "заснував" три основні категорії цінностей.
Цінності першої категорії - творчі й актуалізуються в діях.
Цінності другої категорії - переживання, реалізуються у пасивному сприйнятті світу нашою свідомістю.
Третя категорія - цінності відносин, актуалізуються скрізь, де індивід зустрічається з чим-небудь, чого вже не можна змінити.
В. Франкл вважає цінності відносин вищими цінностями, адже людина, стикаючись зі своєю долею і змушена її сприймати, все ж таки має можливість реалізувати цінності відносин. Те, як вона сприймає тяготи життя, як несе свій хрест, та мужність, яку вона виявляє у стражданнях, гідність, яку вона демонструє, - все це є мірою того, наскільки вона відбулася як людина.
До основних змістовних компонентів педагогічної аксіології Ф.Г. Зіятдінова відносить такі, як демонстрація, розмаїття співіснуючих систем ціннісних орієнтацій, реальний плюралізм прагнень людей, що взаємодіють у процесі виховання; розробка та обґрунтування системи методичних процедур, які дозволяють виявляти та враховувати реально існуючі системи ціннісних орієнтацій; розробка та обґрунтування науково-методичного інструментарію розкриття системи диспозицій, які реально регулюють інтерперсональні відносини.
Є.І. Головаха запропонував класифікацію цінностей, в основі якої - професійна діяльність:
1) цінності, які можуть бути реалізовані безпосередньо у професійній діяльності;
2) цінності, які реалізуються за рахунок професійної діяльності;
3) цінності, що реалізуються поза професійною діяльністю.
Цінності класифікують по-різному, залежно від того, які потреби вони задовольняють, яку роль виконують, у якій сфері застосовуються:
- за об'єктом засвоєння - матеріальні, морально-духовні;
- за метою засвоєння - егоїстичні, альтруїстичні;
- за рівнем узагальнення - конкретні, абстрактні;
- за способом вияву - ситуативні, стійкі;
- за роллю у діяльності людини - термінальні, інструментальні;
- за змістом діяльності - пізнавальні, предметно-перетворювальні (творчі, естетичні, наукові, релігійні...);
- за належністю - особистісні, групові, колективні, суспільні, етнічні, загальнолюдські.
О.Я. Савченко вважає, що сучасний стан педагогічної теорії і практики вимагає наукового обґрунтування двох систем цінностей:
1) ті, на які має орієнтуватися освіта зараз і на перспективу;
2) визначення тих цінностей, які мають створюватися, формуватися в самому освітньому процесі.
У галузі шкільної освіти, на думку О. Савченко, найважливішими є такі групи цінностей:
1. Гуманістичні: дитина як головна, педагогічна цінність і педагог, здатний до її розвитку, соціального захисту, збереження індивідуальності.
2. Гуманістичні цінності освіти, що зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-орієнтовану.
3. Шкільна освіта як умова виживання людини насамперед передбачає формування екологічного мислення і забезпечення адаптивних функцій.
4. Цінності оновлювальної освіти роблять найбільш уживаними слова: людина, духовність, освіченість, індивідуальність, національна і загальнолюдська культура, здоров'я, вибір, відповідальність, варіативність, толерантність.
Кожна людина має свій набір життєвих цінностей, одні з яких для неї є вирішальними, а інші - похідними. Для однієї людини основний зміст її життя становить праця і усе, що з нею пов'язане, для іншої - сім'я, для третьої - власне вдосконалення.
А. Маслоу був категорично не згоден із твердженням, що ірраціональні процеси домінують у житті більшості людей. На його думку, немає досконалих людей. Можна знайти людей гарних, дуже гарних, можна знайти великих людей. Дійсно, існують творці, подвижники та ініціатори. Це дає нам можливість з надією дивитися на майбутнє роду нашого, навіть при тому, що такі люди зустрічаються рідко, вони незвичайні. І разом з тим ці ж люди можуть відчувати прикрість, дратування, бути сварливими, егоцентричними, злими або переживати депресію. Абизапобігти розчаруванню у людській природі, ми повинні спочатку відмовитися від ілюзій стосовно неї.
Основний акцент у своїй гуманістичній теорії А. Маслоу зробив на дослідженні людини, яка раціонально
Loading...

 
 

Цікаве