WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Як цінувати педагога – вчителя, або аксіологічна модель управління освітою - Реферат

Як цінувати педагога – вчителя, або аксіологічна модель управління освітою - Реферат

діяльності, яке відбувається у певному етнокультурному контексті.
Пріоритетним для нашого суспільства і для сучасного виховання можуть бути такі визнані цінності, як людина, життя, родина, батьківщина, праця, колектив у найрізноманітніших варіантах їх соціально-психологічних проявів на гносеологічному, онтологічному і практичному рівнях.
У цьому зв'язку актуальним є моделювання аксіологічної системи на базі "міжособистісних" стосунків. Наприклад, сьогодні всі частіше маніфестується така похідна цінність, як соціальна мобільність, з формуванням якої окремі дослідники пов'язують надію на вихід нашого суспільства з кризи. Одночасно багато педагогів звертаються до специфіки національних і загальнолюдських цінностей - соціальних, духовних і психологічних, - намагаючись визначити плідні шляхи і відшукати відповідні їм механізми ефективного формування у сучасних учнів ціннісних орієнтацій. У цьому випадку виховання програмується як процес, спрямований на засвоєння найбільш актуальних для сучасного українця національних і загальнолюдських цінностей.
Вітчизняний дослідник Т.Левченко відзначає високий "статус" аксіологічного плюралізму української системи освіти, та її відмовою від однієї панівної ідеології. На його думку, наразі філософія освіти досліджує чільне місце педагогічної аксіології стосовно всієї системи освіти.
На можливість надання автономного статусу аксіології посилаються І.Котова та Є.Шиянов [61]: "Аксіологічний підхід органічно присутній гуманістичній педагогіці , оскільки людина розглядається в ній як найвища цінність суспільства та самоціль суспільного розвитку. У цьому зв'язку аксіологія, яка виступає більш загальною до гуманістичної проблематики, може розглядатися як основа нової філософії освіти і, відповідно методології сучасної педагогіки ".
Аксіологічним ядром у сучасному вихованні є така цінність, як Батьківщина, вона нерозривно пов'язана з патріотизмом, любов'ю і повагою до Батьківщини, гордістю за свою країну і свій народ, відповідальністю перед сучасними і майбутніми поколіннями співвітчизників; колектив (поєднання особистих інтересів із суспільними, взаємна підтримка і допомога, обов'язковість і відповідальність); праця (ставлення до праці як необхідного способу самореалізації людини, розуміння важливості праці, ретельність і ініціатива); гуманізм як визнання людини вищою цінністю, що пов'язано з проявом доброти, чуйності, розуміння, милосердя; природа, яка містить могутній духовний і матеріальний потенціал, вона умова, джерело і середовище життя людини; здоров'я, як процес збереження і розвитку біопсихосоціальних функцій людини, воно створює основи оптимальної працездатності і соціальної активності.
Дослідження та феноменологічний аналіз соціально-суспільного контексту сучасної освіти уможливлює спробу автора щодо виокремлення, визначення аксіологічної парадигми як самостійно-інституційованого феномену за межами, але в гносеогенетичному зв'язку та в родинному полі гуманітарної парадигми.
Основна направленість аксіологічної парадигми - це конституювання людини як вищої цінності буття; розробка і запровадження філософських, соціальних та галузевих морально правових схем гарантій неухильності людської цінності за будь яких умов.
Структурно - логічну архітектуру аксіологічної парадигми вибудовують наступні компоненти:
теоретико-методологічний (філософський): культурне середовище людської діяльності, започаткованої на принципах гуманізму;
соціально-педагогічний: знання про Всесвіт; людину та середовище її ціннісно-діяльнісного існування; продукування та розвиток моральних норм; аксіологія, акмеологія* як необмежений та відкрий ареал дослідження проблем людського самоцінного буття;
технологічний: аналіз та корекція досвіду ціннісної людської діяльності; напрацювання і розвиток "технологій" успішної та емоційно-позитивної діяльності людини (результат - самореалізація, самоцінність, щастя);
у плані технологічного запровадження аксіологічної парадигми до реалій освітнього простору необхідно ще раз повернутися до чіткого визначення її ареалу.
Смисловим інструментарієм цієї парадигми виступає педагогічна аксіологія - наука про цінності освіти, у яких представлена система значень, принципів, норм, канонів, ідеалів, які регулюють взаємодію в освітній сфері і формують компонент відносин у структурі особистості [8]. Полем діяльності аксіологічної парадигми є освіта з усією її інфраструктурою. Б.С.Гершунський [28] виокремлює принаймні чотири змістовних аспекти освіти: освіта як цінність; освіта як система; освіта як процес;освіта як результат.
Культура народів і держав, - пише І.Зязюн, - як найважливіший із показників їхнього поступу завдяки особливій культуротворчій місії педагога, вчителя, який творить найбільшу, найвагомішу, найнеобхіднішу цінність - Людину. Основним критерієм цієї цінності є шанобливе, гуманне ставлення до іншої Людини... [45].
І.Г.Єрмаков та Г.М.Несен [41] впевнені що національна школа ХХІ століття в Україні відбудеться, якщо кожен її вихованець засвоїть своєрідний етичний кодекс міжнаціонального спілкування, ставлення до інших культур, мов. Ось деякі його правила й застереження.
Пізнай себе.
Знай свою власну культуру. Знай культуру власної аудиторії.
Будь чутливим до цінностей, вірувань іншої культури.
ЛІТЕРАТУРА
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1999. - 299с.
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче. - 2002. - № 3.
Автономова Н.С. Власть в психоанализе и психоанализ власти // Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Адлер А. О нервическом характере. "Ун-я кн.", СПб-М.: АСТ, 1997.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/Аналитическая философия. Избранные тексты. - М., 1993. - С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003. - 391с.
Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. - М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000. - 272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
Афанасьев В. Г., Урсул А. Д. Эффективность социального управления: системно - деятельностный подход // Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985. - 284 с. - С. 7.
Бахтин М.К. Философия поступка//Философия и социология науки и техники. - М., 1985. - С.117.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - С. 62.
Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. - 2001. - №12
С.34.
Большой энциклопедический словарь. - М., 1998. - 1252 с.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990. - с.380
Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. - М.: ИНИОН, 1980. - 202с. - С.48.
Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр.-М.:Прогресс,1973. - 512 с.
Вилкинсон Р. Wilkinson R. Unhealthy Societies, London, Routledge. 1996. P. 211-215.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990, с.46-82.
Виндельбанд В. История новой философии в связи с общей культурой и отдельными науками. Спб., 1905, С.379
Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали ІІІ Міжнародної наук. - практ. конференції. - Острог, 1998. - 444с.
Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. - Дрогобич, Відродження, 2001. - С.83
Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Войтович Р. Філосовсько - методологічні засади системи державного управління// Вісник УАДУ. - 1999. - № 3. - С. 294 -306.
Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. - Л.: Знание, 1974. - С. 77-87.
тійно є питаннями, для вирішення яких необхідно ризикувати.
Loading...

 
 

Цікаве