WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Філософія освіти, управлінська ідеологія, або як створити сучасну парадигму управління - Реферат

Філософія освіти, управлінська ідеологія, або як створити сучасну парадигму управління - Реферат

не сповна відповідали існуючим уявам. Зміна парадигм часто є результатом такого накопичення аномальних даних, яке досягло критичної позначки.
Сучасна гуманістична парадигма антропоцентрична: людина виступає в ній повелителем всесвіту та природи.
Конфлікт парадигм - це перш за все конфлікт різних систем цінностей. Ці ціннісні конфлікти є невід'ємним компонентом суспільного життя. В різних культурах вони виявляються в конфліктах інтересів, соціальних дій.
Вчений визначав парадигму як згоду, прийняту серед дослідників, вона ґрунтується на прийнятті науковою спільнотою певної картини світу, у якості "наукової". У такому разі всі інші уяви про світ відносяться до категорії "ненаукових". Покоління вчених починають сприймати засвоєну картину світу як найбільш об'єктивне розуміння реальності. Саме тому перехід донової картини світу та нової парадигми є процесом болісним та тривалим. Іншими словами, парадигма в науці необхідна для того, щоб вчені могли розуміти один одного та продуктивно обмінюватися своїми досягненнями та досвідом. Вихід окремого дослідника за рамки існуючої парадигми призводить до неможливості його розуміння більшістю цього наукового товариства.
Паралельно Т.Кун пропонує поняття "нормальна наука" - досягнення, які протягом якогось часу певне наукове співтовариство визнає основою для розвитку його подальшої практичної діяльності. Прийнята науковою спільнотою парадигма стимулює науковий прогрес. Нормальна наука за Т.Куном ґрунтується на припущенні, що наукова спільнота знає, що таке Всесвіт. Зауважимо важливість цього поняття для нашого дослідження, у якому воно виступає відправною точкою.
На думку Т.Куна, вчені, в основі наукової діяльності яких - однакові парадигми, спираються на одні й ті ж самі правила і стандарти наукової роботи. Зміна парадигм є процесом об'єктивним, одномоментним та модельним. Цей процес історичний, не помітний кожній конкретній людині. Т.Кун вбачав такий логічно-зумовлений онтогенез розвитку наукових моделей (парадигм або "дисциплінарних матриць"): панівний стан "нормальної науки" закінчується вибухом парадигми під тиском аномалій, колізій, інновацій. Наукові революції - це ті епізоди в науці, коли стара парадигма повністю чи частково замінюється новою, несумісною з нею. Після цього починається кризовий період (утворення нових парадигм) розвитку науки, який завершується перемогою однієї з них. Потім знову триває стан "нормальної науки", і, потім, весь процес починається спочатку.
Парадигма для вченого зайнятого нормальною наукою - це те що зрозуміле саме по собі, і йому зовсім не цікаво перевіряти її надійність (валідність).
Нова парадигма передбачає нове бачення та визначення галузі дослідження. "І ті, хто не бажає або не може пристосувати свою роботу до нової парадигми, повинні перейти до іншої групи, у іншому разі вони приречені на ізоляцію" [34].
Коли парадигму приймає більша частина наукової спільноти, вона стає обов'язковою точкою зору. На цьому етапі існує небезпека помилково вбачати в ній точний опис реальності, а не допоміжну карту, зручне наближення та модель для організації існуючих даних.
Т.Кун виокремлює три групи фактів нормальної (заснованої на парадигмі) науки: 1) клас фактів особливо показових для відкриття суті речей (незаперечні, основоположні факти); 2) факти, які хоч і не вельми цікаві самі по собі, проте можуть безпосередньо співставлятися з передбаченнями парадигмальної теорії; 3) клас експериментів і спостережень. Цей клас є найважливішим з усіх інших, і опис його вимагає аналітичного підходу.
Важливим компонентом "дисциплінарної матриці" (парадигми) Т.Кун вважає цінності - погляд, що наука повинна бути корисною для суспільства.
ЛІТЕРАТУРА
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1999. - 299с.
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче. - 2002. - № 3.
Автономова Н.С. Власть в психоанализе и психоанализ власти // Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Адлер А. О нервическом характере. "Ун-я кн.", СПб-М.: АСТ, 1997.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/ Аналитическая философия. Избранные тексты. - М., 1993. - С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003. - 391с.
Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. - М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000. - 272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
Афанасьев В. Г., Урсул А. Д. Эффективность социального управления: системно - деятельностный подход // Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985. - 284 с. - С. 7.
Бахтин М.К. Философия поступка//Философия и социология науки и техники. - М., 1985. - С.117.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - С. 62.
Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. - 2001. - №12
С.34.
Большой энциклопедический словарь. - М., 1998. - 1252 с.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990. - с.380
Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. - М.: ИНИОН, 1980. - 202с. - С.48.
Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр.-М.:Прогресс,1973. - 512 с.
Вилкинсон Р. Wilkinson R. Unhealthy Societies, London, Routledge. 1996. P. 211-215.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990, с.46-82.
Виндельбанд В. История новой философии в связи с общей культурой и отдельными науками. Спб., 1905, С.379
Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали ІІІ Міжнародної наук. - практ. конференції. - Острог, 1998. - 444с.
Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. - Дрогобич, Відродження, 2001. - С.83
Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Войтович Р. Філосовсько - методологічні засади системи державного управління// Вісник УАДУ. - 1999. - № 3. - С. 294 -306.
Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. - Л.: Знание, 1974. - С. 77-87.
тійно є питаннями, для вирішення яких необхідно ризикувати.
Loading...

 
 

Цікаве