WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Філософія освіти, управлінська ідеологія, або як створити сучасну парадигму управління - Реферат

Філософія освіти, управлінська ідеологія, або як створити сучасну парадигму управління - Реферат


Реферат на тему
Філософія освіти, управлінська ідеологія, або як створити сучасну парадигму управління
Вітчизняна освіта пережила не одну освітянську реформу. Але кожна чергова реформа, як правило, не набувала рис та ознак, змісту наукової парадигми. Швидка заміна прийнятої методології науково-освітньої свідомості іншою - нереальна, оскільки за нею стоять альтернативні світоглядно-теоретичні моделі організації людського буття. Зауважимо, що напряму у галузі освіти працює понад 1,7 млн. чоловік (7% зайнятих у всіх галузях економіки).
Радикальні зміни парадигми освіти повинні охопити всі сфери педагогічної галузі - від методології до конкретних технологій та методів; так щоб людина, оцінюючи своє місце у світі та рівень реалізації життєвого сенсу, на кожному етапі була задоволена своїм життям [16].
Основними ідеями філософії державного управління в перехідному українському суспільстві є такі:
1. Визнати пріоритетними в освіті розвиток людини і її діяльність як засіб цього розвитку.
2. Діяльність і розвиток спрямовувати шляхом, який узгоджує вимоги людини, суспільства, держави і враховує реальні обставини;
3. З цією метою поєднати процеси управління й самоуправління, забезпечуючи спрямовану самоорганізацію, яку здійснює сама людина в усвідомлених нею межах.
Все це можна оформити у таку надідею: з метою забезпечення коеволюції* людини, суспільства і держави, створити умови для природної самоорганізації людини в усталених межах узгоджених вимог самої людини, суспільства, держави і реальних обставин [40].
Таблиця 3.
Освітньо-виховні парадигми в історії розвитку цивілізації
Епоха Провідні філософи Провідні педагоги Освітньо-виховна
парадигма
Початок
XXI ст. Аренд
Деррида
Ясперс
Арон глобалізаційно-інформаційна
технократична
(модерністська)
Кінець XX ст. Поппер
Камю Сухомлинський Макаренко Ващенко Крупська псевдогуманістична
(ідеолого-конфронтаційна)
1900 Ніцше
Маркс Монро морально-чуттєва псевдореволю-ційна
Ушинський
Гегель Дістервег
Кант Гербарт
Класична доба Дідро
Гельвецій Песталоцці
Дідро раціоналістична
Руссо Гельвецій
Руссо
1700 Вольтер Локк
Просвітництво Локк Коменський просвітницька
1600
Кальвін
Реформація
1500 Макіавеллі
Відродження Леонардо да Вінчі гуманістична
Аквінський
Середньовіччя Августин теологічна
Філон
Нульова вісь історії
Античність Аристотель Платон природо-відповіднісна
Демокріт
500р. до н.е. Конфуцій
Стосовно сучасного етапу історичного розвитку людства необхідно, перш за все, чітко визначити загальну парадигму освіти - систему вихідних принципів, на основі яких буде вибудовуватися стратегія цієї галузі. На нашу думку сутність загальної парадигми освіти виражається її направленістю на якість життя людини і суспільства в цілому.
Таблиця 4. Сутність сучасної парадигми освіти
Характер цілей, задач Було і є Можливий розвиток, новий аспект
Людина… Засіб Ціль
1 2 3
Головна задача людини. Розуміння сутності світу, науки, виробництва з метою зміни для задоволення потреб. Розуміння свого місця у світі (як частини природи) і відповідальності за збереження його цілісності.
Головна задача освіти. Дати знання про світ і існуючі засоби діяльністі в науці і виробництві, забезпечити професійну підготовку людей, зайнятих у сфері науки і виробництва. Озброїти медологією творчої діяльності, методо-логією проектування і передбачення можливих наслідків майбутньої професійної діяльності.
1 2 3
Наукова основа діяльності. Природничо-науковий метод (моделювання, експеримент). Психологія творчої інноваційної діяльності. Уявний експеримент. Технологія творчості.
Задача має… Тільки один правильний розв'язок. Множину припустимих рішень.
Критерії оцінки рішення. Тільки "вірно - невірно". Множину критеріїв ефективності та нешкідливості.
Роль етики, моралі і моральності. В них немає потреби. Вони необхідні для прийняття рішення.
Можливість духовного формування особистості. Тільки окремо, через гуманітарну освіту. Можливо і бажано в процесі діяльності.
Останнім часом характеру універсальності набула синергетична парадигма. Вона стала методологічною базою розуміння руху від хаосу до порядку.
Багаторівневі зв'язки освіти із синергетикою можна передати через тріаду: 1) синергетика для освіти: інтегративні курси синергетики у загальноосвітній і вищій школі. Це шлях спірального сходження до усвідомлення цілісності світу; 2) синергетика в освіті: включення в окремі дисципліни матеріалів, що ілюструють принципи синергетики; 3) синергетика освіти: синергетичність самого процесу освіти, становлення особистості і знання.
Головний принцип нової парадигми - розвиток освіти не стільки з метою найбільш адекватного відображення вимог життя, скільки з метою радикального творчого покращення життя, не стільки реагування на зміни потреб суспільства, скільки установка на формування нових перш за все творчих, високодуховних потреб [43].
Перехід до нової парадигми* освіти, орієнтованої на якість життя включає такі компоненти:
ціннісно-смисловий;
комунікативно-діяльнісний;
пізнавально-інструментальний [147].
Серед відомих комунікаційних систем виділяємо основні:
"людина - людина" (зміна характеру взаємодії поколінь у засвоєнні досвіду, гуманізації відносин у соціумі);
"людина - інформація" (формування нових способів інформаційного обміну, іншого характеру ментальних структур…);
"людина - світ" (посилення значення креативних характеристик в мисленні, в поведінці, в відносинах людей, розуміння глобальних проблем, які об'єднують людство);
Варто окреслити основні установки-парадигми, в яких досліджувалася сутність людської психіки:
1. Натуралізм, виявляється співвідношенням "людина -природа", де походження будь-якої психічною функції пояснюється спадковістю, біогенетичною програмою, природною заданістю людини. Розвиток у цій парадигмі зводиться до визрівання і вікової дорослості, невтручання в процеси психічного розвитку засобами педагогіки.
2. Соціоморфізм - характеризується співвідношенням "людина - суспільство". Тут людина вважається соціальним індивідом, сутність якого - не в природі, не в ній самій, а в суспільстві…. смисл розвитку в даній парадигмі - соціалізація індивіда, присвоєння ним соціального досвіду.
3. Гносеологізм,
Loading...

 
 

Цікаве