WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → А судді хто?, або яким повинен бути менеджер освіти - Реферат

А судді хто?, або яким повинен бути менеджер освіти - Реферат

доброзичливої системи стосунків. Корекція та регулювання, як складові функції управління, вимагають схильності до нововведень, ініціативності, врахування психологічних особливостей виконавців під час розподілу обов'язків та доручень.
Типові риси творчої особистості керівника докладно досліджені Г.С.Альтшуллером . Він визначив шість якостей, які треба цілеспрямовано розвивати у кожного керівника освітньої галузі:
1. Наявність нової або недосяжної цілі.
2.Наявність плану досягнення цілі та контролюнапрацьованих результатів.
3. Висока працездатність (потреба в праці).
4. Уміння вирішувати творчі задачі.
5.Уміння "тримати удари", працювати, незважаючи на невдачі, обмеження, перешкоди, відсутність визнання.
6. Наявність критеріїв.
Для менеджера вкрай важливим є уміння формувати та підтримувати в колективі відповідний емоційний настрій, наявність комунікабельності, вольових рис та лідерства [97].
Філософ Міро Кесада констатував, що найбільшим недоліком сучасного людства є невміння слухати і розуміти "не своє", терпимо ставитись до чужого і, навпаки, вміння з дивовижною наполегливістю перетворювати чуже у вороже.
Залишається тільки дивуватися кількості дітей, - писав К.Д.Ушинський, - яким удалося успішно протистояти прагненню педагогів спотворити їх за власним образом та подобою.
Слова "зрозумійте мене" - від риторичного оклику до крику душі, породженого розпачем, - виражають одну із самих гострих людських потреб бути зрозумілим, прийнятим, визнаним.
Лише половина (54,5%) респондентів усвідомлюють різницю в організації праці керівника та менеджера. Менеджеру освіти, як особистості (психологічний аспект), вони приписують такі основні якості: практичність розуму, здатність до ефективного спілкування, активність, ініціативність, самовладання. Не знайшли належної оцінки такі якості, як самостійність, організованість, здатність до ризику, спостережливість.
На думку респондентів, до професійних характеристик менеджера освіти, в першу чергу, відносяться високий професіоналізм, знання економіки освіти, знання дидактики та психології, допитливість.
Респонденти зовсім проігнорували здатність до рефлексії як одну з найбільш важливих якостей менеджера освіти.
Гендерність* простежується за такими показниками: жінки більш відповідально ставляться до "високого професіоналізму"(87,5% проти 36,3% у чол.), "толерантності"(16,6% проти 4% у чол.), "знання освітнього маркетингу"(4,1% проти 2,3% у чол.) та "вміння працювати з учнями"(62,5% проти 36,3% у чол.).
Чоловіки більшу перевагу віддають таким якостям менеджера: "знання економіки освіти" (72,7% проти 50% у жін.), "оволодіння управлінськими "ноу-хау" (63,6% проти 12,5% у жін.), "уміння планувати" (72,7% проти 62,5% у жін.).
Ця дивергенція (діаграма № 3) зумовлена психолого-фізіологічними характеристиками онтогенетичного розвитку статі людини як біологічного та соціального явища.
Діаграма № 3
1 - високий професіоналізм; 2 - здатність до рефлексії; 3 - знання економіки освіти; 4 - здатність до ризику; 5 - знання дидактики та психології; 6 - гнучкість та наполегливість; 7 - знання питань маркетингу;
8 - толерантність; 9 - уміння працювати з учнями; 10 - оволодіння управ-лінськими "ноу-хау"; 11 - допитливість; 12 - уміння планувати.
Таким чином, не наголошуючи на принципових розходженнях між поняттям "менеджер" і "управлінець", ми дотримуємося позиції Л.М.Калініної [50], яка дещо відрізняється від загальноприйнятої. У розробленій нею моделі "директор-менеджер" показана різниця між керівником та менеджером. На її думку, керівник школи не є менеджером "у чистому вигляді", а на певному етапі виконує лише менеджерські функції. Менеджер є особою з дорадчим правом голосу, з обмеженими правами у прийнятті управлінського рішення.
А керівник - це особа, яка наділена державним відомчим правом. Його персональна відповідальність, права та обов'язки є набагато ширшими, ніж у менеджера, і вони детерміновані державно-нормативними актами.
ЛІТЕРАТУРА
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1999. - 299с.
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче. - 2002. - № 3.
Автономова Н.С. Власть в психоанализе и психоанализ власти // Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Адлер А. О нервическом характере. "Ун-я кн.", СПб-М.: АСТ, 1997.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/ Аналитическая философия. Избранные тексты. - М., 1993. - С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003. - 391с.
Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. - М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000. - 272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
Афанасьев В. Г., Урсул А. Д. Эффективность социального управления: системно - деятельностный подход // Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985. - 284 с. - С. 7.
Бахтин М.К. Философия поступка//Философия и социология науки и техники. - М., 1985. - С.117.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - С. 62.
Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. - 2001. - №12
С.34.
Большой энциклопедический словарь. - М., 1998. - 1252 с.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990. - с.380
Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. - М.: ИНИОН, 1980. - 202с. - С.48.
Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр.-М.:Прогресс,1973. - 512 с.
Вилкинсон Р. Wilkinson R. Unhealthy Societies, London, Routledge. 1996. P. 211-215.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990, с.46-82.
Виндельбанд В. История новой философии в связи с общей культурой и отдельными науками. Спб., 1905, С.379
Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали ІІІ Міжнародної наук. - практ. конференції. - Острог, 1998. - 444с.
Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. - Дрогобич, Відродження, 2001. - С.83
Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Войтович Р. Філосовсько - методологічні засади системи державного управління// Вісник УАДУ. - 1999. - № 3. - С. 294 -306.
Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. - Л.: Знание, 1974. - С. 77-87.
Loading...

 
 

Цікаве