WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Україна прийняла менеджмент. Нам потрібен коучинг?! - Реферат

Україна прийняла менеджмент. Нам потрібен коучинг?! - Реферат

центром уваги в управлінні стає людина. Даний підхід спирається на теорію і практику менеджменту, у якому досить добре розроблена поведінкова сторона діяльності менеджера, що орієнтується у своїй роботі на повагу, довіру, успіх.
Одним з підходів, націлених на практичну реалізацію людиноцентристського підходу, є мотиваційний підхід (В.С.Лазарєв, Л.А.Пермінова, П.І.Третьяков, Т.І.Шамова). Призначення даного підходу полягає в пошуку такого психолого-педагогічного механізму стимулювання, що забезпечує ефективну діяльність всіх учасників освітнього процесу.
У якості одного з таких підходів можна розглядати рефлексивний підхід.
Специфіка рефлексивного управління освітнім процесом полягає в тому, що воно спонукує власну активність і самостійність виконавців, впливає на процеси самоврядування і тим самим забезпечує їх суб'єктну позицію в освітньому процесі [117].
І.В.Головньова пропонує новий, на її думку, ефективний підхід до здійснення освітнього навчального менеджменту - "коучинг"*.
"Коучинг" (coaching) з англійського дослівно - наставляти, тренувати, надихати.
Коучинг зародився в Америці в 80-х роках минулого століття. Вважають, що його засновниками були американські дослідники в галузі менеджменту, психології та… спорту Т.Гелві, Т.Дж.Леонард та Д.Уітмор.
Чому нас зацікавив коучинг? В першу чергу тому, що методологічні коріння цієї технології достатньо глибокі. По-друге, - коуч-менеджмент - це, перш за все, особлива філософія життя, вона має свою систему цінностей. Провідна ідея коучингу - це бачення в учнях, співробітниках, перш за все, людей з їх цінностями, прагненнями, особистими цілями.
Методологія коучинга виходить з того, що людина від природи безмежно талановита та володіє великим потенціалом, який не реалізується нею в повній мірі.
Задача коуча (менеджера, викладача, тренера) - полягає у тому, щоб привести до ладу думки клієнта, делікатно допомогти виокремити та сформулювати проблему, визначити цілі, шляхи та засоби їх досягнення, не переробляючи людину, а розкриваючи її природній потенціал. Коуч не дає готових порад та рекомендацій, а лише допомагає клієнту знайти власні рішення актуальних проблем.
Основою методології та інструментарія коучинга є інтерактивне спілкування, дискусія: питання-відповідь. Заняття з коучингу носять назву коуч-сесій. Частота та тривалість коуч-сесій визначається клієнтом спільно з коучем. Зовні коуч-сесії схожі на метод "мозкового штурму" проте мають перед ним ряд переваг, а саме: вибір проблеми здійснює учень - вирішуються проблеми, які мають важливе значення для учня або колективу; проблеми вирішують саме ті люди, яких вони більш за всіх цікавлять і які їх будуть реалізовувати; процес здійснюється досвідченим професіоналом - коучем; коучинг не закінчується генеруванням та відбором ідей, а включає ще й спонукання (виклик); планування і контроль (моніторинг) реалізації рішення, оцінку його ефективності.
За східною мудрістю "Вчитель приходить, коли учень готовий". Коучинг потрібен тому, хто іде вперед, хто вже багато досяг і бажає досягнути більшого в житті, професії, бізнесі.
Двома наріжними каменями коуч-менеджменту є:
усвідомлення виконавцями своїх дій;
відповідальність виконавця за результат цих дій.
Процес коучингу ніколи не закінчується - чергове досягнення стає плат-формою до подальшого випробування.
Коучинг, як стиль менеджменту, спрямований одночасно на досягнення двох цілей: досягнення організаційних цілей і одночасне забезпечення максимально можливого розвитку персоналу за обраним напрямком.
Коучинг - це стиль менеджменту, трансформованої культури: якщо стиль змінюється від директивного до коучингу, то організаційна культура також починає змінюватись. Ієрархія поступається місцем підтримці; осуд замінюється чесною оцінкою; зовнішні мотивації замінюються самомотивацією, захисні бар'єри падають з утворенням "команд", змін більше не бояться, а беруть в них участь, вітають їх, метою становиться не задоволення керівника, а надання висококваліфікованих послуг замовнику; авральна діяльність поступається довготривалому стратегічному плануванню.
Коучинг більше допомагає особистості навчатися, ніж учить.
Коучинг - це можливість навчити іншого більшому, ніж знаєш або вмієш сам. До того ж керівник допомагає людині знайти своє рішення, а не розв'язує проблеми за неї.
ЛІТЕРАТУРА
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1999. - 299с.
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче. - 2002. - № 3.
Автономова Н.С. Власть в психоанализе и психоанализ власти // Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Адлер А. О нервическом характере. "Ун-я кн.", СПб-М.: АСТ, 1997.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/ Аналитическая философия. Избранные тексты. - М., 1993. - С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003. - 391с.
Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. - М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000. - 272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
Афанасьев В. Г., Урсул А. Д. Эффективность социального управления: системно - деятельностный подход // Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985. - 284 с. - С. 7.
Бахтин М.К. Философия поступка//Философия и социология науки и техники. - М., 1985. - С.117.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - С. 62.
Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. - 2001. - №12
С.34.
Большой энциклопедический словарь. - М., 1998. - 1252 с.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990. - с.380
Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. - М.: ИНИОН, 1980. - 202с. - С.48.
Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр.-М.:Прогресс,1973. - 512 с.
Вилкинсон Р. Wilkinson R. Unhealthy Societies, London, Routledge. 1996. P. 211-215.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990, с.46-82.
Виндельбанд В. История новой философии в связис общей культурой и отдельными науками. Спб., 1905, С.379
Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали ІІІ Міжнародної наук. - практ. конференції. - Острог, 1998. - 444с.
Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. - Дрогобич, Відродження, 2001. - С.83
Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Войтович Р. Філосовсько - методологічні засади системи державного управління// Вісник УАДУ. - 1999. - № 3. - С. 294 -306.
Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. - Л.: Знание, 1974. - С. 77-87.
Loading...

 
 

Цікаве