WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Україна прийняла менеджмент. Нам потрібен коучинг?! - Реферат

Україна прийняла менеджмент. Нам потрібен коучинг?! - Реферат

тенденцій, закономірностей існування і розвитку конкретної системи.
Основними принципами освітнього менеджменту можна вважати:
Глибоке переконання у сучасних етичних цінностях.
Сильна внутрішня корпоративна культура.
Цілісний погляд на людину.
Особисті стимули в роботі.
Заохочення різних поглядів та консенсус.
Єдиний статус усіх працівників.
Постійна підготовка та перепідготовка персоналу.
Політика повної зайнятості.
Орієнтація на якість.
Колегіальне прийняття рішень.
Максимальне делегування повноважень.
Заохочення горизонтальних зв'язків.
Вихідними принципами освітнього менеджменту можна вважати (за В.І.Масловим) наступні:
Принцип соціальної детермінації.
Принцип гуманізації в діяльності менеджера.
Принцип науковості та компетентності в управлінні установами освіти.
Принцип інформаційної достатності
Принцип аналітичного прогнозування в управлінні.
Принцип оперативного регулювання
Принцип зворотного зв'язку.
Принцип наступності і перспективності
Принцип демократії та централізму
Принцип стимулювання і згуртування кадрів
Принцип правової пріоритетності і законності
Принцип фінансово-економічної раціональної і ділової активності [132].
У науковій літературі поняття "підхід"* трактується як:
а) точка зору, з позиції якої розглядається об'єкт;
б) принцип або сукупність принципів, які визначають мету і зміст діяльності;
в) спосіб перетворення дійсності.
У різних підходів різні можливості. Тому жоден із них не може бути визнаний найбільш ефективним або зовсім неефективним. М.М.Поташник виокремлює такі підходи до управління: інтуїтивний, емпіричний та науковий.
Інтуїтивний підхід - це управління на основі відчуття. Управлінські рішення, які приймаються на основі інтуїції, вважають неповноцінними.
Емпіричний підхід - це процес спроб та помилок. Цей метод домінує в діяльної досвідчених керівників, практиків. Емпіричний підхід дозволяє швидко реагувати на події, аналізувати ситуацію і приймати виконання, впевнено себе почувати, знаходити плідні ідеї, оптимальні шляхи.
Науковий підхід - це підхід з точки зору наукових засад. Науковий підхід не заперечує інтуїцію, навпаки, він перевіряє, обґрунтовує здогадку, робить інтуїтивну дію керівника усвідомленою. Наукова гіпотеза - це наукове припущення. У ньому теж є певна частка інтуїції. Емпіричний підхід повністю поглинається науковим.
Розглянемо логіку управління освітнім процесом з позиції різноманітних підходів, що склалися в теорії управління.
Класифікація представлених підходів має формальний характер. У цілому розвиток підходів у теорії управління носить єдиний синтетичний процес. Більш того, є сенс говорити не тільки про взаємозв'язок підходів, але і про їхнє взаємопроникнення. Як правило, багато авторів внесли значний вклад у розробку декількох підходів (Ю.А.Конаржевський, М.М.Поташнік, П.І.Третьяков, Т.І.Шамова та ін.).
Як вважає Т.І.Шамова [145] підходи до управління можна класифікувати на дві великі групи.
Перша група підходів до управління може бути представлена функціональним, системним, ситуаційним, оптимізаційним і дослідницьким підходами.
Відповідно до функціонального підходу управління діяльністю інших людей розглядається як процес, що представляє собою сукупність безперервних, взаємозалежних видів діяльності (дій та операцій). По суті це синергетичний підхід.
Наступний з підходів першої групи системний підхід.
Системний підхід націлює на виділення в структурі освітнього процесу різноманітних компонентів, що представляють, у свою чергу, сукупність взаємозалежних підсистем.
Основою ситуаційного підходу є конкретна ситуація, зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на неї. У ситуаційному підході стає очевидним, що, хоча загальний процес управління за своїм функціональним складом однаковий, специфічні методи, використовувані керівниками, педагогами для досягнення цілей освітнього процесу можуть значно змінюватися.
Сутність оптимізаційного підходу в управлінні полягає в тому, щоб сконструювати таку систему мір, яка перетворила б структуру і процес управління з метою досягнення максимально можливих кінцевих результатів освітнього процесу при раціональних витратах часу на управлінську діяльність.
У якості ще одного шляху підвищення результативності управління може бути використаний дослідницький підхід.
Дослідження найчастіше спрямоване на виявлення шляхів і умов підвищення результативності окремих ланок освітнього процесу. Як правило, у цій ситуації мова йде про введення в освітній процес різних інновацій. Цей процес завжди супроводжувався дослідженням: як вплинули інновації на освітній процес.
Щоб поєднати дослідження й освітню політику, досліднику необхідно усвідомлювати завдання, які стоять перед ним. Відповідно до мети, відомо чотири види досліджень: теорію, планування, застосування і дію. Ці види дослідження вкрай необхідні для прийняття рішення на державному рівні.
Теоретичне дослідження дає змогу зрозуміти, чому світ та довкілля так налаштовані. Воно досліджує взаємний вплив освітніх чинників та умов довкілля і едукації. Теоретичне дослідження спрямоване на підтвердження (спростування) вірності парадигм, теорій та понять.
Дослідження-планування дає відповідь на запитання: які чинники сприяють досягненню необхідних нам результатів? У такому дослідженні для узагальнення даних використовують статистичний аналіз. Дослідження-планування вивчає потенційні засоби впливу на розширення можливостей освіти, наприклад на визначення відносної ефективності альтернативних форм навчання вчителів у відповідному довкіллі
Дослідження-застосування вивчає те, як можна організувати навчальний процес, щоб досягти бажаного результату. Створення нової навчальної програми відбувається шляхом спроб і помилок. У дослідженні-застосуванні результату досягають завдяки успішному поєднанню діяльності й оцінювання; наприклад, формування нової навчальної програми природничих наук - це процес поєднання знань, отриманих шляхом оцінювання попереднього досвіду, і проведеного дослідження.
Дослідження-дія запитує: чи взагалі можна досягти бажаних результатів? Ми ставимо таке запитання, якщо хочемо досягти бажаного для всієї освітньої системи. Ціль дослідження - не знання того, як досягти результат, а сам результат. Дослідження-дію більше цікавить сам процес зміни, а не розуміння цієї зміни. Це здійснюють методами швидкого аналізу, обстеження й оцінювання.
Друга група підходів до управління пов'язана з орієнтацією управління не накінцевий результат по заданих зразках, тому що стосовно суб'єкта, що розвивається, такий стандарт і бути не може, а на сам освітній процес (як основний процес), на створення умов для розкриття, реалізації і розвитку потенціалу особистості.
Ця група, що мають предметом дослідження особистість людини (керуючого та керованого), представлена в управлінській літературі людиноцентристським підходом (Ю.А.Конаржевський, В.С.Лазарєв, Н.В.Немова, П.І.Третьяков, Р.Х.Шакуров, Т.І.Шамова та ін.).
Сутність людиноцентристського підходу полягає в тому, що
Loading...

 
 

Цікаве