WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральний зміст феномену влади - Реферат

Моральний зміст феномену влади - Реферат

особистих вигод;
3) диктатор - потреба в самоповазі веде до розуміння влади як панування над іншими, джерела престижу, високого статусу і слави;
4) авантюрист - на першому місці потреба в самовираженні, що і відображається в розумінні влади як гри;
5) демократ - потреба бути особистістю диктує владу як служіння людям і суспільству.
Ще одна спроба комплексного підходу представлена в теорії мотивації Х.Хекхаузена.
Мотив влади спрямований на досягнення і збереження її джерел заради пов'язаного з ними престижу і відчуття влади, або заради впливу на поведінку і переживання інших людей.
Для досягнення цього суб'єкт повинен за допомогою реальних джерел влади і засобів впливу перебудувати привабливість найбільш важливих мотивів поведінки іншого, причому зробити це необхідно більш ефективним і економним способом. Сама ця діяльність може відповідати досить різноманітним мотивам. Вона може відбуватися заради власного або чужого блага, або ж заради певної вищої мети; вона може принести іншому шкоду, або надати йому допомогу.
Індивідуальний мотив влади обмежений як відносно досягнення влади, так і стосовно її застосування визначеними змістовними областями, пов'язаними з конкретними джерелами влади і групами людей, що піддаються впливові. На ньому також може лежати печатка страху перед досягненням влади, її втратою, перед відповідним застосуванням влади або перед визнанням безуспішності свого впливу [138].
Д.Мак-Клелланд наводить чотири особливих інтровертно оцінених типи вираження влади:
1) асиміляція - "щось додає мені сили" - (ставлення до авторитету; стосунки з людьми, що можуть підтримати, захистити, надихнути, тобто відчуття власної сили в індивіда збільшується через консолідацію з іншими;
2) автономність - "я сам додаю собі сили" - здобуття незалежності і зростання довільного контролю над своєю поведінкою; джерело влади переходить "всередину" і виражається в особистому відчутті сили;
3) самоствердження - "я справляю враження на інших" - несприйняття авторитетів, прагнення отримати верх; владна дія спрямована не стільки на себе, скільки на інших, прагнення справляти враження своїми владними діями;
4) продуктивність - "я прагну виконати свій обов'язок" - служіння якій-небудь справі або певній соціальній групі; найбільш зріла форма влади, джерело влади знову переміщається "назовні".
Зазначені типи повинні представляти собою послідовні етапи дозрівання, які проходить людина в процесі кратологічної онтології.
Використовуючи еволюційний підхід Ч.Дарвіна, як схему міркувань стосовно управлінського розвитку соціуму та особистості, пропонуємо основні положення цієї концепції:
1) природний добір, який здійснюється для збільшення особистої влади - головна рушійна сила в еволюції людського виду (латинь);
2) незадоволена особиста потреба у відчутті особистої влади може привести до розладів особистості;
3) природна система влади включає біологічний і культурний вплив, й, таким чином, рятує особистість від когнітивно спровокованої психопатології.
З погляду О.М.Олексюка можна виділити дві загальні форми соціальної влади в людському суспільству.
Перша виникає з домінантності і виступає як сполучення сили та страху. Спочатку особистість використовує таку владу в спробах "залякати" інших за допомогою лише погроз (наприклад, агресивний тон голосу), але якщо подібна спроба не має успіху, то використовується реальна фізична сила тощо.
Друга форма демонструє свою ефективність за допомогою досягнень і престижу. Така влада приводить до корисного результату групи в цілому, у той час як влада домінантності завжди егоїстична. Влада досягнень - це джерело для побудови адекватного самосприйняття (рефлексії) особистості.
Створена О.М.Олексюком модель влади - виняткова програма модифікації поведінки особистості в напрямку такого феномена як "я - влада".
Відомо, що адаптація керівника в новому колективі може відбуватися за такими формами:
1. Заперечення - неприйняття норм та цінностей.
2. Конформізм - прийняття всіх норм та цінностей.
3. Мімікрія - щось приймається, неприйняття деяких цінностей ретельно маскується.
Під діловою кар'єрою розуміється просування педагога по сходинках службової ієрархії або послідовна зміна занять як в рамках окремої організації, так і протягом життя.
Службове просування з урахуванням кар'єри неоднозначне та залежить від багатьох зовнішніх, властивих конкретному педагогу факторів. Розглянемо деякі варіанти.
Молоді освітяни, що володіють управлінським потенціалом, це люди, які в перспективі можуть зайняти керівні посади в освіті. Для них існує безліч визначень та назв, але вживається одне "хай-по" від англійського "high-potentials".
Джерела кар'єри треба шукати не тільки в рівні домагань… Основні мотиви вибору кар'єри можуть бути такими:
1. Прагнення добитися незалежності.
2. Прагнення бути кращим фахівцем в своїй справі.
3. Прагнення зберегти та зміцнити своє положення.
4. Прагнення створити або організувати щось нове.
5. Прагнення бути першим.
6. Прагнення до влади та успіху асоційованому з посадою.
7. Прагнення до матеріального благополуччя.
Освіта є самим прибутковим бізнесом, стверджував ще в 60-ті роки Дж.Кеннеді.
Американський президент початку 90-х років Джорж Буш боровся за місце в Білому будинку як "президент освіти", для якого "освіта - головна якість нашого життя; вона в серці нашої економічної могутності та безпеки, наших успіхів y мистецтві та літературі, наших винаходів y науці; освіта - ключ до міжнародної конкурентоздатності Америки" (National Education Goals, PDK., 1990). У наші дні президент США Білл Клінтон підкреслював, що кожна 8-річна дитина повинна уміти читати; кожна 12-річна дитина повиннавміти користуватися системою Internet; кожна 18-річна людина повинна мати можливість вчитися в коледжі; кожний дорослий американець повинен мати можливість продовжувати навчання та освіту впродовж усього життя .
Мотивація влади - цілеспрямована мобілізація внутрішніх і зовнішніх ресурсів, спрямована на досягнення бажаного результату і відчуття власної ефективності, особистої впливовості; амбівалентна* система прагнення та запобігання можливостей контролю над навколишньою дійсністю.
Підводячи підсумки аналізу взаємозв'язку мотивації влади і психолого - акмеологічних характеристик особистості керівника відзначимо, що:
існують важливі взаємозв'язки між рівнем мотивації влади, прагненням до влади, запобіганням влади і профілем базової освіти з перевагою перших у професіях "людина -людина";
за стажем роботи найменш "конфліктним" періодом, тобто з низькими значеннями прагнення і запобігання влади, є друге десятиліття роботи, що відображає загальні вікові зміни рівня мотивації влади;
побудову особистої кар'єри характеризують максимальні показники до мотивації влади в період після п'яти років висування на керівну посаду;
існує виражене співвіднесення рівня мотивації влади з початковим віком просування.
Відомо, що ефективність роботи керівника на 20% визначається його базовою професійною підготовкою, останні 80% - розвитком лідерських якостей, які базуються на формуванні групи здібностей (правило Паретто) [82].
Пропонуємо розглянути імпліцитні характеристики екстравертних владних і невладних людей.
Людина, яка "виглядає, почувається і діє владно"
Loading...

 
 

Цікаве