WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

порівнянні з тими нормативними ціннісними орієнтаціями, які задавалися десятиліттями "зверху", як свого роду поведінкові стереотипи, пряме вираження авторитарної педагогіки.
Наприклад, дослідник Г.Ю.Ксьонзова [67], проводячи порівняльний аналіз індивідуальних і нормативних ціннісних орієнтацій, показує їх специфіку через особливості поведінки вчителя.
Таблиця 1
Специфіка індивідуальних і нормативних ціннісних орієнтацій
Індивідуальна
орієнтація вчителя Нормативна
орієнтація вчителя
1 2
1.Аналізує особливості ситуації і своє поведінку в ній. 1.Орієнтується на стійкі характеристики здібностей.
2.Робить обережні прогнози. 2.Робить довгострокові прогнози.
1 2
3.Сильних сварить за погіршення,
слабких хвалить за поліпшення. 3.Сильних хвалить завжди, слабких - дуже рідко.
4.Заохочує за старання в процесі роботи. 4.Оцінює результат, процесу не бачить.
5.Частіше дає індивідуальні, різні за складністю задачі. 5.Частіше дає однакові завдання.
Як видно із таблиці, ставлення автора до індивідуальної педагогічної орієнтації виражається на рівні гуманістичних підходів у вирішенні питань освітнього процесу; явно виділяються якісні характеристики особистостіпедагога, які включають моральні аксіологічні позиції. Нормативна орієнтація, можливо, не цілком об'єктивно, відбиває авторитарний підхід у педагогіці, що не припускає пріоритетний особистісний початок у діяльності педагога. У цілому ж, у підході автора ми виявляємо глибоке розуміння того, що ціннісні орієнтації завжди визначають розуміння сутності професійно-педагогічної діяльності, системи відносин в освітній сфері, направляють вибір способів дії.
В.І.Луговий [72], говорячи про трансформації ціннісного змісту освіти, вважає за можливе такі зміни: 1) посилення ідеї щодо важливості стимулювання і заохочення творчості, ініціативи, інноваційної діяльності працівників; 2) засвоєння того, що працюючі кадри не експлуатуються, а заробляють на життя; 3) формування відносин до бізнесу як суспільному механізмові економічного росту; 4) підвищення відповідальності громадян за свої дії, включаючи вибір освіти, сфери діяльності й образа життя; 5) твердження волі вираження як істотного і конструктивного компонента плюралістичного суспільства, керованого консенсусом.
Природно, що аксіологічний потенціал освіти та ціннісно-смисловий підхід щодо організації державного управління освітою визначається Конституцією України, Національною доктриною розвитку освіти і законами про освіту.
Встановлено, що ціннісний зміст державного управління освітою визначають: толерантність і плюралізм; загальнолюдська, політична, правова, морально-етична культура і висока національна самосвідомість; професійна компетентність; педаго-гічна майстерність, культура спілкування; знання основ державного законодавства; утвердження власним прикладом поваги до загальнолюдської моралі, визнання цінності іншої людини; уміння здійснювати вибір, приймати обґрунтовані рішення і брати на себе відповідальність за них.
Цілком мотивованою виглядає пропозиція МОН України провести 1 вересня 2004 року у всіх загальноосвітніх навчальних закладах України перший урок за темою: "Життя людини - вища цінність".
Таким чином, дослідницькі підходи провідних вчених-педагогів і практиків системи освіти обґрунтовують побудову основ нової педагогічної парадигми, у якій аксіологічний базис буде унікальним інтерфейсом теоретичної та практичної складової науки. Ціннісні підстави дозволять перебороти описово-статичний підхід у педагогіці і змістовно наповнити освітню сферу. Розробка основ педагогічної аксіології має на увазі виявлення природи і джерел цінностей, закономірностей їх функціонування, діалектики загальнолюдських і національних цінностей.
У цілому ж розробка аксіологічної парадигми освіти та державного управління освітою дозволить визначити стратегію і перспективи розвитку педагогічної системи, розкрити потенціал і змістовне наповнення вітчизняної освіти.
ЛІТЕРАТУРА
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1999. - 299с.
Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення// Віче. - 2002. - № 3.
Автономова Н.С. Власть в психоанализе и психоанализ власти // Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Адлер А. О нервическом характере. "Ун-я кн.", СПб-М.: АСТ, 1997.
Айер А.Д. Язык, истина и логика/ Аналитическая философия. Избранные тексты. - М., 1993. - С.50-56.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.
Аносов І.П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. - К.: Твім інтер, 2003. - 391с.
Асташова Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. - М.: Московский псих.-соц. ин-т; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЕК", 2000. - 272с.
Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
Афанасьев В. Г., Урсул А. Д. Эффективность социального управления: системно - деятельностный подход // Информация и управление. Философско-методологические аспекты / Отв. ред. Антипенко А.Г., Кремянский В.И. - М.: Наука, 1985. - 284 с. - С. 7.
Бахтин М.К. Философия поступка//Философия и социология науки и техники. - М., 1985. - С.117.
Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - С. 62.
Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості // Початкова школа. - 2001. - №12
С.34.
Большой энциклопедический словарь. - М., 1998. - 1252 с.
Вебер М. Избранные произведения. - М., 1990. - с.380
Вебер М. Исследование по методологии науки. Ч.1. - М.: ИНИОН, 1980. - 202с. - С.48.
Ведель Ж. Административное право Франции: Пер. с фр.-М.:Прогресс,1973. - 512 с.
Вилкинсон Р. Wilkinson R. Unhealthy Societies, London, Routledge. 1996. P. 211-215.
Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990, с.46-82.
Виндельбанд В. История новой философии в связи с общей культурой и отдельными науками. Спб., 1905, С.379
Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Матеріали ІІІ Міжнародної наук. - практ. конференції. - Острог, 1998. - 444с.
Вишневський О.І. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. - Дрогобич, Відродження, 2001. - С.83
Власть: очерки современной политической философии Запада. Под ред. В.В.Мшвениерадзе, И.И.Кравченко и др. - М.: Наука, 1989.
Войтович Р. Філосовсько - методологічні засади системи державного управління// Вісник УАДУ. - 1999. - № 3. - С. 294 -306.
Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. - Л.: Знание, 1974. - С. 77-87.
Loading...

 
 

Цікаве