WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

професійними цінностями вчителя елемент внутрішньої структури особистості, який виражає її суб'єктивне ставлення до суспільно значимих цінностей праці та окремих компонентів педагогічної діяльності, ми виділили сім груп професійних ціннісних орієнтацій:
на комунікаційну діяльність;
на діагностичну діяльність;
на прогностичну діяльність;
на організаційно-методичну діяльність;
на конструктивну діяльність;
на дослідницьку діяльність ;
на суспільну діяльність.
Вчені, що працюють у площині освітніх цінностей, прагнуть визначити коло найбільш значимих і впливових на учасників педагогічного процесу аксіологічних орієнтирів. Звертаючись до "живого знання", аналізуючи секрети унікальної освітньої тканини, В.П.Зінченко переконаний, що аксіологічні орієнтири освіти повинні відповідати загальнолюдським цінностям.
Для уточнення спектра ціннісних ліній вчений звертається до спадщини В.С.Соловйова та його ціннісно-ієрархічної шкали, яка включає цінності духовного, інтелектуального, соціального як відображення трьохосновних областей людської діяльності.
З'ясовано, що для освітньої системи це провідні цінності - як для всієї сукупності компонентів, так і для індивідуумів. І саме система освіти повинна створити умови для їх досягнення, надати кожному можливість зустрічі з унікальними ціннісними опорами. Однак названа тріада - духовне, інтелектуальне, соціальне - це тільки початкова система координат. Джерел же фундаментальних цінностей досить багато.
В.П.Зінченко переконаний у тім, що головним суб'єктом цінностей, цілей і шляхів їх досягнення в сучасних умовах стає система освіти. У той же час учений підкреслює особливу значимість власної ідентичності педагога, того, з ким або з чим ідентифікує себе педагог: з наукою, культурою, етносом, з учнями, навчальним предметом. Від цього багато в чому залежить і ідентичність учня.
Система освіти, зустрічаючись з різноманітним світом цінностей, змушена трансформувати їх, поглиблювати, ставити цілі і пропонувати засоби освітньої діяльності. І саме головне - вона переводить цінності в статус органічного, іманентного утворення. Головною цінністю системи освіти, на думку В.П.Зінченко [44], є її здатність до відкриття, формування та усталення індивідуальних цінностей освіти у своїх вихованців.
Так народжується безперервна лінія наближення до загальнолюдських цінностей, відбувається духовна діяльність освіти. Розглядаючи цей процес і підкреслюючи його великий зміст, В.П.Зінченко затверджує найважливіший постулат аксіологічної педагогіки: зміст цінностей в освіті принципово відкритий. Це дозволяє освіті бути вільною, різноманітною, що у свою чергу є умовою її стійкості і стабільності.
Про союз школи з душею В.П.Зінченко говорить як про необхідну умову школи розуміння, в якій взаємозалежно виступають пізнання, взаємопізнання і терпимість.
Головні цінності в педагогічній системі В.П.Зінченка - це цінності живого, відкритого, сприятливого особистого росту. Над ними, вважає вчений, треба постійно працювати. І чим активніше процес інтеріоризації цінностей, тим швидше освіта вводить людину в інші світи: світ знання, світ діяльності, світ почуття, світ людини.
Розгляд проблематики ціннісних орієнтацій у педагогічній системі безпосередньо пов'язаний з розвитком культури особистості. Серед педагогів, що досліджують зв'язки аксіологічних і культурологічних підходів у педагогіці, виділяється позиція І.Д.Беха [13] та Н.Є.Щуркової [151].
Розвиток у вихованця почуття цінності іншої людини, зазначає І.Бех, може успішно відбуватися не лише за умови перетворення його у "центр Всесвіту", а за умови своєчасного блокування у нього Еґо-потягів, які деструктивно впливають на моральну досконалість особистості. Слід зазначити методологічну тезу вченого, яка задає тон професійно-педагогічної діяльності: виховання - це входження людини в культуру. Відзначимо, що в даному випадку входження в культуру розглядається як процес філігранної роботи педагога з особистістю вихованця і самого вихованця. Це складний процес присвоєння цінностей через складні духовні зусилля кожної людини. І чим складніше ціннісне коло, тим більше зусиль воно вимагає від вихованця. У цьому Н.Є.Щуркова бачить шлях, що веде до життя, гідного людини. Цілком очевидно, що таке життя повинне бути наповнене високодуховним змістом. Виділяючи підстави життя, гідного людини, вчені підкреслюють фундаментальність ціннісної тріади: Добра, як блага для "іншої людини", Істини, як об'єктивної реальності, Краси, як гармонії змісту і форми. У цьому випадку життя стає найвищою цінністю, до якої людина відноситься дбайливо.
Н.Є.Щуркова [151] у своїх педагогічних пошуках звертається до культурологічних цінностей, виробленим людством і таких що дають духовні сили за сучасних умов. Її переконаність у тім, що педагог як представник культури повинен пропонувати своїм вихованцям вищі цінності і формувати до них особливе ставлення, співвідноситься з організацією виховного процесу на основі щоденного ціннісного вибору.
Система цих орієнтирів приваблива тим, що вона містить можливості для звернення до національних цінностей, оскільки одним з провідних у ній виступає поняття "Україна", а ряд таких цінностей, як праця, культура, світ, дозволяє осмислювати їх з урахуванням національних реалій. Але яку б систему цінностей не обрала освітня система або не прийняв учитель, процес духовного виховання слід будувати з урахуванням психологічних закономірностей перекладу цих цінностей у план особистісних змістів людини, що визначають її поведінку.
Бажання виявити спектр ціннісних орієнтацій педагога привело відомих дослідників освітньої сфери до переконання про пріоритетні позиції у вчительській справі. В.О.Сухомлинський довів, що головний предмет у викладанні будь-якого вчителя - сенс життя, справжнє людське щастя. У зв'язку з цим, в основу ціннісної піраміди він пропонував покласти турботу про дитину, чесність учителя.
А.Є.Кондратенков [58] вважає, що головними особистісними характеристиками вчителя, які є ціннісними орієнтирами його професійної діяльності, виступають "щедрість душі, любов і постійний інтерес до дітей, готовність віддавати усі свої сили їх розвитку".
Треба мати на увазі і професійно важливе зауваження Т.І. та І.Ф.Гончарових про джерела педагогічного впливу. Зрозуміло, що повноцінним вплив* на особистість вихованців може бути за ситуації, коли педагог не тільки майстерно викладає наукові, моральні й інші цінності, але і сам дотримується цих аксіологічних орієнтирів у житті. Такого учителя вважають життєво значимим, за ним натхненно йдуть, його слухаються.
Сам світ цінностей досить часто пов'язується із стилем поведінки педагога. Причому деякі дослідники, вивчаючи специфіку ціннісних орієнтацій, намагаються розглядати їх у
Loading...

 
 

Цікаве