WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Б.Т.Лихачова, продукувати виховні цінності свободи та життя, любові, дбайливості, колективізму, гідності, урівноваженості, волелюбності, впевненості в собі й ін.
Найважливіше базисне джерело - природа - породжує такі цінності, як людяність, відкритість, краса світу, замилування, відповідальність. Головною цінністю соціуму, як одного з невичерпних аксіологічних джерел, є людина. Саме вона - природна і всеосяжна цінність, вона ж виступає творцем виховних цінностей. Правда, при цьому людина повинна бути духовною, мислячою, радіючою, люблячою, страждаючою і т.д., що дає їй підстави об'єктивно виступати як природний вихователь.
Соціум і, насамперед, люди продукують різного роду духовну продукцію: ідеї, знання, образи, що вливаються в духовно-ідейні інформаційні потоки. У них містяться виховні цінності державної ідеології, наукові, етичні, релігійні і естетичні цінності.Соціумне джерело дає імпульс розвиткові матеріальних цінностей у силу самого факту свого реального існування і безпосереднього впливу на людину, що має велике значення в її житті. До матеріальних цінностей учений відносить умови буття, предмети (книжки, зошити, ручки й ін.), у тому числі призначені для творчої, ігрової, спортивної діяльності. Матеріальні предмети мають цінність, оскільки сприяють залученню в діяльність, спілкування, розвивають особистість в інтелектуальному, моральному, емоційному відношенні.
Космос також унікальне джерело цінностей, що створює основи для розвитку таких цінностей, як романтизм, мрія, цілеспрямованість, духовна велич людини, таємниця змісту і цілі людського життя. Наукове проникнення в область космосу ще більш звеличує людини.
Таким чином, Б.Т.Лихачов дійшов висновку про можливу розмаїтість основ, що живлять потенціал аксіологічних орієнтирів.
Створюючи методологічну базу педагогічної аксіології, необхідно врахувати закони освіти і дії виховних цінностей, сформульовані Б.Т.Лихачовим:
закон обов'язкової соціально-психологічної диференціації виховних цінностей як умови суспільного прогресу і соціальної адаптації людини;
закон розквіту або занепаду цінностей відповідно до темпів і якості прогресивного еволюційного становлення або стагнації* самого суспільства;
закон стійкої залежності престижності, актуальності і популярності цінностей від об'єктивних потреб у різних областях громадського життя, від ставлення до тих або інших явищ, подій, професій у суспільній свідомості, а також від пропаганди, маніпулювання свідомістю людей через засоби масової комунікації;
закон корінної зміни цінностей відповідно до нового характеру суспільних відносин;
закон психологічної й історичної наступності в суспільній свідомості і педагогічній діяльності.
закон руху, переміщення в суспільстві представників різних шарів груп, носіїв конкретних цінностей з однієї соціальної групи в іншу.
І.А.Зязюн, В.О.Огнев'юк та В.О.Сластьонін неодноразово звертаються до проблеми ціннісних орієнтацій педагога. Розглядаючи структуру особистості вчителя, його професійну самосвідомість, вони виділяють пріоритетне положення професійно-ціннісних орієнтацій, визначаючи їх як стрижень освіти, особистості вчителя, системний компонент професійної культури, який демонструє готовність до освітньої діяльності відповідно до високих духовних цінностей, вірність гуманістичним ідеалам. Визначення професійно-педагогічних орієнтацій підкреслюють їх головну характеристику - вибірковість відносин вчителя до професії, особистості вихованця і самого себе, що розвивається на такому значимому базисі, як широкий спектр усіх духовних відносин особистості, особливо професійно виражених.
Принципово важливо, що ці вчені пов'язують цінності педагогічної діяльності з можливістю задоволення матеріальних, духовних потреб вчителя і, виходячи з цієї єдності, класифікують цінності педагогічної діяльності в такий спосіб: цінності, що сприяють утвердженню вчителя в суспільстві; цінності, що впливають на розвиток комунікативної культури; цінності, що ведуть до самовдосконалення; цінності самовираження; цінності, пов'язані з утилітарно-прагматичними запитами.
Поглиблюючи розгляд професійних цінностей, вони виділяють також цінності самодостатнього та інструментального типів.
Цінності самодостатньої властивості є цінностями-цілями, які визначають стратегію, перспективи і змістовне наповнення професійної діяльності: суспільна значимість праці, розмаїтість і креативність педагогічної діяльності; самоствердження в педагогічному процесі; відповідальність перед суспільством; любов до дітей і ін.
Інструментальні цінності - це свого роду способи досягнення цінностей-цілей, теоретичний і технологічний підходи до організації професійної освіти вчителя і його діяльності. До них відносяться: суспільне визнання праці педагога, відповідність здібностей особистості характерові педагогічної діяльності, професійний ріст і ін.
На думку В.О.Сластьоніна, гуманістичні цінності складають фундамент професійно-педагогічної культури і включають цінності:
- загальнолюдські: людина, дитина, педагог, творча індивідуальність;
- духовні: педагогічний досвід людини, педагогічні теорії, способи педагогічного мислення та ін.;
- практичні: педагогічні технології, освітні системи, способи діяльності та ін.;
- особистісні: педагогічні здібності, індивідуальні якості педагога, ідеали вчителя та ін.
Цінності - це поняття або переконання, впорядковані за відносною важливістю. Вони направлені на задоволення трьох універсальних людських потреб: екзистенціальних; потреб соціальної взаємодії; потреб розвитку соціальних груп. Ці потреби задовольняються в реалізації 10-ти мотиваційних типів: 1) саморегуляція - вибір, творчість, дослідження; 2) стимулювання - повнота життєвих відчуттів; 3) гедонізм - насолода життям, задоволення; 4) досягнення - особистий успіх через компетенції; 5) влада - соціальний статус престижу та панування над людьми; 6) безпека - стабільність, гармонія;
7) конформність - обмеження дій, що заподіюють шкоду іншим; 8) традиція - повага та підтримка звичаїв, визнання ідей культури та релігії; 9) прихильність - підтримка благополуччя людей; 10) універсалізм - розуміння, вдячність, терпимість та підтримка благополуччя.
Групи цінностей мають внутрішні протиріччя (приналежність до статі, відвертість-закритість, виграш-програш…). Цінності збереження (безпека, конформність, традиції) протилежні цінностям зміни (стимулювання, саморегуляція). Цінності самовизначення (універсалізм, прихильність) протилежні цінностям самопіднесення (влада, досягнення, гедонізм).
Парадигма цінностей безпосередньо пов'язана з рольовою поведінкою людини. Кожен з нас може мати, "виконувати" одночасно такі ролі: "особистість", "батько", "чоловік", "викладач", "син", "колега", "друг"…
Розуміючи під
Loading...

 
 

Цікаве