WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури."
Олександр Любар [74] налаштований на переконанні, що оскільки педагогічні працівники являють собою страту (термін П.Сорокіна), що викликає, завдяки винятковіймісії вчительства, усвідомленому відношенню українців до цивілізованого стану України, як у світі, так і всередині країни, то, природно, моделювання системи цінностей освіти - це насамперед діагностичний і прогностичний момент у визначенні найближчого майбутнього України. Україна є європейською державою і її школа, вчителі, педагоги завжди мали тісні освітні зв'язки з народами сусідами, оскільки діяльність української школи є складовою загальноєвропейського освітнього процесу, а Україна гідно представлена в європейському освітньому колі; оскільки вітчизняна школа, освіта і педагогічна наука мають тісні зв'язки з освітніми системами та педагогічною культурою європейських і інших народів, остільки українська освіта використовує їх кращі надбання та інтегрується у європейський та міжнародний освітній простір.
Оскільки в дослідженні мова йде про сучасну освіту, вважаємо необхідним пояснити наше розуміння цього поняття. Європа - український вибір, а освіта Європи - конгломератизована Болонською декларацією "Європейський єдиний простір вищої освіти" 1999 року. Це вже конкретний крок до реальної глобалізації освіти, про що все частіше йдеться мова в працях В.Г.Кременя, К.В.Корсака, В.П.Андрущенка, М.І.Михальченка, М.Ф.Степка та ін.
Методологія та практика аналізу сучасних педагогічних парадигм і поняття "сучасна освіта" досить повно розкриті в Національній доктрині розвитку освіти України, досліджені в працях В.С.Лутая, Б.С.Гершунського, П.В.Матвієнка, С.О.Огієнка та ін.
На 32-й Генеральній конференції ЮНЕСКО відзначалося, що сучасна освіта "має підготувати людину до функціонування в складному і суперечливому соціумі. А це означає необхідність формування таких рис, як толерантність, сприйняття інших культур, релігій, цінностей, уміння спілкуватися з їхніми носіями. стати не просто громадянином світу, а й громадянином глобалізованого суспільства" [24].
В другій половині XX ст. почала активно розроблятись така наукова галузь як аксіологія. О.Дробницький [37] зазначав: "Прагнення виокремити аксіологію як особливий аспект в розгляді філософських проблем, зокрема, базується на уяві про необхідність доповнення точки зору "чистого знання" постановкою питання про те, який "смисл" буття, яке призначення людини, що рухає нею в практичній та духовній діяльності".
На думку В.Гінецинського [29] доречним є визначення таких змістовних компонентів (завдань) педагогічної аксіології: "демонстрація багатоманітності існуючих систем ціннісних орієнтацій, реальний плюралізм спрямованості людей, що взаємодіють у процесі виховання; розробка та обґрунтування системи методичних процедур, які дозволяють виявляти та ураховувати системи ціннісних орієнтацій реального життя; розробка та обґрунтування науково-методичного інструментарію, який дозволяє пояснити системи диспозицій*, реально регулюючих інтерперсональні стосунки".
Споконвічно про цінності говорили як про елементи морального виховання, як про найважливіші складові внутрішньої культури людини, що, виражаючись в установках, властивостях і якостях, визначають ставлення людини до суспільства, природи, до інших людей, до самого себе. В освітньому процесі ціннісні орієнтації виступають як об'єкт діяльності вихователя і самих вихованців. Звідси висновок, що розвиненість аксіосфери* вчителя, повне й органічне освоєння цінностей учнями, студентами є умовою оптимальності морального виховання як основи духовного розвитку особистості. Під аксіосферою ми розуміємо унікальне духовне утворення, яке включає ціннісні орієнтації, що забезпечують самозбереження людини в просторі і в часі.
У цілому, систему професійно-педагогічних цінностей (ціннісних орієнтацій) сучасного вчителя можна представити у вигляді тривимірної моделі.
Мал.1
Моделювання такої системи - це діагностичний і прогностичний процес у визначенні актуального стану і найближчих перспектив розвитку системи освіти та майбутнього України в цілому. Оскільки ціннісні орієнтації опосередковують ставлення людини до світу і самої себе, важливо розвивати ті, що мають духовне наповнення і цілеспрямовано впливають на розвиток самобутності, внутрішньої глибини особистості і спільноти, багатогранності проявів у сфері освітньої системи.
Система ціннісних орієнтацій особистості, виступає психолого-педагогічним гарантом її стабільності і позитивної активності. Будь-яка деформація ціннісної системи, пов'язана з переглядом ідеалів, потреб, звичок, що проектують ставлення до самого себе і навколишнього світу, на якийсь час пригнічує в особистості конструктивний початок.
Однак останнє поширюється не на всю структуру ціннісних орієнтацій, а лише на ті позиції, що пов'язані зі сферами міжособистісних стосунків і професійних обов'язків. У сфері ж духовно-онтологічного існування особистості спостерігається зворотне - гіперпродуктивність, яка виражається в актуалізації широкого спектра цінностей: національних, загальнолюдських, релігійних, цивільних та інших. При цьому в ціннісному просторі особистості порушуються ієрархічні зв'язки і залежності між окремими орієнтаціями різних потреб і відносин, внаслідок чого виникає ціннісний конфлікт, що нерідко виявляється в невротичних реакціях і соціальній апатії.
Аксіологічний підхід, вважає Є.М.Шиянов [95], органічно притаманний гуманістичній педагогіці, оскільки людина розглядається в ній як найвища цінність суспільства та самоціль суспільного розвитку. У цьому зв'язку аксіологія, яка виступає більш загальною по відношенню до гуманістичної проблематики, може розглядатися як основа нової філософії освіти і відповідно методології сучасної педагогіки.
Оскільки освіта - це фундаментальна основа й одне з джерел створення реальної уяви про справжні та уявні цінності людини в різних життєвих сферах, то розробка ціннісного каркасу освіти, системи пріоритетних цінностей, педагогічних технологій відповідної орієнтації є необхідним і значимим кроком на шляху удосконалення системи освіти, розробки стратегії її розвитку. У цьому процесі, на думку З.Равкіна [105], слід мати на увазі історичність ціннісних національних орієнтирів, їх здатність знаходити на новому витку цивілізованого розвитку новий зміст.
Так вищою цінністю в епоху античності визнавалася гармонійна, розвинута у всіх відносинах людина. Похідною від цієї цінності можна вважати ціннісну категорію "краса", що відбивала насамперед, оцінку особливого щиросердечного і тілесного стану людини.
В епоху Відродження
Loading...

 
 

Цікаве