WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

Аксіологічний підхід до духовного потенціалу освіти України - Реферат

також мета, що вказує їй, куди вона повинна йти. На Третій Міжнародній науково-практичній конференції в Острозькій Академії (1998), присвяченій проблемам моралі святий отець УПЦБогдан Кутуза відзначав: "Там, де всі істини рівноцінні, там вони і фальшиві, оскільки їх цінність не забезпечена нічим, а самі вони не опираються ні на що міцне і постійне. Все це не може не привести людину до розгубленості в хаосі ідей і думок, хоч на перших порах сама ситуація може спокусити видимістю свободи". В матеріалах цієї конференції [21] вказується: "Ми всі визнаємо, що наша держава страждає тяжким захворюванням, діагноз якому - духовний занепад людини. А тому нам необхідно повернути первісний зміст поняття "духовність" ... Духовний занепад людини - це втрата здатності любити, втрата людської совісті як природного морального закону, хоча тільки розум і совість* ще спроможні розбудити свідомість кожної людини для того щоб те найкраще, що віками живило наш праведний народ, було піднято на поверхню життя з чистих скарбниць християнської віри".
Відомий психолог сучасності С.Гроф [34] вважає, що "...наука - самий могутній інструмент отримання відомостей про світ, у якому ми живемо, а духовність необхідна як джерело сенсу всього нашого життя".
На міжнародних науково-практичних читаннях: "Цінності у вихованні підростаючого покоління: проблеми, пошуки перспективи" (Київ, 1996р.) Т.В.Бутківська [80] визначила цілі освіти як культурні цінності науки, мистецтва, моралі, права, перетворення людини природної в людину культурну. Найважливішою цінністю сьогодення є вміння орієнтуватися у ситуації вибору, робити правильний вибір за умов невизначеності й неоднозначності...
Цінності спрямовують, організовують, орієнтують поведінку людини на визначені цілі. Людина пізнає світ через призму цінностей. Вони регулюють соціальну поведінку людей.
Перед молодою людиною в пору її активної соціалізації постає дилема: бути таким як всі? чи бути самим собою? Як людині розумно розпорядитися собою в мінливій аксіологічній тріаді: "хочу-можу-треба", адже реально існує і повністю протилежна за напрямком тріада. Ці питання "кочують" з епохи в епоху, від покоління до покоління, розглядалися в наукових та художніх творах із нескучною назвою "что делать? (з рос.)".
Т.Ватсон, президент компанії IBM писав, що коли організація хоче домогтися успіху в сучасному мінливому світі, вона повинна бути готовою змінити в собі все за винятком базисних цінностей.
Доречі, в США широко використовується соціально-педагогічна програма "SELF-ESTEEM" (поважай себе). Ця програма, починаючи з дошкільного віку, спрямована на розвиток почуття власної гідності, на розвиток особистості дитини. Вона включає такі компоненти: "особиста безпека", "індивідуальність", "належність", "цілі та цінності життя", "компетентність"*, "здатність до самоідентифікації".
Почуття самоповаги, приймаючи форму гонору та пишання, відіграє велике значення в житті людини. Повноцінна особистість починається на тому етапі розвитку людини, коли в неї виникають цілі та цінності життя, спрямовані на позитивне майбутнє. Свого часу А.Ейнштейн писав, що справжня цінність людської природи визначається мірою свободи від самого себе.
У доповіді Жака Делора представленій ЮНЕСКО Міжнародною комісією з "Освіти для ХХІ віку" позначені чотири наріжних камені сучасної освіти: 1) вчитися жити разом; 2) вчитися, щоб знати; 3) вчитися творити; 4) вчитися жити.
Відповідно до гуманістичної теорії А.Маслоу та К.Роджерса сучасна освіта має (повинна мати) такі риси: 1) вона виходить із загальнолюдських цінностей, узгоджених з конкретними цінностями інших етнокультур; 2) метою освіти є самореалізація особистості; 3) розвиток особистості відбувається цілісно, у єдності розуму і відчуттів, душі та тіла; 4) права людини на вільний вибір змісту, форм, режиму освіти, знаходяться під захистом; 5) освіта здійснюється за умов державної та громадської турботи, уваги, співпраці, а не формального керівництва.
В реальній практиці життя існує серйозне протиріччя, спровоковане переходом нашого суспільства до демократії, а головне - до нових форм власності та ринкових відносин на підґрунті конкуренції. Жодне із поколінь українців ще не жило за умов цивілізованої ринкової конкуренції і не має відповідного досвіду та механізмів захисту. Тому в житті молода людина бачить одне: "дику" конкуренцію, конфронтацію, конфлікти, насилля, розшарування соціальних шарів за матеріальними благами та соціальним статусом. І в цей же час в школі, університеті її вчать співпраці, взаємодопомозі, справедливості, милосердю, прийняття іншої людини як вищої цінності…
Особливий інтерес у зв'язку з цим викликає стан духовної сфери тих наших співвітчизників, на яких завжди покладалася підвищена відповідальність за духовно-моральне здоров'я народу, - працівників освіти, представників творчої інтелігенції. Не має сумніву, що в цьому переліку педагогічні професії займають центральне місце, оскільки вони передбачають безпосередній вплив кожного педагога на формування конкретної особистості учня. Отже, оперативне створення "картини" ціннісних орієнтацій сучасного педагога з перспективою її цілеспрямованого культивування може і повинне вважатися актуальним міждисциплінарним завданням виняткового соціального значення.
При цьому сутнісним атрибутом людини вважається не стільки її соціальний, скільки духовний елемент, який виявляється в орієнтації на вищі цінності - істину, добро, красу, визначенні її загальної гуманістичної спрямованості як особистості та суб'єкту діяльності.
Виявлення особистісних та професійно-педагогічних орієнтацій сьогодні ускладнюється ще й тим, що вивчення закономірностей і "технологій" організації внутрішнього світу людини як особистості, що реалізує себе в основному в професійній діяльності, в даний час, по суті, тільки починається. І хоч вже накопичено великий процедурно-діагностичний матеріал і навіть проведено спеціальні дослідження ціннісно-мотиваційної сфери особистості в професійній діяльності, ця тема вимагає особливої уваги та нових досліджень.
Відродити непересічні цінності - це важливе завдання незалежної України. І особлива роль в цьому належить освіті. Освіта сьогодні є головною моральною підвалиною суспільства. Вона повинна бути спрямована у майбутнє. Від неї багато в чому залежить, яким буде наше суспільство завтра, куди воно піде, як буде жити далі. Саме тому в сучасних умовах головним завданням повинно бути втілення моральності в школу виховання, де кожен має стати не тільки освіченим, а й особистістю мислячою, творчою, моральною, яка вміє жити в світі плюралізму та терпимості, за будь-якої суспільної системи.
На II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти відзначалося: "Національне виховання спрямовується на залучення громадян до
Loading...

 
 

Цікаве