WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Нагальні проблеми побудови громадянського суспільства в Україні - Реферат

Нагальні проблеми побудови громадянського суспільства в Україні - Реферат

вирішувати нагальні справи в суспільстві;
2) їм не чужі суспільні проблеми і вони зорієнтовані на громадські справи;
3) індивідуалізм та конкурентність у їх діяльності поєднуються з вiдносинами взаємної довiри та спiвробiтництва, здатнiстю йти на компромiси, помiркованiстю i толерантністю.
М.Сенченко [112] вважає, що духовна цивілізація, яка в наш час домінує в Україні, відзначається такими цінностями: 1) колектив вищий відіндивіда; 2) інтереси держави вищі від інтересів окремої людини; 3) духовні цінності вищі від матеріальних цінностей; 4) справедливість вища від закону.
Громадянська культура є культурою участi i пiдтримки, з прихильним ставленням громадян до полiтичної системи, збереженням балансу мiж активнiстю i пасивнiстю громадян необхiдного для стабiльного розвитку демократiї. Така культура не може сформуватися без наявності як значного числа власників, які ні від кого не залежать матеріально, так само, як і без правової захищеності індивідів.
Наведемо одне з прийнятих визначень громадянської суспільства - це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена законодавством від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності.
Як зазначає Ч.Тейлор, [119] поняття громадянського суспільства вживається у наш час щонайменш у трьох значеннях.
Перше - існування незалежних від держави громадських організацій, або як тепер прийнято говорити - "третього сектора".
Друге значення охоплює всю соціальну структуру, яка координує свої дії через низку добровільних асоціацій.
Воно також розглядається як фактор впливу на державну політику, тобто як сукупність груп тиску та інших суб'єктів впливу на політичний процес у суспільстві.
Третє розуміння суспільства виходить з того, що суспільство в цілому стає громадянським, якщо у ньому розвинена названа вище система інститутів і взаємодій.
Громадянське суспільство має певні внутрішні функції, що є втіленням основних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства та їх впливу на суспільне життя.
По-перше, громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів.
По-друге, інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушності особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах.
По-третє, інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам людей, які в іншому випадку могли б мати руйнівний характер і в такий спосіб створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади.
По-четверте, ці інститути виконують функцію захисту інтересів певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів. Завдяки їм кожна група отримує шанс "бути почутою на горі".
Громадянське суспільство не зможе повноцінно виконувати названі функції, якщо відсутній бодай один з його атрибутів, до яких слід віднести:
1) наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації, кореспондування, наслідком чого є формування сфери громадського життя і громадської думки;
2) організоване громадське життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами;
3) незалежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному і колективному рівні;
4) діяльність, зорієнтована на громадські інтереси та публічну політику, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілкування на засадах взаємної довіри і співробітництва.
Поняття громадянського суспільства характеризує плюралістичний тип співіснування, організації і захисту групових інтересів та їх стосунків із державою, який істотно відрізняється від двох інших типів - клієнтелізму* і корпоратизму*.
У громадянському суспільстві домінуючими в публічній сфері є суспільні, громадські інтереси. Їх виникнення пов'язують з потребою встановлення стійких каналів зв'язку між багатоманітними структуризованими групами інтересів і владними інститутами.
У системі духовних характеристик особистості - громадянина центральне місце посідає світовідношення як індивідуалізований прояв властивостей, її ставлення до життя як цінності, до світу природи і світу людей. Світовідношення* слід розглядати як внутрішній простір буття екзистенціалів, смисложиттєву цінність та вимір духовного світу особистості. Світовідношення містить у собі не тільки усвідомлену оцінку буття, але й інтуїтивні форми його пізнання. Світовідношення органічно пов'язане та взаємообумовлене світоглядом особистості (М.Бердяєв, М.Хайдеггер, І.Александров, В.Андрущенко, М.Михальченко, М.Боришевський, І.Бех, О.Семашко).
Звідси зрозуміло, що громадянське суспільство - це, з одного боку, - об'єктивно існуюча суспільна реальність, підсистема суспільства як цілого, яка розвивається в політичному просторі і часі, має свої стадії та географічно-територіальні різновиди. А з іншого боку, - це теоретична абстракція, "ідеальний тип", за допомогою якого намагаються розпізнати цю реальність і глибше осмислити суспільну систему під певним, специфічним для теорії громадянського суспільства кутом зору.
"Демократичне громадянське суспільство" вирізняється насамперед тим, що його суб'єкти роблять наголос на політичний участі та потенційній опозиційності громадських об'єднань до владних структур (функція противаги).
"Посередницьке громадянське суспільство" розглядається як формування таких чеснот: вихованість, законопослушність, "соціабельність", здатність до солідарного вирішення проблем. Воно націлює громадян на соціальні зв'язки, принципи громадянськості, відкритості, товариськості і відповідальності - якості, що тримають плюралістичну і ліберальну демократію разом.
Громадянське суспільство вкрай необхідне для утвердження демократичного врядування, бо як пише Джон Кін [51], там, "де немає громадянського суспільства, не може бути взаємодії й обміну думками між громадянами, здатними публічно обирати свої ідентичності, шанувати свої обов'язки в рамках політико-правової структури, яка забезпечує мир між громадянами, злагоджене функціонування уряду, соціальну справедливість та - перш за все - діє відповідно до принципу, що влада має бути підзвітна суспільству".
Чим більш розвинутим є громадянське суспільство, тим легше громадянам захищати свої інтереси, тим реальнішими є їх можливості щодо самореалізації в різних сферах суспільного
Loading...

 
 

Цікаве