WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток творчої особистості дитини (практичний досвід) - Реферат

Розвиток творчої особистості дитини (практичний досвід) - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Розвиток творчої особистості дитини (практичний досвід)
Ніяка школа не може дати знання на все життя, але якщо дати дитині розвиток добрий, навчити її працювати самостійно. Вона знайде вихід у любій ситуації"
Зеновій Горішній, канд.пед.наук, доцент
інституту післядипломної освіти,
м. Івано-Франківськ
- Чому особистість дуже цінна?
- Тому що вона бачить світ таким, яким його не бачить ніхто інший.
- Чому виникла відсутність особистої думки?
- Це - страх (ще з часів минувшини).
На уроках зарубіжної літератури, опираючись на твори, веду роз'яснювальну роботу, використовуючи такі форми роботи, як бесіда, диспут, коментоване читання, твори-роздуми, відгуки та твори, захист проектів.
Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли глибоко усвідомить знамениті біблійні заповіді і понад усе полюбить сім християнських чеснот
(Віру,
Надію,
Милосердя, (Любов до ближнього),
Справедливість,
Розсудливість,
Помірність,
Хоробрість).
Тому, аналізуючи твори, вчу дітей знаходити Дух Святий.
Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли навчиться критично мислити і робити правильний вибір. Тому.
1) у всіх класах виділяю час і забезпечую можливістю учнів критично мислити, вільно розмірковувати;
2) висловлюю віру у здатність кожного учня продовжувати критичні судження;
3) забезпечую здорове, вільне від глузувань середовище.
Три фази критичного мислення:
1. Попередня активізація (фокусуючи запитання)
2. Усвідомлення змісту
3. Рефлексія (міркування)
Критично мисляча людина - це особистість, яка відбулася і перебуває у постійному пошуку проблем і шляхів їх розв'язання. Така людина не може примиритися з
Гордістю,
Заздрістю,
Скупістю,
Лицемірством,
Розпустою,
Ненажерливістю,
Гнівом (несправедливим).
Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена.
Я практикую інтегровані уроки, де література вивчається в поєднанні з іншими видами мистецтв (живописом, архітектурою, скульптурою, музикою) і іншими предметами (історією, українською літературою, математикою).
Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний.
Проблемою розвитку творчої особистості займалось багато педагогів - Я.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Дж.Локка, Й.Песталоцці, Ф.Гребель, Г.Спенсер, П.Лесгарт.
Всі вони - за розвиток активної думки і проти накидання в голову учня різноманітних знань.
В 1907 році бельгійський педагог, психолог та лікар Овід Декролі (1871-1932) висунув концепцію, виражену в назві створеної ним школи "Школа для життя через життя".
Він обґрунтував принцип концентрації шкільної програми навколо так званих центрів інтересів: "Дитина та її організм", "Дитина і всесвіт". Навчальна програма будувалась за принципом "від дитини до світу", тобто він намагався пристосувати школу виключно до потреб та інтересів дитини. На той час це було кроком до особистісно орієнтованої технології.
Як творчу співпрацю вчителя з учнями пояснював особистісно орієнтовану педагогіку Генріх Шаррельман (1871-1940). Навчання повинно викликати в учнів радісне світосприйняття, а цьому можуть прислужитися, за його переконанням, різні види самостійних творчих робіт.
А педагог Фріц Гансберг (1871-1950) вбачав формування особистості в процесі творчого саморозвитку через викладання різних видів мистецтва.
З Українських вчених цією проблемою займався педагог і психолог, проф.. Григорій Ващенко.
В своєму проекті "Система освіти в самостійній Україні він писав: "Школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого. - "виховати в них формальні здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед", їй потрібні "логічне мислення і творча фантазія".
Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового. Піддавати сумнівам старі істини.
З цього приводу Лев Толстой наголошував: "Якщо учень у школі не навчиться нічого творити, то і в житті буде тільки наслідувати і копіювати".
До творчості учнів необхідно готувати, по-перше, постійно і всесторонньо розвиваючи їх відтворюючу уяву, по-друге, планомірно формувати літературно-творчі вміння, зокрема, вміння створювати нові образи і сюжети на основі навчального літературного матеріалу.
Велике значення має і відношення вчителя до творчих спроб учнів. Дуже важливо, щоб юні автори відчули інтерес до їх творів, як усних, так і письмових, зі сторони розумного, доброзичливого, зацікавленого помічника-вчителя.
На першому етапі мені здається доцільним використовувати завдання, зв'язані зі зміною особи оповідача. Наприклад, художній переказ від імені любого персонажу твору. Він може бути повним або вибірковим, але обов'язково художнім.
На цьому етапі відтворююча діяльність, звичайно, переважає, але і елементи творчості безсумнівні.
Завдання слідуючого етапу, наприклад, складання плану і розгорнутий переказ одного з пунктів з добавленням власних, обов'язково мотивованих деталей до описуючих творчих зусиль.
На третьому етапі роботи школярам доцільно запропонувати себе героєм любимої казка (або іншого твору) і попросити пояснити той чи інший поступок героя, придумати можливе продовження подій (додумування ситуації) або усний твір з продовженням типу:
Якщо би, то...
І, на кінець, останній етап - вищий рівень самостійності і творчості: створення власного твору.
Як правило, казки, байки, билини, короткого оповідання.
Тут хочеться особливо відмітити, що роботи такого типу повинні даватися тільки по бажанню самих учнів.
Примус тут зовсім неприпустимий.
Звичайно, починати ціленаправлене і систематичне формування літературно-творчих умінь, залучення до творчої діяльності треба з 5-го класу, з початку вивчення літератури. Для такої творчої роботи фольклор являється найбільш сприятливою темою. І ось чому.
Ці твори цілком доступні для 5-класників і, як правило, любимі, що позволяє розраховувати на активне емоціональне їх сприйняття, і як відповідну реакцію - спробу створення власного твору.
Кожного року в 5-х класах при вивченні твору Распе "Пригоди барона Мюнхаузена" діти складають нову історію барона Мюнхаузена. Ця своєрідна гра в маленьких брехунців заставляє працювати уяву п'ятикласника, намагатися бути таким же сміливим, смекалистим як барон Мюнхаузен.
В 5-му класі учні придумують свої казки і оформляють їх у вигляді книжечки.
В системі аналізу уривку із вступу до поеми "Руслан і Людмила" О.С.Пушкіна "У лукомор'я дуб зелений..." одним із центральних може стати вміння словесного малювання, основою якого являється вміння відтворювати в уяві картини, створені письменником - вміння таке необхідне для читця і взагалі длячитача.
В роботі над казкою "Про мертву царівну і сімох богатирів" даю завдання самостійно вибрати уривок для читання напам'ять.
Тут для мене важливо, як діти виявляють межі, закінченість уривку.
Дуже важливе питання. Чому вибраний саме цей уривок. Це активізує, поки що на початковій стадії, вміння визначити мету свого читання.
В зв'язку з накопиченням перших відомостей про віршовану мову вже на новому етапі ("опора" на знання) вдосконалюємо вміння передавати основні особливості вірша (ритм, рифма, пауза, акцентні слова). Для розуміння тексту діти повинні також навчитися виділяти незрозумілі слова.
"Снігова королева" Х.К.Андерсена дає матеріал для формування вміння читати описи і діалоги. Хоча, звичайно. дітям-п'ятикласникам ще важко читати в особах,
Loading...

 
 

Цікаве