WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

частина "Природа і ми." Обидві частини включають в себе вивчення краєзнавчого матеріалу. Наприклад у розділі "Людина", учні закріпляють свої здобуті знання про Україну, розділ "Людина серед людей" ознайомлює і удосконалює знання дітей про їх родовід, сім'ю. А розділ "Культура рідного краю" базується повністю на краєзнавстві, тут учні ознайомлюються і закріплюють свої знання про українські скарби, народні свята, поглиблено вивчають карту України, її культурні пам'ятки і де саме вони знаходяться; рослинність, тваринність, промисловість, погоду і навіть корисні копалини рідного краю.
Підручники "Я і Україна" для учнів 3-4 класів також, як і для 1-2 класів. Підручники містять в собі певний матеріал який побудований на краєзнавчому принципі. Можна зустріти велику кількість цікавих завдань та запитань краєзнавчого характеру. Статті, які подані у підручнику "Я і Україна" для 1-4 класів містять в собі елементи науковості, доступності та систематичності. Відповідають віковим та індивідуальним особливостям молодшого школяра. Подано багато практичних робіт які розвивають самостійність у навчальній діяльності молодших школярів. Кожна тема ілюструється яскравими малюнками, також подаються певні тлумачення нових слів - усе це активізує і зацікавлює увагу школярів початкових класів.
Програма передбачає конкретні методи роботи для вивчення предмету "Я і Україна", а саме: метод спостереження, дослідження, моделювання та експеримент, тобто для поглибленого вивчення краєзнавчого матеріалу слід також і обов'язково застосовувати і різноманітні форми роботи (екскурсії, прогулянки, подорожі), які б проводились не в звичній для учнів формі, серед природи. Саме серед природи діти краще і глибше засвоюють і поглиблюють поданий матеріал. В програмі зазначається, що "Уроки серед природи" доцільно проводити у визначні дати народного календаря, адже звичаї, пов'язані з народними святами, формувалися протягом століть під впливом біоритмів землі. На цих уроках діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Також духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі. В дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, свій рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.
Подана система методів навчання дає змогу дитині реалізувати свої прагнення до дослідництва (уроки серед природи), виявити себе в конструюванні та творчості (малюємо, моделюємо), зробити висновки (узагальнення знань), комунікації (робота в групах). Отже, зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ - про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.
Аналізуючи педагогічне досягнення вчительки Варвинської СШ Чернігівської області Г.Нагорної, можна відзначити, що в своїй праці вона ділиться своїм досвідом, а саме про реалізацію краєзнавчого принципу в навчально-виховному процесі (на уроках природознавства).
"Ефективне вивчення природознавства не мислене без знання природи своєї місцевості. Тому в основу опанування програмового матеріалу покладено краєзнавчий принцип який орієнтує нас, учителів, на ознайомлення з об'єктами рідної природи. Краєзнавство сприяє формуванню в учнів основ наукового світогляду, виховання почуттів патріотизму, колективізму, це важливий засіб розширення дитячого кругозору, поглиблення знань, здобутих на уроках." [49;42]
За багато років своєї праці Г.Нагорна пересвідчилась, що використання краєзнавчого принципу при вивченні природознавства забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, її взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в охороні природи.
Напередодні розгляду тієї чи іншої теми продумує, як пов'язати її з місцевим матеріалом. Так, при вивченні теми "Корисні копалини рідного краю" у 4-ому класі розповідає, що в 1959 році у с.Гнідиця, поблизу Варви, з глибини 2094 м. ударив фонтан нафти. Тепер на Гнідинцівському родовищі діють понад 20 свердловин, які дають господарству України тисячі тонн високоякісної продукції. Розширяючи знання школярів про корисні копалини рідного краю, розповідає ще і про те, що Чернігівщина багата не лише на нафту, природний газ, а й на торф, значні поклади мінеральних будівельних матеріалів - глин, пісків, крейди тощо.
Також Г. Нагорна говорить про те, що використання наочності на уроках природознавства відіграє переважно допоміжну роль, однак у деяких випадках певний навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Розуміючи це, вона зібрала додатковий матеріал для уроків природознавства. Це тематичні папки: "Польові роботи", "Рідкісні звірі і птахи України", "Тварини лісів нашої місцевості", "Лікарські рослини нашого краю". Розробила також для опитування і спостереження пам'ятки, картки з усіх тем курсу, наприклад: "Знай свій край", "Спостереження за предметами неживої природи" тощо. (див. додаток А)
Г. Нагорна закликає: "Нам, учителям початкових класів, потрібно добре знати свій край і постійно використовувати краєзнавчий матеріал у навчально - виховному процесі (особливості рельєфу, корисні копалини, води, грунти, рослинний і тваринний світ, заняття людей і основні напрями розвитку народного господарства)". [41;44]
Вона при вивченні розділу "Природа рідного краю" (3 кл.) широко використовує природний матеріал своєї області, залучає художню літературу, наочність. Все це буде сприяти свідомому засвоєнню матеріалу, виховувати любов до рідного краю. Наприклад, після детальної розповіді про територію Чернігівської області (площу, рослинний і тваринний світ. клімат тощо). Вчителька Варвинської школи вимагає від дітей самостійно визначити, в якій природній зоні знаходиться їхня місцевість. І таку методику роботи вона проводить під час вивчення і інших тем.
Оскільки, природа - джерело здоров'я і радості, неоцінене багатство. То Г. Нагорна стверджує, що вчити, бачити красу рідної природи, виховувати бережливе ставлення до неї потрібно починати з раннього дитинства. І цьому сприяють екскурсії. "Вони мають навчально - виховне значення", - як зазначає вона, і сам природній матеріал краще сприймається учнями саме під час екскурсій, бо в роботу включаються різні органи відчуттів. К. Ушинський підкреслював, що чудовий краєвид має такий великий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, проведений за навчальною партою. Під час екскурсій вона постійно навчає дітей дотримуватись правил поведінки, але не категоричними заборонами, а терпеливим роз'ясненням. Цей матеріал оформлює у вигляді пам'яток. (див. додаток А).
Також, велику увагу приділяє і такому виду роботи, як спостереження. Оскільки, після нього діти вчаться узагальнювати свої спостереження і робити висновки, а усе це розвиває і поглиблює

 
 

Цікаве

Загрузка...