WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

добитися потрібного результату.
В 20-их роках нашого століття, коли виник інтерес до особливостей психологічного розвитку дітей, деякі психолого вважали, що пам'ять дитини стійкіша і краща ніж пам'ять дорослого. Тобто психологи стверджували, що дитяча пам'ять надзвичайно пластична, вони дуже швидко і легко запам'ятовують різноманітний матеріал.
Проте детальне вивчення діяльності дитячої пам'яті показало, що перш за все діти, дійсно, легко запам'ятовують, але не будь-який матеріал, а лише той, який їх чимось приваблює і викликає в них позитивні емоції. Є одна лише перевага дитячої пам'яті в тому, що вони дуже швидко запам'ятовують. Проте вміння відбирати потрібний матеріал, його уважно сприйняти, по групувати діти не володіють. Отже, пам'ять в дітей молодшого шкільного віку є короткотривала, словесно-смислова і образна. Е.А.Фрапонова довела, що в дітей від першого до четвертого класів більш продуктивним є запам'ятовування наочного матеріалу. Діти також будуть краще запам'ятовувати той чи інший матеріал, якщо ж вони будуть знати для чого їм потрібно це знати і чи він є необхідним для них. Психологи доводять, що запам'ятовування буде кращим якщо будуть задіяні органи чуття (органи зору, слуху, нюху та дотику) і діти перейдуть через певне емоційне напруження.
Тому вчителям для кращого запам'ятовування дітьми і навколишнього середовища слід використовувати велику кількість наочного матеріалу (малюнки, картини), засоби ТЗН (телевізор, магнітофон, кодоскоп тощо). Слід не виключати із навчального процесу екскурсії, прогулянки та подорожі по рідному краю. Але не слід забувати і про те, що засвоєний матеріал може швидко "розвіятись" і забутися дітьми, тому для запобігання цього вчителю необхідно постійно повторювати і нагадувати вже пройдений матеріал.
Щодо особливостей мислення у дітей початкових класів, то воно є: практичне, словесне (логічне) і оволодіння поняттями.
Дійсно, першим способом розв'язання задачі є для дитини його практичне значення. Краще мислити допомагає слово, оскільки, за допомогою нього вчитель може схвалювати або ж навпаки, критикувати розв'язок даної задачі і саме сприймання задачі здійснюється за допомогою слова.
З розвитком мови і накопиченням досвіду дитина переходить до образного мислення. Наприклад, маленька Катя з 1-го класу дуже добре знає, що імена людей, клички тварин пишуться з великої букви, однак вона написала імена хлопчика Толі і дівчинки Тані з маленької літери, тому що вони (діти) і ще маленькі, а слова "тато" і "мама" вона написала з великої букви.
Чітка образність і при цьому конкретність дитячого мислення пояснюється в першу чергу бідність дитячого досвіду. За кожним словом молодший школяр уявляє собі тільки той конкретний предмет, з яким колись стикався, а не групу предметів. Тобто дитина оперує конкретними цілими образами, не вміючи виділяти в них тему та ідею. Наприклад: "Кам'яне серце" - означає, серце із каменя. "Золоті руки" - руки, які покриті золотом.
Або ж дівчинка 2-го класу сприймає умову задачі, як реальність. Наприклад: "Мама купила 5 яблук. Собі взяла 3 яблука. Решта віддала синові: Скільки вона віддала синові яблук?" Учениця зауважила, що мама не вірно поділила яблука. І таких прикладів можна навести безліч. Це свідчить про те, що діти початкових класів оперують ще не загальними, а конкретними прикладами одиничних предметів.
Більш складним є логічне мислення, воно на відміну від практичного здійснюється лише словесним шляхом. А оволодіння поняттями - це загальні знання про цілу групу явищ, предметів, якостей, об'єднаних в одне ціле по їх існуючих признаках.
Тому для розвитку мислення у дітей і на уроках "Я і Україна", слід педагогам загадувати різноманітні загадки, ребуси, кросворди, задачки, які будуть розвивати і вдосконалювати як практичне так і логічне мислення; ознайомлювати дітей із певними краєзнавчими поняттями: край, річка, музей, пам'ятник тощо.
Аналізуючи вищезазначене, слід зауважити що всі психологічні процеси у дітей початкових класів так як: пам'ять, мислення, увага і сприймання ще не остаточно розвинені. І для того, щоб покращити розвиток цих процесів, необхідно великі зусилля вчителів, вихователів і батьків. Саме дорослі повинні дуже добре знати психологічні особливості своїх дітей, для того щоб покращити їх загальний розвиток. І тут принцип Яна Амоса Коменського дійсно оправджується оскільки дитина сприймає навколишній світ від близького до далекого і від відомого до не відомого. Увесь розвиток дитини початкових класів проходить поступово і повільно, в цьому і є основна ознака розвитку психологічних особливостей першокласника.
Таким чином молодші школярі відрізняються характерними особливостями в різних сферах розвитку особистості. У зв'язку з нашим дослідженням важливе врахування цих особливостей на уроках у початкових класах і виявити яку роль відіграє краєзнавчий матеріал у психічному розвитку і моральному формуванні особистості молодшого школяра.
Розділ ІІ. Процес і результат експериментального дослідження.
2.1. Використання краєзнавчого матеріалу у педагогічному досвіді вчителів початкових класів.
При дослідженні даної проблеми в першу чергу доцільно звернутись до змісту програм 1-4 класів та підручників, з'ясувати, що для краєзнавчого матеріалу передбачено вище зазначені державним документом і як реалізується принцип у змісті навчальних підручників.
Аналізуючи зміст чинної програми для учнів початкових класів середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи, ми переглянули низку предметів, які вивчаються у початкових класах такі як: "Я і Україна", "Читання", "Українська мова", "Образотворче мистецтво", "Фізкультура", "Математика", де визначили потенційні можливості навчальних дисциплін у початковійшколі щодо можливостей використання краєзнавчого матеріалу (див. табл.2.1.)
Таблиця 2.1. Краєзнавча спрямованість навчальних дисциплін у початковій ланці освіти.
Для Безпосередня Опосередкована
Назва предмету
Українська мова Читання Математика Природознавство Образотворче мистецтво Трудове навчання Фізкультура
Таблиця 2.1. доводить той факт, що кожна з навчальних дисциплін безпосередньо або опосередковано діє на формування краєзнавчих понять у школярів початкової школи.
Зупинимося на характеристиці курсу "Я і Україна". За попереднім переглядом програми з предмету "Я і Україна" для 1-2 класів з прищільною увагою на краєзнавчий аспект, можна зауважити, що цей курс включає в себе 2 важливих розділи: "Де ти живеш" і "Твоя країна - Україна". Вивчення яких передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.
Аналізуючи підручники "Я і Україна" для учнів 1-2 класів, ми помітили, що там є певна кількість тем з краєзнавства. Учні вивчають про історію свого рідного міста чи села, побут, традиції, а також і в загальному вивчають про свою країну - Україну, її символіку, певні свята, які в нас на Україні святкуються.
Особливістю курсу "Я і Україна" для учнів 3-4 класів, є те, що даний предмет поділений на дві частини - ця перша частина має назву "Людина" і друга
Loading...

 
 

Цікаве