WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

дитина вступає від ігрової до учбової діяльності, яка і стає у цьому віці провідною. Вступ дитини до школи - важлива подія у її житті. Діти по-різному переживають її залежно від психологічної готовності. [67;114]
В учнів молодшого шкільного віку формуються різноманітні навчальні мотиви. Першокласнику подобається вчитись вчитися, читати, писати, лічити. Його цікавлять оповідання про подвиги людей, історичні події, про явища природи, життя тварин, роботу промислових підприємств. У процесі навчання інтереси дитини збагачуються й диференціюються. У багатьох дітей навчальна активність спонукається інтересом до самого процесу навчання та його результатів, виступаючи для них як самоціль.
У деяких першокласників мотиви учіння пов'язані з привабливістю самого шкільного навчання, його атрибутами. Для багатьох першокласників іноді більше значить переживання самої участі в процесі учіння, ніж усвідомлення результату учбових дій. Тут переважають ще ігрові мотиви, хоч вони спонукають до учбових дій.
Друга група мотивів учіння молодших школярів - це так звані внутрішні мотиви учіння, які характерні для діяльності, спрямованої на здобуття знань, оволодіння необхідними для цього способами дій. Тут школярів приваблює сам процес учіння - вони дістають задоволення від того, що долають труднощі, які виникають під час розв'язання учбових задач.
До емоційної сфери особистості молодших школярів належать переживання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які стають основою формування пізнавальних інтересів, допитливості учнів. Групові заняття та ігри сприяють розвитку в учнів моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість.
Розвивається в учнів усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх виявлення інших людей. У цьому віці розвиваються моральні почуття, особливо, любов до Батьківщини, почуття дружби, товариськості, обов'язку, гуманності. Також інтелектуальні почуття - це прагнення дитини до знань, до вивчення і засвоєння чогось нового, невідомого для неї. Не менш розвинені і естетичні почуття, які включають в себе любов до всього живого: тваринного і рослинного світу, людей, а також вміння бачити прекрасне, що його оточує.
Помітних успіхів досягають молодші школярі в набуванні здатності здійснювати цілеспрямовані дії, долати при цьому зовнішні та внутрішні труднощі формуванню їх вольових якостей сприяє передусім шкільне навчання, яке вимагає від учнів усвідомлення й виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати своєю увагою, слухати, думати, запам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя.
Підвищена емоційна збудливість негативно впливає на волю і особливо на самоволодіння. Для деяких молодших школярів характерна нестримність бажань, мінливість настрою, яким вони не можуть керувати. Негативно позначається на формуванні вольових рис характеру молодших школярів прагнення наслідувати інших, особливо "сміливих" і "відважних" однолітків і старших, не розбираючись що у їхній "сміливості" і "відважності" добре і що погано. Отже, природно моральні критерії у молодших школярів ще не досить визріли і тому їм потрібна допомога вчителя і батьків.
Вивчаючи увагу у дітей від 6 до 10 років, можна сказати, що ці діти дуже не уважні. Вони швидко і легко відволікаються від поданої роботи, перестають слухати настанови вчителя, забувають те, що почули і допускають багато помилок в своїй навчальній діяльності. Їм важко зосередити свою увагу на чомусь одному і тому, вчителям доводиться дуже важко із такими дітьми.
Можна назвати багато причин неуважності у дітей, перша з них це швидка втомлюваність, порушення здоров'я, а також відсутність у дітей гнучкості уваги тощо. Дуже часто в тому, що дитина не уважна, винен сам вчитель. Якщо ж урок не цікавий, досить одноманітний, подані вже давно відомі школярам завдання, то і дітям стає не цікаво, вони стають не уважними і розсіяними. Діти неодмінно будуть шукати більш цікаві заняття, наприклад, розмова із товаришем по парті, розгляд постороннього предмета або забавлення іграшкою. А також, якщо вчитель розгублений, неспокійний або ж не зосереджений на навчальному процесі, то діти це дуже добре відчувають. Вони починають шуміти і займатись чимось по стороннім. Усе це говорить про те, що увага у дітей молодшого віку дуже розсіяна і нестійка і не лише на уроках під час сприймання навчального матеріалу, але і під час ознайомлення із навколишнім середовищем.
Тому вчителю необхідно привчати дітей бути уважними як на уроці так і поза ним. Йому слід здійснювати різні форми роботи на уроці, підбирати певні засоби, методи і прийоми. Перш за все, потрібно щоб діти відпочивали час від часу, тобто це можуть бути фізкультхвилинка або ж перерва, де вони зможуть відпочити розумово і фізично а також розважитися - все це надихне їх на подальшу роботу. І хоча дітям молодшого шкільного віку притаманні розсіяність і нестійкість уваги, нам потрібно пам'ятати, що непотрібно відразу вимагати від першокласника стійкої уваги, так як неможливо потребувати від нього зразу виконання всіх правил орфографії. Вони поступово навчаться бути уважними і чим молодші діти, тим більше потрібно терпіння, такту і педагогічної підготовленості. Тож вчителю молодших класів потрібно не забувати також і про таку форму роботи як екскурсії, туристичні походи. Ці форми навчального процесу, звичайно, більш зацікавлять дітей молодшого шкільного віку. Вони будуть привчати їх бути більш уважними до засвоєння предметів і явищ в навколишньому середовищі.
Щодо особливостей дитячого сприймання у віці від 6 до 10 років, то воно в них неточне і наочно образне. Їм дуже важко виділити серед побаченого головне, діти звертають увагу на ту деталь чи предмет, який вони виразніше бачать. Наприклад, першокласники, як зазначає А.Люблінська, включають в образ своєї вчительки не лише її обличчя, колір волосся, очей, алей костюм в якому вона заходить до класу, її взуття і сумочку. Образ предмета в дітей молодшого шкільного віку "розмитий" і нечіткий. Проте, коли діти сприймають зовсім їм невідомий предмет, їм притаманне виділяти із нього певну деталь, з якою вони вже знайомі. Наприклад, розглянувши верстат, діти першого і другого класів виділяють таку деталь, як колесо, яке регулює положення різця, на основі цього виявлення, більшість дітей віднесли верстат до автомобіля.
Сприймаючи певний об'єкт, предмет чи явище в природі, діти перш за все повинні вміти аналізувати сприйняте. Тобто вчитель за допомогою навідних запитань повинен навчити дітей правильно сприймати навколишнє середовище (від абстрактного до конкретного). Наприклад, при вивчені історичних пам'яток свого краю слід підготувати самому якусь цікаву розповідь чи бесіду, а також задати ряд таких запитань як: "Що вам відомо про Богдана Хмельницького?", "Де знаходиться його пам'ятник?", "Яких виданих людей із нашого історичного минулого ви ще знаєте?" тощо.
Отже, щоб матеріал краще сприймався дітьми молодшого шкільного віку, вчителям слід вчити дітей аналізувати сприйняте і виділяти в ньому головне. І саме вчительське слово допоможе їм самим поступово
Loading...

 
 

Цікаве