WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Безкоровайний, М. Скаткін), що краєзнавство не слід відносити до методів навчання та виховання. Дійсно, метод, як відомо - це спосіб засвоєння знань, формування певних якостей особистості. Краєзнавство не розкриває конкретного способу пізнавальної діяльності.
Вважаємо, що ця пропозиція не має чіткого наукового підґрунтя, адже саме через вивчення краєзнавчого матеріалу можна пізнати окремі явища, предмети. Це означає, що краєзнавство може виступати і як засіб навчання.
Одним із найповніших визначень краєзнавства вважається судження професора А. Баркова, яке широко використовувалося деякими авторами в їх публікаціях: "Краєзнавство - комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і частковими методами дослідження, що ведуть у своїй сукупності до наукового всебічного пізнання краю"[69;15] На думку окремих фахівців (П. Іванов, В. Смирнов),краєзнавство не можна вважати науковою дисципліною, оскільки воно не має чітко визначеного об'єкта досліджень: результати краєзнавчих досліджень переважно стосуються певної галузі науки. Однак, оскільки краєзнавчу основу мають багато галузей наук та навчальних дисциплін, об'єктами вивчення (залежно від них розрізняють види краєзнавства) - можуть бути природа, економіка, історичне минуле, література, мистецтво педагогіка та ін.
Розглядаючи принципи шкільного краєзнавства, можна зазначити, що принципи навчання - це певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність.
Розрізняють такі принципи шкільного краєзнавства як:
1. Принцип науковості передбачає чітке обґрунтування об'єкта дослідження. Це ті методологічні й теоретичні висновки та положення педагогіки, що відображаються в шкільному краєзнавстві. Крім того, науковий підхід вимагає спостереження й опису педагогічних явищ, їх систематизації і, нарешті, чіткого обґрунтування узагальнень і висновків фактичними даними.
2. З принципом науковості безпосередньо пов'язаний принцип системності й послідовності. Він випливає як із поставлених перед шкільним краєзнавством завдань, так із особливостей процесів явищ, що вивчають. Системність і послідовність передбачають довготривале регулярне вивчення шкільного процесу в регіоні, без чого не можливо зробити висновки, узагальнення, встановити закономірності, характерні для даної території, а також простежити взаємозв'язок і взаємозумовленість певних явищ, предметів, подій у даному краю з такими ж в інших регіонах країни.
3. Принцип доступності полягає в тому, що накопичення краєзнавчого матеріалу дає можливість поглибити уявлення про краєзнавчі явища в цілому. Крім того, конкретні прояви регіональних особливостей освіти, приклади навчання і виховання, взяті з досвіду учителів краю, сприяють виведенню певних закономірностей.
4. Одним із провідних положень шкільного краєзнавства є комплексність. Цей принцип впливає із самого змісту шкільного краєзнавства, його напрямів, різних за змістом і методами досліджень, що ведуть у своїй сукупності до наукового і всебічного пізнання освітянської справи регіону, рідного краю. При вивченні свого краю необхідно розглядати всі його сторони (історію, школознавство, етнопедагогіку) у взаємозв'язку і взаємозумовленості.
5. Принцип урахування індивідуальних особливостей, попереднього досвіду учнів. Суть цього принципу полягає у вивченні й урахуванні індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів, попереднього досвіду з метою підвищення якості навчання роботи з шкільного краєзнавства, всебічного розвитку учнів, розвитку їхніх творчих здібностей.
Специфічним для шкільного краєзнавства є принцип регіональності, що базується на врахуванні конкретних особливостей краю (природних, культурних, історичних, економічних та ін.). Без урахування цих особливостей не може бути шкільного краєзнавства.
Ще однією вимогою своєрідною для шкільного краєзнавства є принцип дослідництва і творчості, який випливає з того, що шкільне краєзнавство не зводиться лише до засвоєння певних знань і з цієї галузі науки, а передбачає також організацію різноманітної практичної діяльності, зокрема пошук матеріалу, його аналіз, систематизацію, творче переосмислення та практичне застосування.
Щодо результатів проведеного теоретичного аналізу цілком очевидним виступають такі основні функції шкільного краєзнавства: соціально - культурна, теоретично - методологічна, суто дидактична, аксіологічна, праксіологічна, та прогностична.
Соціально - культурна функція шкільного краєзнавства, суть якої виявляється в тому, що шкільне краєзнавство є носієм накопиченого досвіду навчання та виховання підростаючого покоління народу, національності, регіону з власними саме йому своєрідною культурою, історією, економікою, суспільним життям, соціальним середовищем.
Теоретично - методологічна функція шкільного краєзнавства зумовлює наявність наукового фундаменту, розробки наукових основ, з позиції якого дається пояснення існуючих явищ, розкриваються їх певні закономірності. Це здійснюється через спеціальні методологічні дослідження (науково - педагогічні).
Дидактична функція полягає в тому, що шкільне краєзнавство як галузь педагогічних дисциплін може виступати навчальним курсом. Його призначення - забезпечити учнів системою краєзнавчих знань, умінь і навичок, формувати певні моральні погляди, переконання, особистості якості, розвивати здібності, самостійно й творче мислення.
Аксіологічну (цілісну) функцію шкільного краєзнавства доцільно розглядати з двох сторін: перша передбачає відображення його соціальних і національних особливостей, вияв нових, а також розвиток і творче використання цих цінностей; друга сторона аксіологічної функції полягає в тому, що шкільне краєзнавство сприяє формуванню моральних цінностей особистості, тобто пізнання освітянської справи рідного краю виховує певне ставлення до шкільної діяльності та, як наслідок, відбувається формування самосвідомості (активізація моральних процесів, становлення морального середовища особистості).
Праксіологічна (дослідницька) функція шкільного краєзнавства проявляється як комплекс науково - педагогічних і соціальних досліджень певних явищ, досвіду з метою встановлення їх ефективності та вироблення певних методичних рекомендацій.
Прогностична функція полягає у прогнозі, здогадці, здатності в тій чи іншій мірі передбачати події. Явища, що спостерігаються, вивчаються в регіоні,приймаються як тимчасові припущення певного положення з тим, що пізніше їх буде обгрунтовано і виведено в певну закономірність, тобто теоретичне обґрунтування явищ на основі попереднього досвіду.
Слід визначити що вище викладені функції взаємопов'язані, взаємозумовлено та взаємозалежні (див. рис. 1).
?
Умовні позначення.
Функції:
1. Аксіологічна
2. Дидактична
3. Проксеологічна
4. Прогностична
5. Соціально - культурна
6. Теоретико методологічна
Рис. 1 Взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість функцій
шкільного краєзнавства
Спираючись на нагромаджений науковий фонд з проблеми конкретизують джерела шкільного краєзнавства. До них належать:
1. Праці прогресивних педагогів минулого, що представляють собою систему факторів, які
Loading...

 
 

Цікаве