WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота


П.Блонський та П.Швацький теж надавали великого значення краєзнавству. Зокрема П.Блонський надавав винятково важливого значення краєзнавству як могутньому засобу патріотичного виховання, він вважав, що між Батьківщиною і рідним краєм існує нерозривний зв'язок. П.Блонський писав, що "предмет пізнання дитини - вся оточуюча ї дійсність, яка розглядається як єдине ціле: погляд дитини направляється на оточуєче природне і суспільне середовище". [11; 57]. Щодо П.Шацького, то він говорив, що дитину необхідно спочатку ознайомлювати з тим, що безпосередньо її оточує, що їй знайоме, а не відчужене. Вчителям же необхідно вивчати середовище, в якому живуть діти, через них самих, в дитячому освітленні. Заломленому через дитячу призму. Краєзнавчий матеріал допомагає дітям більш глибоко осмислити навчальні задачі, "пізнати довкілля". [76, 55].
У процесі розвитку краєзнавчої діяльності створюються сприятливі умови, за словами А. Макаренка, для "соціального тренінга" школярів, який полягає у добрих вчинках, справах і звичках. Він говорив: "Мета і завдання нашого виховання повинні бути виведені не з чогось абстрактного, незнайомого кожній людині, а з нашої історії, з нашого суспільного життя" [37; 145]. Він вважав, що людську особистість, її характер, темперамент, трудові і розумові навички слід формувати на основі того краєзнавчого матеріалу, який притаманний тому чи іншому регіону, в якому проживає вихованець, доносити до його свідомості насамперед здобутки свого народу, а вже потім близького і далекого зарубіжжя. Ніщо так не впливає на формування особистості як традиція. Адже зберегти традиції, доповнити в них щось нове - надзвичайно важливе завдання кожної школи, а тому найкращі школи - це ті, які нагромадили певні традиції, які використовують у своїй навчально-виховній роботі звичаї, традиції, обряди, наукові та пізнавальні матеріали передових діячів рідного краю. На його думку, саме краєзнавчі здобутки сприяють гармонійному розвитку особистості. Не можна упустити і те , що А. С. Макаренко для виховання в колективі і через колектив використовував екскурсії та екскурсійно-туристичні походи з метою вивчення природи та історії Вітчизни.
В. Сухомлинський теж у своїх працях широко розкрив важливе значення вивченню природи рідного краю як засобу всебічного розвитку особистості. Він вважав неможливим повноцінне виховання молодих школярів без спілкування з рідною природою. Відстоюючи краєзнавчий принцип у навчанні, В. Сухомлинський зазначав, що одним з недоліків у тому, що вчитель не використовує їх для аналізу явищ навколишнього світу: людина вчиться розуміти, але не вчиться жити, теоретичні істини не стають її власними поглядами на світ" [71; 172-178]
Учений-педагог розробив струнку систему форм і методів краєзнавчої роботи в школі, він зазначав, що вивчаючи краєзнавство, кожен учень повертається до історичного минулого своєї країни і свого народу. В.Сухомлинський закликав вчителів і батьків вести юне покоління шляхами героїчного минулого і прекрасного сьогодення, зокрема на краєзнавчому принципі "збудована" і його визначена праця "Серце віддаю дітям". Він говорив: "... нехай безіменний горбок серед полів, що заріс чагарником, камінь на березі річки, дуб і тополя при дорозі розкажуть юному серцю про героїчне минуле наших дідів і прадідів, про полум'яні дні нашого покоління..." [72; 40]. Яскравим прикладом вищезазначеного є створена В.О.Сухомлинським, "школа під блакитним небом", "уроки мислення на зеленій травичці, під гіллястою грушею, на винограднику, на зеленому луці". [70 30]
На використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах вказував і відомий психолог В.Янів. У своїй праці "Психологічні основи окценденталізму України" він наголошує на використанні рідної природи, звичаїв, обрядів, традицій, науково-мистецької спадщини для формування особистості українця, його національної свідомості і духовності. "Велика цінність - це пізнання світу, що тебе оточує, його культури історії" - говорить В.Янів. [78 22]
Вчений-дослідник Д.Чижевський також у своїх працях наголошував на використанні в процесі формування особистості надбань та здобутків народу в літературі, культурі, мистецтві того регіону, тієї землі на якій народилася дитина. "Все те, що оточує її, що вона повсякденно бачить: природа, сім'я, домівка - все це сприяє збагаченню її досвіду, нагромадженню знань" [69; 132].
На сучасному етапі розвитку педагогічної думки деякі аспекти цієї проблеми окреслені в роботі Л.Мельчакова "Краєзнавчий підхід у викладанні природознавства у початкових класах, де зазначаються великі потенційні можливості природознавства, щодо насичення його змісту краєзнавчим матеріалом, шляхи реалізації останнього на різних етапах уроку; О. Остапця "Позакласна туристично-краєзнавча робота з молодшими школярами", яка показує зв'язок класно-урочної та позакласної форми роботи з учнями початкових класів, комплексний підхід у викладанні краєзнавчого матеріалу "краєзнавчі знання дітей будуть міцними і свідомими лише тоді, коли матеріал, отриманий на уроці буде підкріплений самостійною дослідницькою діяльністю школярів туристично-краєзнавчого спрямування..." Н. Коваль, П.Нагорної "Використання краєзнавчого матеріалу на уроках", В.Петренка, І.Федотова "Проведення краєзнавчої екскурсії у початкових класах". І.Федотов пише: "Поведіть дитину на екскурсію в рідний ліс, на поле, луг і цим самим сформуєте у неї цікавість та інтерес до пізнання своєї батьківщини, української держави вцілому..."
Процес набуття незалежності України, її національне відродження та розбудова, вдосконалення вітчизняної системи освіти сприяли здійсненню всебічного пізнання краю, його природи, культури, історії економіки, політики. Про це свідчить Указ Президента України від 23 січня 2001 року "Про заходи підтримки краєзнавчого руху", який орієнтує учителів на важливість краєзнавчої діяльності. Адже пізнання "малої батьківщини", її минулого і сучасного - важлива передумова формування особистості, її свідомої участі в житті держави.
Узагальнюючи вищевикладений матеріал, ми дійшли висновку, що дана проблема є актуальною і багатогранною. Різні аспекти її вирішення перебували та перебувають у зоні активного педагогічного дослідження, про що свідчить наявність фактичного матеріалу.
1.2. Аналіз сутності, принципів, функцій та джерел
шкільного краєзнавства.
Саме поняття "краєзнавство" у педагогічній літературі може тлумачитися по - різному, наприклад, більшість науковців (П. Іванов, І. Прус, К. Строєв) схиляються до думки, що краєзнавство є безперечно дидактичноюкатегорією. Так, довідкові джерела стверджують, що "краєзнавство в школі - вивчення учнями на уроці і в позаурочний час природи, соціально - економічного і культурного розвитку місцевого краю - шкільног мікрорайону, села, міста, області" [46; 69]
Водночас існує думка (І. Гревс, А. Дзенс - Литовський, Д. Семенов, А. Ярошевський), що краєзнавство - це загальний принцип навчання та виховання на місцевому краєзнавчому матеріалі.
Слід додати, що поширеним, є тлумачення краєзнавства як активного методу пізнання навколишньої дійсності (А. Музиченько, Ф. Петров, А. Пінкевич).
Існує погляд (І.
Loading...

 
 

Цікаве