WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

дослідження.
Основні методи дослідження :
- аналіз літературних джерел;
- вивчення шкільної документації;
- аналіз продуктів дитячої діяльності;
- вивчення та аналіз передового педагогічного досвіду;
- бесіда;
- спостереження;
- інтерв'ювання;
- анкетування;
- педагогічний експеримент.
Базою дослідження виступала Червоноградська загальноосвітня школа І ступеня №11 Львівської області. В експерименті приймали участь 70 учнів початкових класів.
Структура дипломної роботи: вступ, два розділи, шість параграфів, висновки, список використаної літератури, додатки.
Розділ І. Стан проблеми дослідження в педагогічні теорії та практиці.
1.1. З історії шкільного краєзнавства.
Зародження основ шкільного краєзнавства у нашій країні пов'язано з іменами багатьох вчених, педагогів та психологів минулого, зокрема, це пов'язано з іменем Я.Коменського. Саме Я.Коменський вважав пізнання навколишнього життя першоосновою навчання. І на основі цього у своїй праці "Світ у картинках" сформулював краєзнавчий принцип: "Від простого до складного, від близького до далекого, від відомого до невідомого". Подальший розвиток цієї ідеї також знаходимо у практичній і теоретичній діяльності І.Песталоцці та Ж.Руссо. Великий внесок у розвиток даної проблеми зробив А.Дістерверг, який ввів у навчання та виховання принцип культуровідповідності. [24;139]. Завдяки цим ідеям відомих педагогів у Німеччині виникає течія прихильників любові до рідного краю на основі його всебічного вивчення. Втілення ця ідея знайшла у вигляді спеціального предмету в австрійських та німецьких народних школах - батьківщинознавство. Цей предмет вважається фундаментальним. Цілком закономірно, що Німеччину вважають країною класичного краєзнавства.
Видатний педагог такий як К.Ушинський теж надав великого значення цьому принципу і сформулював його як вітчизнознавство. Він як творець народної національної школи в Україні головним завданням школи вважав вихованням в учнів високих почуттів любові й відданості народові і, у зв'язку з цим, особливого значення надавав вивченню вітчизняної історії. Вчений теоретично обґрунтував необхідність використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі і поклав початок практиці шкільного краєзнавства. Видатний педагог також рекомендував навчати краєзнавства "колом, що розширюється": від знайомого - до загального, від близького (свого краю) - до далекого (всієї країни).
Будучи пропагандистом навчання краєзнавства на місцевому матеріалі, він поклав початок новій течії - батьківщинознавству, що стало основою сучасного краєзнавства.
В передумові до другої частини "Рідного слова" вказувалось на необхідності розвитку у дітей "інстинкту місцевості", тобто розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість в цілому, з усіма особливостями її природи, життя населення і господарського розвитку. Цю "здібність надзвичайно корисну і в навчанні і у практичному житті", необхідно також прививати й у процесі вивчення природознавства. [74; 85]
Ідеї використання краєзнавства у школі на Україні започаткувалися давно. Ще за часі Київської Русі вивчали історію, географію, культуру, використовуючи літописи, усну народну творчість.
І вже у другій половині ХІХ століття настає перед українськими школами питання про введення в навчальний процес нових предметів, а саме: батьківщинознавство (пізнання малої батьківщини) та вітчизнознавство (пізнання своєї Вітчизни).
Видатний діяч, мислитель і педагог О. Духнович надає шкільному краєзнавству теж великого значення. Він у своїй педагогічній системі значну увагу приділяв ідеї народності, суть якої полягає в тому, що українці повинні мати школу рідної мови; на рідній мої учні повинні опановувати такі навчальні предмети, як історія, культура, народна педагогіка.
Б.Грінченко один із перших ввів навчання українською мовою із використанням фольклору. С.Русова, як відомий педагог-вихователь запропонувала ввести шкільні екскурсії в програму нового виховання, оскільки розуміти оточуєче середовище не можна навчити з книжок, а зробити це можна на свідомому осмислені зв'язку життя народу з природою його Вкраїни. Пізніше вона в своїй праці "Позашкільна освіта" вказувала на те, що знання повинні мати не лише теоретичний характер, потрібно вміти "вдихнути" в них життя.
Софія Русова зазначала, що краєзнавча робота в школі об'єднує майже всі шкільні дисципліни, всі окремі науки в один комплекс: краєву історію, географію, арифметику, фольклор тощо. І, навіть, створила свій план краєзнавчої роботи в школі.
За загальну освіту народу, навчання рідною мовою, необхідність пізнання рідного краю виступали ще і такі українські педагоги як: Х.Алчевська, А.Музиченко, В.Родников, Я. Чепіга. А вже в 1914-1915 роках на учительських з'їздах, нарадах були прийняті рекомендації у використанні краєзнавчого матеріалу.
У педагогічну науку термін "краєзнавство" ввів В.Л,Уланов і докладно описує порядок застосування краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах, необхідність участі вчителя в збирання такого матеріалу, доцільність створення шкільних краєзнавчих музеїв, посібників.
Вивчення історико-краєзнавчих аспектів свідчень про те, що краєзнавство широко розповсюджується в 20-ті роки ХХ століття. Краєзнавчий рух стає масовим. У цей період в основу побудови шкільних програм був покладений принцип краєзнавства.
У вирішення теоретичних питань шкільного краєзнавства велике значення мали праці таких вчених як А. Баркова, Н.Баранського, А. Половинкіна, В. Буданова та інших.
А. Барков краєзнавчій роботі приділяв дуже багато уваги. За його ініціативою в 1946 р. була створена комісія по шкільному краєзнавству. В її завдання входила наукова розробка змісту, методів і організації краєзнавчої роботи, її узагальнення. А. Барков закликав вчителів включитись в краєзнавчий рух. "Пізнати свій край, вивчити його - значить полюбити його ще глибше"... [5; 77]
А. Половин кін організацію і методику краєзнавчих робіт пов'язує виключно із завданнями їх застосування у викладанні географії в школі. Він вважав, що потрібно спочатку вивчати місцевість рідного краю, щоб знати і розуміти оточуюче, а вже потім використовувати ці набуті знання для ознайомлення з місцевістю іншої країни чи всієї земної кулі.
Про велике значення краєзнавства для викладання різних навчальних предметів говорив В.Буданов. Він писав, що "конкретне, особисто і в натуральну величину вивчене місцеве дає невичерпне джерело для порівняння в справах пізнання уявного (особистістю не спостережуючого), далекого". [16;136]
Вчений М.Баранський також багато докладав зусиль до даної проблеми. Він писав: "В основу шкільного краєзнавства закладена та думка, що своє, близьке і вприроді, і в людському житті, і в господарстві зрозуміліше, простіше, ясніше, аніж чуже і далеке" [4; 183]
При цьому він застерігає як досвідчений педагог, що використання прикладів із місцевого життя - справа дуже складна, трудомістка і далеко не легка. Вчений наголошує на необхідності постійного, серйозного вивчення краю школою з метою більш глибокого використання результатів для викладання природознавства.
Loading...

 
 

Цікаве