WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:
а) "високий рівень"
- учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст краєзнавчих завдань;
- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;
- легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;
- фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє.
б) "середній рівень"
Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня" але учень:
- при викладі краєзнавчого матеріалу припускається незначних помилок, йому важки ілюструьаш відповідь прикладами з власних спостережень;
- переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі краєзнавчих знань;
- робить неповні узагальнення та висновки, в) "низький рівень"
- краєзнавчі знання поверхневі;
- учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;
- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;
- неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.
Для того, щоб визначити рівень сформованості знань школярів, з'ясувати відсоткове співвідношення між краєзнавчою обізнаністю дітей, її впливі на зміст виучуваного програмного матеріалу ми розробили і застосовували анкетування, враховуючи при цьому основні вимоги до неї та матеріалу, що підбирається, його значення для дитини, (див. додаток Г).
Таблиця 2.1 Результати завдань з краєзнавства (визначення рівня якості знань учнів, %)
Клас Всього учнів Високий рівень Середній рівень Низький рівень
3-А 36 10% 30% 50%
3-Б 34 8% 29% 53%
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 10 % експериментального і 8 % контрольного класів, середній - відповідно 30 % та 29 % і низький - 50 % і 53 %. Як бачимо, у знаннях учнів експериментального та контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вище подані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем краєзнавчої обізнаності, а з високим - лише незначна їх частина.
Результати проведеного констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:
- третьокласники недостатньо обізнані з краєзнавчим матеріалом, що сповільнює та дещо утруднює ефективне засвоєння основного програмного;
- високий рівень засвоєння знань визначається не лише його поєднанням з краєзнавчим матеріалом, а й врахуванням розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра;
- вчителі не враховують основні дидактичні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках в початкових класах.
З метою підвищення якості знань учнів за допомогою використання краєзнавчого матеріалу при вивченні основного програмного нами проводився формуючий експеримент у 3-А експериментальному та 3-Б контрольному класах Червоноградської школи І ступеня №11 Львівської області.. Результати попереднього контрольного зрізу засвідчили, що якість знань учнів експериментального та контрольного класів була приблизно однаковою.
Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних
педагогічних умов використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах, визначених та охарактеризованих нами у другого розділу даної дипломної роботи.
Завданнями експерименту було перевірити:
- вплив основних дидактичних умов на ефективність засвоєння основного програмного матеріалу;
- оволодіння школярами краєзнавчим матеріалом і вміння застосувати ці знання на практиці;
- вміння учнів орієнтуватись у різноманітності краєзнавчих відомостей та самостійному їх підборі;
- виявити роль краєзнавчого матеріалу у психічному розвитку молодших школярів;
- усвідомлення ролі природи рідного краю у житті людини.
Нами використовувалися такі методи дослідження:
- дидактична гра;
- спостереження;
- анкетування;
- інтерв'ю;
- метод обробки статистичних даних;
- кількісний та якісний аналіз експериментального дослідження.
Для полегшення сприймання та запам'ятовування краєзнавчого матеріалу нами було розроблено та застосовано на уроках природознавства у експериментальному класі краєзнавчий словник - довідник до розділу "спостереження і за природою та працею людей нашої місцевості" (див. додаток Д). Це дало нам можливість активізувати пам'ять та увагу учнів на заняттях, розвивати пізнавальну активність, словесно - логічне мислення, підтримувати інтерес до навчального матеріалу, природи рідного краю та контролювати засвоєння останнього дітьми.
Краєзнавчі словнички-довіднички допомагають молодшим школярамвизначити власну точку зору; мотивацію навчання, виробити переконання, закріпити знання.
Крім того, у експериментальному класі ми використовували більший об'єм краєзнавчого матеріалу, ігри, ребуси, кросворди, ніж у контрольному.
Проілюструємо це на конкретних прикладах теми "Дерева, кущі трав'янисті рослини", "Птахи", "Що таке корисні копалини?", "Гірські породи потребують охорони" вищезазначеного розділу.
Тема: "Дерева, кущі, трав'янисті рослини"
З метою реалізації поставлених в експерименті завдань учням пропонувались такі види роботи:
Пригадайте, які дерева та кущі ростуть по дорозі від вашого дому до школи, біля нашої школи у місті?
2. Що схожого та відмінного є між ними?
3. Які із запропонованих у гербарію рослин нашої території є культурні, а які дикорослі? Відповідь проілюструйте прикладами.
4. Пригадайте, які хвойні та листяні дерева ростуть у нашому лісі?
5. За допомогою загадок визначте однорічні та багаторічні рослини нашої місцевості (див. додаток. Ж).
6. Прослухайте бесіду про лікарські рослини, що зустрічаються в наших краях і відшукайте їх у своїх гербаріях.
Багато рослин, що зустрічаються на нашій території мають лікувальні властивості і їх використовують у медицині. Зокрема такі:
1. Кропива - містить у листках та стеблі багато вітамінів, мінеральних сполук, що добре впливають на шлунок, сечовий міхур, печінку.
2. Череда - настій у невеликих кількостях застосовується для очищення та відновлення шкіри людини, виконуючи при цьому захисну функцію, щодо бактерій.
3. Звіробій - його цвіт, використовується для лікування шлунку, розладів нервової системи людини, органів дихання.
4. Суниця - ягоди відновлюють нестачу вітамінів; плоди, листя та корені вживаються при хворобі шлунку, нирок, підвищеній температурі.
5. Чебрець звичайний - використовується при розладі шлунку, серцево-судинній системі, ангіні та бронхіті.
6. Ожина - її сік добре тамує спрагу, знижує температуру, покращує кровообіг в організмі.
7. Малина - використовують як ягоди так і гілки при простудних захворюваннях: кашель, грип, ангіна, бронхіт.
8. Терен - ягоди вживають при захворюванні нирок, при підвищеній температурі.
9. Шипшина - використовують при припиненні кровотеч, лікування виразки шлунку, недуги печінки,
Loading...

 
 

Цікаве