WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

вчитель просить учнів пригадати назви відомих їм місцевих дерев, кущів, трав'янистих рослин, що ростуть біля їхнього дому, школи, на вулицях. Відповіді учнів учитель доповнює цікавими відомостями про місцеві рослини та супроводжує їх показом гербарію, малюнків, ілюстрацій.
Іноді доцільно за допомогою краєзнавчих відомостей здійснити закріплення та поглиблення природничих понять, сформованих на уроці. Так, після опрацювання матеріалу з теми "Тварини" (1 клас, "Я і Україна") вчитель може запропонувати учням знайти в підручнику визначення тварин і проілюструвати їх місцевими прикладами, власними спостереженнями. Цікавим прийомом є використання краєзнавчого матеріалу з метою систематизації знань учнів, проведене у формі дидактичної гри "Свій чи чужий". Вчитель називає будь-який об'єкт (рослину, тварину, корисну копалину тощо) або показує його (чи робить це одночасно). Якщо об'єкт є в рідній місцевості, діти плескають у долоні, якщо немає - мовчать. Аналогічну роботу можна провести у вигляді завдання "Хто тут зайвий?" Учитель вивішує на дошці (або відкриває заздалегідь підготовлені) ілюстрації із зображенням об'єктів рідної природи та кількох інших, неха-рактерних для неї. Викликаний учень повинен правильно назвати та показати, хто зайвий, і пояснити чому.
Перевіряючи домашнє завдання, теж можна спиратися на краєзнавчий матеріал, завдяки чому цей етап уроку виконуватиме не лише контрольну, а й пізнавальну функцію, стимулюючи цим самим увагу й активність учнів. Наприклад, перевіряючи засвоєння матеріалу за темою "Рослини" (1 клас, "Я і Україна") вчитель пропонує учням охарактеризувати їх будову на зразках місцевих рослин. У процесі такої роботи перевіряється не лише ступінь сформованості в учнів програмового поняття "рослини", а й уміння розпізнавати рослини місцевості, що сприяє розширенню знань школярів про рідний край.
Отже у початковій школі, де відбувається комплексне пізнання дитиною навколишньої дійсності (природи і суспільства), краєзнавчий матеріал (природничий, історичний, літературний, географічний) потрібно використовувати на уроках з багатьох навчальних предметів, враховуючи їх специфіку. Це, насамперед стосується такого інтегрованого курсу як: "Я і Україна", цілком побудованого на краєзнавчій основі, а також інших предметів, сприятливих за своїм змістом для насичення їх краєзнавчими відомостями (читання і розвиток мовлення; трудове навчання тощо).
Таке наповнення змісту навчально-виховного процесу в початковій школі краєзнавчим матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й сприяє формуванню їх елементарних морально-естетичних уявлень та розвитку світогляду.
2.3. Методика експериментального дослідження
З метою виявлення стану використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах нами був проведений констатуючий експеримент, який у загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: об'єктом дослідження виступали 70 учнів 3-го класу Червоноградської загальноосвітньої школи І ступеня №11.
Провідними методами і засобами дослідженнями виступали:
- вивчення передового педагогічного досвіду;
- аналіз навчальної літератури;
- спостереження;
- бесіда;
- інтерв'ю:
- анкетування.
Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.
Насамперед нас цікавило питання, наскільки вчителі використовують краєзнавчий матеріал у навчально-виховному процесі, який навчально-краєзнавчий матеріал містять існуючі посібники початкових класів, як оперують краєзнавчими знаннями самі учні та як впливає використання краєзнавчого матеріалу на їх психічний розвиток.
Задля цього нами була розроблена система роботи, то дозволила з'ясувати коло цікавлячих нас запитань (див. Додаток В).
Нами було опитано 7 вчителів початкових класів Червоноградської загальноосвітньої школи. 3 матеріалів інтерв'ювання випливає, що двоє з них стверджують доцільність використання краєзнавчого матеріалу і вважають, що оптимально використовують його, значно підвищуючи цим ефективність навчального процесу; Троє вважають, що доцільно, але тільки фрагментарно використовують краєзнавчий матеріал через відсутність інформації; а ще двоє не вважають пріоритетним використання краєзнавчого матеріалу як засобу підвищення ефективності знань, тому рідко використовують його у своїй педагогічній практиці.
Крім того нам вдалося з'ясувати причини що утруднюють даний процес. Серед них: поверхнева обізнаність самих учителів з краєзнавчим матеріалом: недодержання основних програмних вимог щодо поєднання краєзнавчого матеріалу із загально навчальним, недосконалість підручників, оскільки вони розраховані на користування в межах всієї України, а не кожного регіону зокрема; відсутність краєзнавчої бази школи, незнання та невдале застосування основних педагогічних умов використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковихкласах.
Важливе місце в дослідженні даної проблеми мали місце спостереження 14 уроків "Я і Україна" у 2-х класах початкової школи. Зважаємо, що саме вони мають найбільші потенційні можливості щодо використання краєзнавчого матеріалу у навчанні та вихованні підростаючого покоління.
Наведемо приклад спостережень окремих тем уроків курсу "Я і Україна" та переслідуємо як застосовується краєзнавчий матеріал для уточнення на конкретизації основного програмного матеріалу, яка роль відведена йому у структурі заняття.
При опрацюванні теми "Скарби України", діти ознайомилися з історією своєї Батьківщини, з визначними історичними пам'ятками України. Окремі приклади з життя та діяльності людей своєї країни наводили самі учні на основі отриманих від старожилів цінних відомостей, проте окремі з них були науково недостовірні, оскільки вчитель попередньо не перевірив їх за кількома джерелами. Не було завдань та запитань, які б сприяли узагальненню та систематизації краєзнавчого матеріалу, не враховувались особливості пізнавальної сфери, що в свою чергу знижує ефективність навчально-виховного процесу, оскільки окремим учням важко було самостійно зробити відповідні висновки, зафіксувати результати і правильної їх оформити.
Опрацьовуючи тему "Господарська діяльність людей твого регіону", школярі дізналися багато нового про господарську діяльність області та їх населеного пункту, зокрема до цього вони не знали, що на Львівщині займаються видобутком кам'яного вугілля, переробкою цукрових буряків, з яких виходить дуже якісний цукор, також Львівщина славиться виготовлення солодощів. Львівська фабрика "Світоч" і досі виробляє дуже смачну продукцію. Деякі утруднення викликали запитання, пов'язані з вирощуванням основних зернових культур на їхніх полях, оскільки, окремі твердження було важко проілюструвати прикладали з життя, а вчитель так і не провела уточнення даних відповідей, що послабило міцність знань дітей. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного матеріалу.
За допомогою вищезазначуваного та на основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів з природознавства, рекомендованих міністерством освіти
Loading...

 
 

Цікаве