WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

Педагогічні умови використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початкових класах - Дипломна робота

сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, краєзнавчий матеріал, який учитель планує використати на уроці, має бути: науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом. Так, наприклад, добираючи краєзнавчий матеріал до уроку "Тварини навесні", ("Я і Україна", 2 клас), учителю потрібно подбати не лише про достатню кількість пізнавальної інформації про місцевих тварин (їх зовнішній вигляд, спосіб життя), а й навести яскраві приклади гуманного ставлення до них, використовуючи вирізки із місцевої періодики, повідомлення лісників, місцевого радіо. Організована таким чином пізнавальна діяльність не лише розширює краєзнавчий кругозір учнів, а й виховує у них бажання зберігати й охороняти рідну природу. На цю особливість (єдність емоційного і пізнавального у навчальній діяльності школярів) звертав увагу В.О.Сухомлинський: "Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів початкових класів, я переконався, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам'ятовування відбувається найінтенсивніше… Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприймання навколишнього світу, - це вимога, що висувається законами дитячого мислення". [71;35]
Під час процесу добору змісту краєзнавчого матеріалу важливим критерієм є також його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги, як показали результати експериментального дослідження й аналіз передового педагогічного досвіду, забезпечується кількома шляхами: залученням учнів до добору краєзнавчого матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки - залежно від індивідуальних особливостей школярів). Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про місцеві рослини, тварини; добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях - вільний вибір учнями краєзнавчих об'єктів для спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів.
Ефективність використання краєзнавчого матеріалу зросте, якщо він використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності.
Систематичність використання краєзнавчого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на багатьох уроках з різних предметів ("Я і Україна", "Українська мова" і т.д.). Причому, краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рік, учитель має чітко визначити обсяг краєзнавчих знань та вмінь, який необхідно засвоїти учням.
Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу означає підпорядкування йогом меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності краєзнавчих відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховним навантаженням. Так, краєзнавчий матеріал, залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; актуалізації знань учнів, їх чуттєвого досвіду; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів і підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.
Поряд із навчальною краєзнавчий матеріал виконує виховну та розвивальну функції, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи і праці людей. Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості.
Використання краєзнавчого матеріалу на уроці залежить також від віку учнів і ступеня їх обізнаності з ним. У 1 класі основна роль у цьому процесі надається вчителю. Він добирає місцевий матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим дорослішими стають діти, тим активнішою має бути їхня краєзнавча діяльність. Учитель може доручати учням 2-го та 3-го класів добирати цікавий місцевий матеріал до теми, що буде вивчатися, і виступати з короткими повідомленнями в класі. Цікавою формою краєзнавчої активності учнів, як засвідчили результати експериментального дослідження, є оформлення ними невеликих рефератів на краєзнавчу тему, підготовлених за власним бажанням. Широко слід практикувати виготовлення учнями малюнків на краєзнавчу тематику, складання класних тематичних альбомів "Наш край", які будуть доброю опорою для проведення відповідних уроків. Такі завдання краєзнавчого змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення свого краю.
При доборі краєзнавчого матеріалу і визначення методики його застосування, необхідно виходити також із особливостей пізнавальних психічних процесів молодших школярів, а саме: особливостей їх сприймання, пам'яті, уяви, мислення, уваги. Відомо, що учні початкових класів характеризуються яскраво вираженою емоційністю та гостротою сприймання, його тісним зв'язком із діями дитини. Згідно з цим краєзнавчий матеріал, який планується використати на уроці, має бути цікавим, яскравим, емоційно насиченим. У процесі пізнання навколишньої дійсності у молодших школярів переважає діяльність першої сигнальної системи, у зв'язку з чим у них краще розвинена наочно-образна пам'ять. Тому, добираючи зміст краєзнавчих відомостей, необхідно віддавати пере-вагу конкретним фактам, предметам, явищам, які дитина краще запам'ятає, тому що вони цікаві і викликають у неї емоційний відгук. Для того, щоб сформувати в учнів правильне уявлення про той чи інший краєзнавчий об'єкт, учителю необхідно поряд із словесним описом його використовувати наочні краєзнавчі посібники. Це можуть бути гербарії місцевих рослин різних природних угруповань (лісу, луки, поля), колекції корисних копалин, що добувають у цій місцевості, зразки місцевих ґрунтів, діапозитиви із зображенням місцевих тварин, рослин, краєвидів тощо.
Організовуючи засвоєння краєзнавчого матеріалу, можна використовувати різноманітні методи та прийоми навчання. До них належать: розповідь учителя про рідний край, бесіда, побудована на краєзнавчій основі, читання краєзнавчої літератури, спостереження над об'єктами рідної природи, яке проводять молодші школярі; сприймання ілюстративного та натурального наочного краєзнавчого матеріалу.
Вибравши способи опрацювання краєзнавчого матеріалу, вчитель мас продумати і його місце в структурі уроку. Місцевий матеріал можна успішно використовувати на різних етапах уроку. Найчастіше це робиться, як показали спостереження експериментального дослідження, в процесі викладу основного програмового матеріалу для конкретизації та ілюстрації окремих його положень. Наприклад, сформувавши поняття "дерева", "кущі", "трави" (3 клас 4-річної школи, предмет "Я і Україна"),
Loading...

 
 

Цікаве