WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

засобів, які допомагають швидше одержати відповіді учнів, що посилює навчальну і виховну функції перевірки.
Значно розширює можливості індивідуальної перевірки знань учнів раціональне використання розсувної дошки, а також переносних чи стаціонарних дошок, які вчитель може розмістити на бічній чи задній стіні класу. Завдяки цьому одночасно залучаються до індивідуальної роботи 10 - 12 учнів; з іншими дітьми в цей час можна проводити роботу над помилками або колективне закріплення матеріалу тощо.
Досвідчені вчителі практикують у 3 - 4-х класах вибіркове опитування учнів наприкінці вивчення теми за індивідуальними картками із запитаннями або практичними завданнями.
Обмірковуючи запитання, вміщене в картці, учень узагальнює матеріал, учиться зв'язно, послідовно викладати свої думки. Цей прийом готує молодших школярів до роботи в середній ланці.
Вважаємо за доцільне зазначати в планах уроку орієнтовні кандидатури учнів для опитування. Якщо вчитель завжди покладається тільки на ситуацію уроку, то певна частина класу випадає з поля його уваги під час опитування, оскільки відповідають здебільшого активні діти.
Слухаючи усні відповіді учнів, треба тактовно й доступно прищеплювати їм культуру оформлення думки. Зокрема, на зразках, опорах показувати дітям, яка відповідь вважається правильною, розгорнутою, де приклад, а де - пояснення. З цією метою бажано залучати учнів 3 - 4-х класів до самоаналізу відповідей за певними орієнтирами. Наприклад: Чи всі ознаки поняття ти назвав? В якій послідовності? Чи задоволений своєю відповіддю? тощо. Визначаючи велику віддачу усного опитування, хочемо, однак, наголосити, що використання цієї форми потребує від учителя високої зосередженості та розподілу уваги, оцінка відповіді великою мірою залежить від суб'єктивних факторів. Потрібне гостре слухове сприймання, адже відповідь звучить один раз, тому можна пропустити щось істотне; крім того, іноді невміння школяра конструювати речення заважає йому висловитися, передати наявні знання; у сором'язливих, невпевнених дітей через почуття скутості теж виникають додаткові труднощі.
У зв'язку з цим усну перевірку доцільно доповнювати письмовими формами контролю, які теж мають свої переваги і недоліки. Вони допомагають заощаджувати час і, якщо складені за варіантами, дають досить повну і об'єктивну інформацію про засвоєння учнями матеріалу. Однак підготовка і перевірка письмових завдань забирають багато часу. Під час виконання роботи складно помітити, хто з учнів потребує допомоги, кому треба поставити навідне запитання.
Методика пропонує широкий діапазон форм письмової перевірки, і цим треба вміти користуватися, виходячи з можливостей учнів, специфіки матеріалу та мети контролю. Наприклад, тільки диктантів - най-поширеніших видів письмових граматико-орфографічних, аналітико-синтетичних вправ - у початкових класах можна використовувати понад 10 видів - слуховий, зоровий, вільний, творчий, вибірковий, "перевіряю себе", комбінований тощо. Що стосується списування, зауважимо, що як форма перевірки воно використовується, на жаль, обмежено й одноманітно, хоча є дуже широкий діапазон варіантів ускладнення цієї вправи. Враховуючи велику роль зразка і зорової пам'яті в навчанні молодших учнів, рекомендуємо застосовувати різновиди списування як форму перевірки протягом усього періоду початкового навчання.
До письмових форм контролю на уроках математики належать, як відомо, математичний диктант, самостійні фронтальні роботи - з використанням індивідуальних карток, тематична і підсумкова.
Ефективна форма письмового контролю - використання графічних форм повідомлення відповідей. Приклади таких завдань на уроках мови - складання звукової моделі слова, схеми речення, підкреслення речення (чи слова), яке є відповіддю на запитання, тощо. Елементи графічного контролю можна застосовувати під час роботи учнів з індивідуальними картками на уроках математики (підкреслити серед кількох цифр потрібну, з'єднати лінією певні відрізки, завершити побудову геометричної фігури тощо), природознавства (домальовування схеми, ілюстрації), трудового навчання (читання і складання креслень саморобок).
Для оптимізації системи контрольно-перевірної діяльності радимо вчителям у межах уроків, які відводяться на тему, намітити зміст і форми усної і письмової перевірок, передбачити спосіб урахування результатів.
Що стосується перевірних робіт з контролюючою функцією, то їх учитель може проводити лише тоді, коли знання й уміння, які перевіряються, вже мають бути засвоєні. Контрольна робота повинна бути посильною, не перевищувати за обсягом і складністю тих вправ, які учні виконували протягом опрацювання теми. До вимог щодо оформлення контрольної роботи не слід вносити нічого нового порівняно з тим, що було на звичайних уроках; на всі запитання, пов'язані зі змістом роботи, розміщенням її у зошиті, треба відповісти до її початку. Бажано, щоб тематичні контрольні роботи були складені за варіантами і деякі завдання в них мали творчий характер, що дало б змогу не тільки перевірити знання, а й з'ясувати рівень мислення учнів.
Для заощадження часу уроку слід установити певний порядок збирання виконаних контрольних робіт, заздалегідь подбати про додаткові завдання для учнів, які швидко закінчать роботу.
Варто користуватися різноманітними прийомами виправлення учнівських помилок. Крім простого перекреслювання, можна підкреслювати помилкову літеру, все слово або приклад, вказувати у юнці роботи загальну кількість помилок, давати взірець правильного виконання тощо. Отже, помилки треба виправляти диференційовано з навчальною і виховною метою.
Радимо повідомляти результати контрольних робіт якомога раніше. Це зніме з дітей напругу чекання результатів і сприятливо позначиться на роботі над помийками.
З якою функцією не проводилася б контрольна чи перевірна робота, вчитель робить після неї всебічний аналіз помилок з метою визначення діапазону прогалин, частоти тих чи інших помилок, причин їх виникнення. На наш погляд, постійна схема аналізу помилок недоцільна, адже на їх характері істотно позначається не тільки специфіка предмета, а й особливості змісту кожної роботи, індивідуальність учня. Найкращою є форма, що дає якнайбільше відомостей про конкретного учня, тобто важливо йти від дитини, а не від помилки. Наступний крок - індивідуалізація роботи над помилками: коли і як їм запобігати, як їх позбутися, адже в одного учня, скажімо, власна назва написана з малої літери випадково, а в іншого цяпомилка постійна, один учень переплутав цифри або знаки дій через неуважність, а інший не вміє обчислювати тощо.
Учителі по-різному ставляться до роботи над помилками. Більшість схильна до того, щоб не виділяти на це окремий урок, а включати в систему уроків фронтальні (якщо помилка поширена) та індивідуальні завдання (для окремих учнів) на опрацювання помилок, або розпочинати кожний урок короткочасною перевірною роботою з наступним аналізом помилок.
У світлі сказаного зазначимо, що найефективніша робота над помилками - їх запобігання,
Loading...

 
 

Цікаве