WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

інтересом працювати.
Але оцінка буде негативно впливати на учнів, якщо вона неправильно вмотивована, супроводжується образливими зауваженнями, байдужістю вчителя до учня, до його роботи, якщо вона виставляється формально. Один із проявів формалізму - завищення оцінок, що призводить до зниження престижу шкільної оцінки. Нерідко на уроках в середніх і старших класах учні одержують високі оцінки за незначні доповнення з місця, неглибокі відповіді. Тоді так званий поурочний бал перестає бути ефективним засобом стимулювання учнів у навчально-виховному процесі і перетворюється на один із проявів формалізму в оцінці їх знань.
Нерідко перед учителем постає питання, як оцінити відповідь чи роботу учня: виходячи лише із виявлених знань чи враховуючи також його старанність, час, який він витратив на підготовку і виконання завдання. Слід пам'ятати, що оцінка виставляється за результат праці без усяких "мінусів" чи "плюсів". Однак учитель може враховувати ставлення учня до навчання, його старанність і активність на уроці. Тому в одному випадку він може_ по-ставити оцінку "З", в іншому-"4", обгрунтувавши своє рішення.
Формалізм в оцінці знань учнів найчастіше є наслідком формалізму у навчанні, яке ведеться за схемою: учитель викладає, перевіряє та байдуже оцінює те, що учень сприйняв, зрозумів і- головне - запам'ятав. Між тим заучування матеріалу - малоефективний засіб його засвоєння (див.: 2.2). Одним із проявів формалізму в оцінці знань учнів є так званий середньоарифметичний підхід до виведення підсумкових оцінок за чверть або навчальний рік, чого не повинен допускати вчитель.
Перед органами народної освіти, перед школою поставлене завдання "зжити формалізм в оцінці результатів праці вчителів і учнів". Формалізм в оцінці результатів роботи учнів привчає до "легких" оцінок і робить учителя в їх очах невимогливим і несправедливим. В постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи" вимагається рішуче викорінювати з шкільної практики факти формалізму і процентоманії, лібералізм в оцінці знань учнів.
Щоб запобігти формалізму, необхідно спрямувати контроль на продуктивну діяльність учнів, тобто таку, яка пов'язана з застосуванням знань на практиці. Необхідно, щоб контроль знань учнів знаходився у відповідності з найбільш високими вимогами до навчання, щоб раціонально поєднувалися репродуктивні методи контролю з проблемними, акцентувалася увага на засобах навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Основне призначення оцінки - бути мірою навченості учня. Однак педагогічна сутність її значно більша: водночас вона характеризує ті чи інші якості учня як особистості.
Боротьба з формалізмом в оцінці знань учнів, підвищення об'єктивності і удосконалення засобів контролю знань є важливим фактором підвищення ефективності процесу навчання, трудового і морального виховання учнів.
Цифрова система оцінки знань школярів досить надійна та ефективна. Як мотиваційні засоби доцільні також письмові характеристики, що супроводжують цифрову оцінку.
5.3. Критерії оцінки знань слід розглядати як точно обрану величину, що є вимірювачем якості того чи іншого процесу або об'єкта. Критерії оцінки відповідають загальним критеріям контролю знань, що виражаються у вимогах до якості знань, оскільки оцінка показує відношення між виявленими і еталонними знаннями відповідно до навчальної програми. Вони повинні відповідати цілям, завданням і ідейно-науковому рівню навчання у школі, особливого значення при цьому набуває розвиток пізнавальних можливостей учнів, формування у них здібностей до самоосвіти і постійного удосконалення практичних умінь і навичок. Успішне розв'язання цих завдань пов'язане, зокрема, з проблемним навчанням, що передбачає акцентування при оцінці знань учнів на їх навчально-пізнавальній діяльності, виконанні проблемних і пошукових знань. Свідоме засвоєння знань стає одним із головних критеріїв оцінки. Важливо також, щоб ці критерії не були склад-ними, мали однакову форму чи показник (цифровий або словесний) і виражалися в нормах, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, які оцінюються, і показником оцінки. В радянській школі цифрові показники рівня знань учнів представлені п'ятибальною системою оцінки. У процесі контролю знань повинні враховуватися також критерії гносеологічні (повнота, правильність і точність знань), дидактичні (свідомість, ґрунтовність, міцність засвоєння знань, культура їх оформлення в усній і письмовій мові), виховні (світоглядна та ідеологічна підготовленість, ідейна переконаність, зв'язок із життям)г досвід творчої діяльності.
Критерії контролю знань треба застосовувати у їх єдності, на першому плані повинна бути вимога самостійного використання учнями набутих знань, уміння їх трансформувати. Об'єктивність контролю знань означає, що відомості про виявлені знання учня будуть характеризувати кількість і якість цих знань незалежно ні від методів і засобів контролю, ні від особистих якостей учителя. Вимогливість учителя при оцінюванні знань учнів повинна поєднуватися з індивідуальним підходом до кожного учня, увагою до нього.
5.4. Норми оцінок покликані містити єдині вимоги до якості усних відповідей, письмових і практичних робіт учнів, встановлюючи відповідність між цими вимогами (критеріями) і визначаючи єдиний підхід до оцінки виявлених знань учнів.
Характер вимог до оцінки знань визначається метою і змістом навчання.
Норми відображають найбільш типові випадки і ситуації під час перевірки і оцінки знань. Учитель повинен підходити диференційовано до оцінки кожного виду роботи, беручи до уваги якість її виконання в цілому, кількість і характер помилок. Норми оцінок включені до навчальних програм з усіх предметів.
Отже, вчитель повинен вдумливо і творчо підходити до використання критеріїв і норм оцінок знань, умінь і навичок учнів, які передбачаються програмою. Він має керуватися науковими основами методики виховання, уважно ставиться до кожного учня, враховуючи його нахили, інтереси і прагнення, виявляти високу принциповість і такт.
Контроль та оцінка результатів навчання
Контроль, перевірка і оцінка результатів навчання - невід'ємні елементи навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити повний цикл педагогічної взаємодії між учнем і вчителем. Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють:
? своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів;
? повторенню і систематизації матеріалу;
? встановленню рівня готовності до засвоєння новогоматеріалу;
? формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю;
? стимулюванню відповідальності й змагальності учнів. Якою ж має бути контролююча діяльність учителя, щоб ці та інші завдання успішно розв'язувалися?
Розглянемо функції контролю і перевірки знань, умінь та навичок молодших школярів.
Зауважимо, що терміни контроль і перевірка ми вживаємо як
Loading...

 
 

Цікаве