WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю - Дипломна робота

але не більше, як на тиждень.
За тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів у журналі відводять по дві клітинки: для першої та можливої повторної (для підвищення оцінки) атестації.
Тематичну атестацію проводять у різних формах. Головне - об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів. Результати атестації доводять до їх відома, оголошують перед класом (групою) протягом тижня, фіксуючи їх у класному журналі.
Учні, які не засвоїли матеріал теми, повинні доопрацювати його, їм надають необхідну допомогу, визначають термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію і для підвищення атестаційного балу.
Семестрову (четвертну) оцінку виставляють на основі оцінок, одержаних за результатами тематичних атестацій наприкінці чверті, семестру. Її виставляють лише за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, а річну - за результатами семестрових (четвертних).
КОНТРОЛЬ I ОЦІНКА ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Значення, функції, об'єкт контролю
Контроль знань - невід'ємна частина навчально-виховного процесу в школі, спрямованого на здійснення всебічного розвитку учнів. Головна мета його як дидактичного засобу управління навчанням - забезпечити ефективність навчання шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування ними здобутих знань на практиці. В його завдання входить також стимулювати учнів старанно навчатися, формувати у них прагнення до самоосвіти.
В "Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи" передбачено подальше піднесення ідейно-теоретичного рівня навчання, органічне поєднання навчання, виховання і суспільно корисної праці учнів. У постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 29 квітня 1984 року "Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи" запропоновано вдосконалювати методи і засоби навчання, висуваючи на перший план активні його форми; прилучати учнів до самостійної роботи з книгою; підвищити ефективність уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу, практикувати лекційні і семінарські заняття в старших класах; удосконалювати організацію кабінетної системи навчання.
Важлива роль у забезпеченні виконання навчальних програм і високого рівня процесу навчання належить контролю знань. В. І. Ленін надавав великого значення саме контролю "...за мірою фактичного виконання програм і ходу навчальних занять".
Єдність навчання і контролю знань - одна із найважливіших закономірностей дидактики. Важливо перевірити та оцінити не тільки те, ч о г о, але й те, як навчилися учні. Цілі, зміст і методи навчання визначають рівень і результати контролю.
В педагогічній літературі терміни "контроль", "облік" і "перевірка" нерідко вживаються то в різному значенні, то як синоніми. Але було б помилково ототожнювати їх. Так, у широкому розумінні термін "контроль" охоплює весь навчально-виховний процес, різні аспекти роботи школи і означає виявлення, вимірювання та оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Структура контролю знань складається з перевірки (виявлення, вимірювання) та оцінки (процесу і результату). Облік означає фіксацію і збереження одержаних результатів у вигляді балів (оцінок) і оцінювальних висновків у класних журналах, щоденниках, відомостях і т. д.
Функції контролю знань поділяються на специфічні (контролюючі) та загальні. Специфічні функції - це виявлення, вимірювання і оцінювання знань. До загальних відносяться навчаюча, стимулююча, виховуюча, діагностична і прогностична функції, здійснення яких забезпечує належну ефективність навчального процесу. Загальні і специфічні функції контролю тісно пов'язані між собою, а їх зміст і спрямованість випливають із завдань навчально-виховного процесу.
Навчаюча функція виявляється у формуванні в учнів знань, їх вдосконаленні, систематизації, трансформації, а також у створенні проблемних ситуацій у процесі навчання. Правильно організований контроль знань стимулює учнів до систематичної наполегливої праці та одержання кращих результатів у навчанні, сприяє формуванню в них таких моральних якостей, як відповідальність, дисциплінованість, самостійність, здатність до подолання труднощів у розв'язанні поставлених завдань, сприяє розвитку їх пізнавальних інтересів. У процесі контролю перед учнями ставляться завдання, що вимагають від них застосування набутих знань у видозмінених умовах, вміння аргументувати, доводити, відстоювати свої думки. Контроль забезпечує також розвиток в учнів умінь володіти різноманітними засобами мови, оскільки оцінюється змістовний виклад знань, вимагається виконання контрольно-перевірочних завдань у письмовій та усній формах.
Діагностична функція контролю полягає у визначенні рівня та якості знань учнів, у виявленні прогалин у знаннях, внесенні необхідних корективів у процес навчання. Дані контролю знань необхідні для прогнозування результатів навчання і виховання, визначення шляхів поліпшення роботи вчителя.
Очевидний зв'язок контролю з методами навчання: на кожному етапі набуття нових знань, при застосуванні різноманітних методів навчання потрібний контроль за тим, як учні розуміють і засвоюють знання, наскільки вони самостійно та успішно працюють. Від результатів контролю значною мірою залежить вибір і послідовність застосування методів навчання. Адже вчитель виходить не тільки із особливостей навчального матеріалу, але й враховує рівень підготовленості учнів, їх навчально-пізнавальні можливості, що встановлюються в ході контролю.
Об'єктом контролю у процесі навчання є знання учнями основних категорій, правил, принципів, закономірностей предмета, що вивчається, фактів, явищ, подій у їх тісному взаємозв'язку і взаємообумовленості, їх уміння і навички оперування набутими знаннями, включаючи оціночні судження, доведення, вміння знаходити оригінальне розв'язання навчально-пізнавальних завдань. Контроль знань учнів у будь-якому випадку повинен орієнтуватися на загальну мету навчання і виховання. Але вчитель не повинен обмежуватися перевіркою засвоєння учнями теоретичних знань. Об'єктом контролю є також діяльність учнів у навчанні, їх вміння застосовувати набуті знання на практиці, нерідко у змінених умовах, самостійно. При цьому посилюється роль практики у встановленні істинності здобутих знань.
2. Принципи контролю знань
Основними принципами контролю знань є об'єктивність і регулярність.
Об'єктивність контролю знань полягає у правильному оцінюванні за встановленими критеріями знань учнів. Це - найважливіша вимога до вчителя, який повинен відповідально ставитися до проведення контролю, бути справедливим і доброзичливим, суворо дотримуватися встановлених норм оцінки знань.
У цьому розумінні об'єктивність є не тільки принципом, що визначає вимоги до перевірки та оцінки знань учнів, а йморальною рисою діяльності вчителя.
Принцип регулярності контролю знань диктується дидактичною доцільністю. Він вимагає, щоб контроль здійснювався на кожному етапі засвоєння знань. Регулярний контроль виховує і зміцнює в
Loading...

 
 

Цікаве