WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

нереальним, Його порівнюють з міфами Греції, чи іншими легендами. На їх думку, віра в Бога є противником свободи, вона обмежує людину у діяльності і моральності. Більшовики називають себе новими сіячами нової правди, вони витворюють для себе нове божество. Таким богом, до якого прямувало комуністичне суспільство, був ідеал світлого комуністичного майбутнього. Постійноставився наголос, що наука і релігія є суперечливі і непримиримі. Увесь науковий світ і Радянському Союзі був натхнений марксистськими ідеями і підкорений комуністичному режиму. Оскільки вся наука була поневолена і обмежена тому й вона була на службі партії та більшовицьких інтересів. Прийшовши до влади комуністи оголошують антирелігійну пропаганду і притягують до неї науковців. Два крила, яким підноситься людський дух в безкраї простори - це віра і наука, але комуністична антирелігійна боротьба поділила їх на два ворожі табори, табори непримиримі. За словами комуністів усе можна пояснити за допомогою науки і наукових досліджень. Тому 1959 року Академія Наук скликає конференцію по питанню "наукового атеїзму". На ню були запрошені академіки різних національностей, які говорили про великі досягнення у галузі фізики, хімії, біології, астрономії. Саме на цій конференції було порушене питання відносно Бога і релігії, а також наголошено на боротьбі проти усіх сучасних форм релігійного вірування. Опираючись на рішення ХХІ з'їзду КПСС вимагають поширення боротьби проти "релігійних пережитків". Цю боротьбу вони розглядали, як боротьбу "науково-матеріалістичного світогляду проти світогляду антинаукового, релігійного". Виходить, що Бог, в існування його вірили у різні історичні епохи, насправді є "пережитком минулого", перестарілим забобоном. Комуністичні атеїсти, які перечать існування Бога називають Його противником свободи і науки, а також стверджують, що Церква поневолює науку, техніку, перешкоджає розвиватись новим думкам. Одним словом, виходить, що лише атеїсти і безбожники можуть бути добрими науковцями і фахівцями. Крім того, "Правда" 12 червня 1959 року повідомила про появу нового журналу "Наука і релігія". У цьому повідомленні наголошується, що у журналі будуть важливе місце посідати статті, присвячені критиці релігійної ідеології й боротьбі з "релігійними пережитками". Для комунізму все, що пов'язане з особою Бога і Церквою є глухістю, забобоном і хворобливістю Маркс називає релігію опіумом для народу, Ленін називає її сивухою і закликає вести жорстоку боротьбу проти неї. Так і Сталін продовжував справу боротьби проти релігії які розпочали марксисти-леніністи, хоча стверджував перед закордонними делегаціями, що релігія в СССР користується свободою. Насправді тут ішла жорстока боротьба проти Бога, якого називали шкідливим для усієї комуністичної ідеології. Ленін очорнює релігію, він прагне довести усім, що християнські принципи - це грабунок, насильство, обмеження та егоїзм.
Комунізм спрямовує усі свої сили на виховання соціалістичного суспільства у дусі атеїзму, на це не жаліють ні сил, ні грошей. Виховання атеїстів є неможливим без глибокого проникнення в духовний світ дітей. Бога намагалися витіснити зі шкіл, вищих навчальних закладів, із місць праці. В.Сухомлинський у своїй праці наголошує на тому, що у виховній роботі велику увагу слід зосереджувати на тому, щоб дитина переживала моральну сторону кожного свого вчинку. Тому з перших днів перебування дитини у школі починали формувати переконання, що брати участь у релігійних обрядах, нехай навіть неактивну, - означає принижувати свою людську гідність, робити поступки темним людям. Розкриваючи сутність цих вчинків, переконували дітей, що найменший відступ перед релігійними забобонами нехтує світлі ідеали, принижує розум, пригнічує волю. Такий аналіз моральної сутності вчинку сприяв тому, що у дітей вироблялося певне ставлення до "негарних вчинків" супроти яких повстає не тільки розум, а й почуття. Влада чудово розуміла, що чим глибші переконання у шкідливості релігії, тим активнішою буде людина у боротьбі за комуністичні ідеї. Тому в 1927 році Нар. Ком. Осв. РСФСР видав листа про безрелігійне виховання, більше того, комуністичне керівництво настояло на тому, що молодь треба виховувати в дусі войовничого атеїзму. Таким чином стає зрозуміло, що цей лист про безрелігійне виховання був спрямований проти Церкви, проти релігії і не тільки, він був спрямований проти особи Бога і вимагав скасування самої віри у Нього. Бачимо, що більшовицька система виховання пішла набагато далі ніж відлучення школи від Церкви, вона прагнула зробити все, щоб релігія немала жодного коріння у серці дитини. Усі сили були спрямовані на те, щоб молодь була пройнята атеїстично-войовничим духом.
Ціль початкової школи - "навчити дітей вчитися", сформувати почуття любові до соціалістичної Батьківщини, свого народу, Комуністичної партії, ненависть до своїх ворогів. Це творилося завдяки певній структурі у школі, яка допомагала впроваджувати комуністичні ідеали. Існували різні гуртки відповідно до віку дітей. Діти в цих гуртках (загонах) займалися різною діяльністю: допомагали старшим, державі і воднораз багато дізнавалися про комуністичні ідеали на прикладі різних героїв. Мета цих гуртків полягала у тому аби реалізовувати антирелігійну пропаганду, формувати войовничих безбожників. Особлива увага зверталася на те, щоб учні брали участь у факультативних заняттях і науково-технічних гуртках. Заохочували до збільшення інтересів у галузях астрономії, математики, фізики, хімії. Наголошувалося на тому, що за допомогою знань у цих галузях науки, можна знайти відповіді на багато запитань. Зокрема, пізнати закони природи і суспільства, зрозуміти, що все можна науково пояснити і немає нічого таємничого, Божественного. Впливаючи на свідомість дитини, школа у такий спосіб виконувала одне із поставлених перед нею завдань - переборювала небажаний стихійний вплив старого. Під "пережитками старого" розумілась віра в особу Бога і правдивість Його науки. З метою антихристиянського виховання у школі, молодших школярів приймали в жовтенята, на честь Жовтневої революції. Наступний ступінь це було прийняття у піонери, яке відбувалося 22 квітня (день народження "вождя", батька пролетаріату В.І.Леніна). Піонери вже мали більше обов'язків відповідно до їх віку. Їх "загони" вже носили ім'я героїв Радянського Союзу і мали свій комуністичний девіз. Говорячи про школу, варто згадати те, що перед нею ставилося завдання оберігати і зміцнювати ідейно-комуністичне переконання учнів. Про це наголошує В.Сухомлинський у своїх наукових працях. Він стверджує, що якщо в юності людина бачить, що високі принципи комуністичної моралі хтось зневажає, - це може послужити причиною її духовного зламу. Відомо, що окремі підлітки, юнаки в зв'язку з цим потрапляли під чужий нам ідейний вплив. Досвідчені у своїй справі церковники, наприклад, дуже уважно стежать за нашою молоддю, прагнучи відвести її вбік від боротьби за торжество високих принципів комуністичної
Loading...

 
 

Цікаве