WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

інтересам, його заповітній меті - побудові комунізму.
З такого розуміння завдань комуністичного виховання та вчення про класову боротьбу й комуністичну мораль івиникають основні риси більшовицького ідеалу.
Перша з них - безумовна вірність вченню марксизму-ленінізму. Можна сказати, що більшовизм є своєрідна релігія. Його догматизм і нетерпимість до інших ідеологій є більший, ніж догматизм будь-якої релігії.
Друга риса виховного більшовицького ідеалу тісно пов'язана із першою, - це непримирима ворожість до інших ідеологій і активна боротьба з ними. Ворожість і нетерпимість до інших ідеологій завжди була притаманна більшовикам і особливо посилилась в останні часи. Особливо велика релігійна ворожість більшовиків найперше стосувалася християнства, що своїм вченням про любов до Бога і ближнього є цілковитою протилежністю комуністичному вченню про класову боротьбу, як основну рушійну силу в розвиткові людства.
Третя риса - вимога вести антирелігійну боротьбу.
Остання риса більшовицького виховного ідеалу є безоглядна відданість комуністичній партії і її вождям.
Комуністичне виховання повинно було забезпечити приєднання широких мас населення до культурної революції, залучаючи їх в процес соціалістичного будівництва. Зрозуміло, що "культурною революцією" в якій основну роль відігравав робітничий клас, керувала комуністична партія, яка була понад усе. Цілковита відданість комуністичній партії поєднувалася з утвердженням культу обожнюваних вождів. Такими обожнюваними вождями були Маркс, Енгельс, Ленін, у свій час Сталін. Уся теорія виховання будувалася на філософських ідеях цих вождів. Всі радянські підручники з педагогіки, кожна стаття на педагогічну тему неодмінно базувалися на вченні "вождів" комунізму й була наповнена цитатами з їх творів. Без цього вони б були визнані за контрреволюційні й не могли б бути надруковані. Із вчення більшовиків про пріоритет комуністичної партії також випливає вчення про більшовицьку дисципліну. Ця дисципліна вимагала сліпого підпорядкування і найменше її порушення призводили до найжорстокішої кари. Такою ж жорстокою була і радянська трудова дисципліна. З а невиконання планів іноді навіть карали розстрілом. Ця дисципліна була дисципліною рабства, заснована на почутті страху перед жорстокою карою.
Комуністи, зокрема вважали, що з перевихованням людини в дусі беззавітної віри і відданості комуністичній партії будуть розв'язані всі проблеми. Як і в християнстві, тут існували свої системи вартостей. Ленін боровся лише за підміну одних цінностей іншими. Згадаймо з якою наполегливістю і категоричністю він викорінював найменші натяки на існування Бога, підмінюючи цей ідеал поняттям комунізму. І як тільки ця мета була досягнута, відразу почалося інтенсивне формування нової "релігії". Більшовицька пропаганда залишила нам так званий "Моральний кодекс будівника комунізму". З дванадцяти його пунктів лишень чотири мали відношення до моралі. Там наголошується на тому, щоб бути чесним, дбати про моральну чистоту, взаємну повагу між людьми, між родиною, турботу про кожного, товариську взаємодопомогу. Решта ж мали лише ідеологічний характер.
1.2. Особистість в комуністичному вихованні.
Комуністична партія втілюючи у життя заповіти В.Леніна, добивалася того, щоб формування "нової людини" було спрямоване на виховання в ній комуністичної моралі та комуністичних ідей. Документи ХХVІІ з'їзду КПРС наголошують на необхідності "вести цілеспрямовану роботу в справі ідейно-політичного, трудового і морального виховання радянських людей, формування суспільно-активної особи"… Згідно з радянською ідеологією із школи мала виходити людина, що добре засвоїла комуністичні ідеї, була б готовою до того, щоб ці ідеї реалізовувати. Радянська влада намагалася довести, що лише почуття колективізму, а також переконаність, що справжнє щастя - побудова радянського суспільства, можуть сформувати зрілу особистість. Комуністичний режим був переконаний, що лише вчення Маркса і Енгельса дало повне розв'язання питання про процес формування особистості. Вони доводили, що формування нової людини можливе тільки в процесі революційного перетворення існуючих суспільних відносин, тобто шляхом соціальної революції. Лише активна участь людей у революційному перетворенні старого світу дасть можливість людству звільнитися від пережитків минулого в поглядах і звичках, прищеплених йому попередніми умовами життя, і утвердити комуністичну ідеологію. Перед школою ставляться нові завдання, що полягають у новому підході до виховання дитини. Цей новий підхід полягав у комуністичному вихованні нового підростаючого покоління. Комуністична партія наголошує на тому, що школа має формувати в них будівників комунізму поєднуючи навчання із трудовою діяльністю учнів. Може виникнути запитання: "Чому саме школі комунізм довіряє основне виховання особистості"? Тому, що через школу проходить кожна людина, тому дуже легко прищепити цій людині основи комуністичних переконань. Про таку роль школи наголошує Макаренко: "Ми повинні організовувати сімейне виховання, як представниця державного виховання. Школа повинна керувати сім'єю". З цих слів розуміємо, що школі надавалась провідна роль у формуванні особистості на основі комуністичних ідеалів.
Скажімо завданням вчителя літератури було навчитися вміло користуватися інструментом художнього слова. Глибока і напружена праця вчителів сприяла формуванню комуністичного світогляду учнів, принципів трудівника соціалістичного суспільства. Аналіз творів художньої літератури проходив на положеннях марксистсько-ленінської філософії. Використовуючи специфіку літератури підростаючому поколінню школярів доносили комуністичні ідеї трудівника соціалістичного суспільства.
Учням рекомендувалося опрацювати твори К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна. Таким чином комуна намагалася цими творами сформувати особистість молодої людини. Навчити її жити по-комуністичному, витворити з них комуністів-ленінців, які самовіддано борються за основі комуністичні ідеї.
Радянська влада намагалася контролювати авторів нових літературних творів. Про це у своїх працях наголошує Г.Ващенко: "Московські болшевики називають письменників "інженерами людських душ". Це означає, що письменники своїми творами мусять допомагати комуністичній партії виховувати населення в дусі комунізму і беззастережної відданості московсько-большевицькому керівництву". Отже, особистість письменників та науковців була під строгим контролем комуни. Усі мали думати так, як їм підказувала партія, рівнятись на погляди Маркса-Енгельса-Леніна, які вважались непомильними. Якщо хтось із науковців чи літераторів допускав хоч найменше відхилення від наказів партії, то наражав себе на переслідування та кари.
Серед студентської молоді було багато талановитих осіб які захоплювалися наукою і могли б досить високо піднести її рівень. Але через те, що погляди студентів перечили ідеології комунізму, національно-свідому молодь більшовики
Loading...

 
 

Цікаве