WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

суспільство. Це суспільство мало жити за принципами комуністичної моралі і ідеології. Тогочасна радянська людина мала бути вихована у той спосіб, щоб покірно виконувати волю радянських вождів, вірно служити їх інтересам. Вона завжди мала бути готовою до самопожертву в ім'я комунізму. Атеїстична ціль виховання мала витворити в людині віру лише в комунізм. У такий спосіб більшовицький режим переслідував лише власні цілі. Тут зовсім не йде мова про цілі заради добра інших, бо виховуючи покірну людину, комуністи отримували покірне знаряддя у своїх руках.
Ціль християнська прагне найперше виховати Людину. Тут ставиться за мету гармонійний розвиток цілої особи. І ця особа має бути вихованою так, щоб бути щасливою вже тут на землі, а також у Царстві Божому. Ціль християнська прагне виховати доброго християнина, доброго громадянина своєї країни, доброго члена суспільства. Тут зовсім не ставиться ціль виховати особу, щоб нею володіти чи керувати, саме до цього прагнув комунізм. Натомість християнство хоче виховати особу люблячу, добру, терпеливу, воно прагне дати особистості всебічний розвиток і щоб вона знайшла своє місце у цьому світі.
Таким чином комуністична ціль стреміла до виховання особи заляканої і покірної, а християнство прагне виховати особу, що впевнена в собі та у своїх можливостях, що має свобідну волю і право вибору.
Оскільки ці дві системи ставили перед собою різні цілі, то і методи їх є зовсімрізними. Комуністичні методи включали у себе строгий контроль, їх форма була наказовою. Хотіла цього людина, чи не хотіла. Але вона мала жити у колективі. Тут усе було спільним, тут усе було загальним, тут потрібно було дотримуватись встановлених звичаїв, традицій та правил. І тут зовсім не існує погляду на людину, як на індивідуальну і неповторну особистість. Комунізм послуговується методом жорсткої дисципліни. Її цілком справедливо можна назвати військовою. Цій дисципліні мають підлягати усі громадяни СРСР. У комуністичному вихованні був застосований і метод строгого режиму. Він передбачав строгий розпорядок, встановлені норми, точність та пунктуальність. У разі, коли порушувалась дисципліна чи режим, був застосований метод покарання. Ці покарання часто були жорстокими, щоб не бути покараною, людина виконувала все те, що їй заповіли.
Методи християнські нагадують партнерські стосунки. Тут батьки, вчителі разом із дітьми стають до молитви. Коли дитина бачить приклад дорослих, то вона швидко і свідомо вчиться, починає розуміти християнські цінності. Через молитву дитина привчається до послуху, відповідальності. Просячи Бога у молитві за інших, дитина привчається любити людей, поважати їх.
Християнські методи спрямовані на те, щоб допомогти дитині обрати правильний шлях у цьому житті, сформувати свою життєву позицію. Тут не існує строгого наказу, чи строгої дисципліни, натомість дитина має право свобідно вибирати свій шлях. Метод посту, участь у Святих Тайнах, та інші християнські методи спрямовані на те, щоб у цьому їй допомогти. Завдання цих методів підвести дитину до правильного шляху, а вже далі вона вирішуватиме сама.
Тепер виникає наступне запитання: "Чи пощастило комуністичній виховні системі досягнути своєї мети?" Незважаючи на їх колосальні зусилля, не вдалося цілком оволодіти душами дітей та молоді і перетворити їх на рабів. Прикладом цього є крах комуністичної системи. Проаналізувавши її ідеї, цілі та методи, ми бачимо, що тут були і позитивні елементи виховання. Добре, коли людина любить свій народ, свою країну і її уряд. Добре, коли людина вчиться працювати, поступитися своїми інтересами заради добра інших. Саме цього хотів добитися комуністичний режим. Та його великою помилкою було те, що він відкинув ідею Бога, прагнув знищити релігію. Помилкою було те, що більшовизм намагався осягнути свої цілі тиском, примусом і залякуванням. Ті прагнення, які не мають в собі ідеї Бога, зрештою, приречені на крах.
Атеїстичне виховання призвело до великої шкоди. "Варто взяти до уваги, що на сьогоднішній день ми маємо духовне спустошення. Відокремлення школи від Церкви поклало велику прірву, яку на даний час важко виправити. Віра в Бога має переважати в усьому - у книжці, яку дитина читає, у людських стосунках, у поглядах вчителя. Дух християнства повинен панувати в сім'ї, школі, й у державних установах. Потрібно поставити на перше місце вартості не матеріальні, а духовні, щоб перш за все у своїй діяльності людина керувалась ідеями християнської справедливості. Наша сучасна свідомість втратила віру і притупила почуття сумління. Ми не завжди оцінюємо власні вчинки через призму понять добра і зла, а радше користуємося прагматичними підходами: "безпечно-небезпечно", "вигідно-невигідно", "приємно-неприємно", "хочеться-нехочеться", "варто-неварто" і т.ін. В цей спосіб стирається межа між добром і злом, між правдою і брехнею. На жаль, з цим дитина зустрічається вже в школі, і саме з закладів освіти треба починати наводити порядок і будувати християнське суспільство.
У цьому розділі ми порівняли обидві системи виховання. Ми змогли переконатися, що тут існували різні ідеали, різні системи цінностей. Також ми побачили, що якщо людина перебуває у постійному страху та під контролем, то вона перетворюється на недовірливу і замкнуту особу. Тому християнство ставить перед собою цілі, розбудовує методи, які б сформували людину виховану, культурну, інтелігентну, яка шанує і поважає інших. Моральний стан підростаючого покоління є завжди актуальною темою д ля батьків, педагогів, суспільства в цілому. Основною передумовою нормального виховання є формування цілісної особистості. Людина повинна стати Людиною. Звісно, на досягнення цієї віддаленої мети йдуть роки, але є конкретні орієнтири, на які слід спрямувати свої зусилля, щоб не збитися зі шляху. І цим орієнтиром для християн є Бог.
Висновки
Коли радянська держава вирішила виховувати "нову людину", то цей виховний ідеал вона не тільки задекларувала, але и успішно втілила його. Держава не будь-як опікувалась проблемами виховання: освіта, мистецтво, пропаганда - все було спрямовано на досягнення певної мети. Продукт радянської освіти - гомо совєтікус - як правило, непогано знав фізику і математику, але майже не мав власної волі, він звик покладатись не на себе і свої сили, а на міць держави, і саме від неї він очікував усі блага, включаючи основний запас ідей і установок.
Ми відкинули радянський виховний ідеал: нам не потрібен той гвинтик, який не мислив себе поза колективом. Якщо ми хочемо жити, як християни, ми повинні орієнтуватися на християнський виховний ідеал. Новий орієнтир освіти ;-самодостатня, впевнена в собі, освічена особистість, яка вміє діяти в умовах свободи, яка здатна сама визначати цілі своєї діяльності і знаходити засоби для їх реалізації, при. цьому діяти на морально-етичних і правових засадах. Час вимагає виховувати особистість, але, здається, потрібної наполегливості в цій справі в нас поки ще нема. Проблем
Loading...

 
 

Цікаве