WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

переслідує матеріальну мету праці, то християнство говорить про її духовний аспект. Для християн, праця - це молитва, вони її повинні виконувати на честь і хвалу Божу.
Церква також говорить про обов'язок любити свою Батьківщину. Тут іде наголос на тому, щоб не чекати і думати, що вона їм дасть, а всім життям бути корисним і примножувати її духовне і матеріальне багатство. Поруч із цим, комунізм навчає очікувати від своєї держави допомоги. Бо лише вона одна здатна подбати про людину. Якщо комунізм закликає ненавидіти тих, що сповідують іншу ідеологію, то християнство заповідає любити всіх, бо всі є братами в Христі Ісусі.
Християнська ідея виховання полягає у тому, що б виховати людину, розвинути її всебічний розвиток, гармонійно поєднати в ній моральні принципи, інтелектуальні і фізичні якості.
Через різні ідеї виховання, виникають і різні погляди на людину. Більшовицький режим спрямовує свої сили на те, щоб виховати "нову людину", щоб вона прийняла і реалізовувала ідеї комунізму. Тут іде суровий контроль над тим, як проводиться виховний процес, як формується молода людина. У комуністичному режимі особі непритаманна свобода волі, вона перебуває в умовах постійного нагляду, страху і примусу. Під строгим контролем перебувала не лише особа дитини та студента, а й особа вчителя, поета, художника, та ін.
Комуністичне виховання не ставить наголос наособистість, а на колективізм. Тодішній режим розглядає людину не як неповторну, індивідуальну особистість, а як щось загальне, особистість - це член колективу і про жодні особисті інтереси немає мови, є лише інтереси загальні. У такий спосіб комунізм принижує гідність людської особи, розглядає її як матеріальну річ. Вони намагаються оволодіти психологією людини, перетворити її на свій лад, виховати її тілом і душею вірною комуністичні партії. Радянська влада зовсім не рахується з людьми. В ім'я своїх інтересів вона згодна пожертвувати мільйонами людей. Такі комуністичні погляди на людину зовсім суперечать поглядам християнства.
Для християн особа є образом і подобою Божою. Вона зовсім не походить від істот вищого роду, вона є створеною Богом. Для християн людина - це вінець Божого творіння, вона є вищою з будь-яку земну істоту. Тут іде глибокий наголос на гідності людської особи. Ця гідність є закладена в людині Богом від першої хвилини її життя, тобто від моменту її зачаття. Згідно з Божими заповідями, ніхто немає права посягати на життя людини, воно є великим Божим даром і належить лише Йому. У такий спосіб Церква відкидає прагнення комунізму котрий хотів використовувати людину на свій спосіб і лад, заради своєї власної користі. Людина перш за все є людиною, а вже потім англієць, вчитель чи робітник. Християнство бачить у кожній людині неповторну особистість, воно вимагає пошани до неї, відкидає ненависть. Тут немає значення які ідеали визнає людина, тут немає значення до якої нації вона належить.
У християнському вихованні немає примусу який був у комуністичному вихованні. Тут людина наділена свобідною волею і згідно із нею має право вибору. Християнство не наказує людині, не примушує, а лише підводить свого вихованця до права вибору, а цей вибір людина вже робить сама. Зокрема тут існує чітке розуміння, що позбавивши людину свободи - це позбавити її гідності.
У такий спосіб християнська система вартостей розглядає інший образ людини, він глибоко відрізняється від комуністичного бачення особи. Після краху радянської системи приходить час іншої людини. Це вже не пролетар, а власник і господар, не споживач, а творець; не раб, а людина вільна і свобідна, відповідальна, не войовничий атеїст, а християнин і разом із цим усім - патріот своєї країни, свого народу.
Людина у комунізмі розглядалася через призму колективу, християнство орієнтується на окремого взяту людину, воно наголошує на персоналізмі. Тут пропонується індивідуальний підхід до кожної дитини, до кожної людини, та гідне ставлення до неї.
Різним є ставлення до Бога в обох системах виховання. Зокрема, комунізм започатковує період атеїстичного виховання. Тут відкидається віра в Бога, заперечується Його існування. Для комунізму Бог є пережитком минулого, перестарілим забобоном. Релігію називають опіумом для народу, про неї стверджують, що вона задурює голову людині. Боже ім'я очорнювалося у різний спосіб, Його намагаються витіснити із навчальних закладів, родин і зрештою, людських сердець.
Комуністичним режимом організовується ціла низка заходів які спрямовані на боротьбу проти Творця. Зокрема, видається ряд документів, що проголошують безрелігійне виховання підростаючого покоління. Усьому, що існує у навколишньому середовищі, надавали наукового пояснення і відкидали пояснення таємниче, Божественне.
Виникає запитання: "Чому комунізм вбачав таку велику небезпеку в Божій Особі та релігії?". Справа в тім, що у них панував страх перед тим, що людина вірячи у Бога, виконуючи Його святу волю, перестане служити комуністичні ідеології, перестане бути покірливим знаряддям у руках тодішнього режиму.
Виховати атеїстичне суспільство - це даремне зусилля. Щоб його осягнути потрібно виростити людей, котрі не були б здатні користуватися власним розумом, котрі перестали б думати, ставити запити, котрі повернули б назад до тваринного рівня.
Зовсім іншим є ставлення християн до Бога. У Ньому вони бачуть усю суть свого існування. Кожний правдивий християнин спішить у своєму житті прийти до Бога. На відміну від комуністів християни розуміють, що Бог є творцем всього існуючого на цій землі. Вони переконані, що в світі існує багато речей які не можна пояснити науково, єдине пояснення - це Бог.
Комуністи прагнули збудувати атеїстичне суспільство, а християни прагнуть виховати кожну людину згідно із Божими ідеалами. Тут глибоко вшановується Боже ім'я, тут існує цілковита віра і довіра до Нього. Його вони називають Альфою і Омегою, Початком і Кінцем, а не забобоном і пережитком минулого, саме у цьому намагалися переконати комуністи усіх. Для комуністів Бог є міфом і легендою, для християн-безконечним єством.
Більшовицький режим відкидає ідею Бога, а натомість витворює собі божество Сталіна та Леніна. Кожна людина вірить у щось, коли у неї забрати ідею Бога, то вона віритиме в якусь людину, гроші чи кумира. Забираючи віру в Бога, більшовизм замінює її ідеєю комунізму. Та пройшов час і комунізм зазнав краху, а Бог, не зважаючи на утиски і переслідування - вічний. Він джерело любові і милосердя, Він мудрий і справедливий, і лише у Ньому християни вбачають остаточну мету свого життя. Для них Він є справедливістю і лише у Ньому вони вбачають допомогу і підтримку.
Кожен у своєму житті орієнтується на якісь ідеали, прагне їх досягти. Відповідні ідеали у виховних системах комунізму та християнства. Тому були поставлені певні цілі в обох системах, щоб ці ідеали д осягти і зреалізувати.
Остаточною ціллю більшовицького ідеалу було прагнення збудувати комуністичне

 
 

Цікаве

Загрузка...