WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

поняття характеру вкладає весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання.
Розбудовуючи комуністичне суспільство, радянська влада ставить собі за ціль виховати людину яка прийме ідеї комунізму, а також реалізовуватиме їх докладаючи зусиль та власних вмінь. Тому вже з раннього дитинства реалізувалася ціль, яка вимагала від дитини вірності ідеалам комунізму та сприяла патріотичному вихованню Радянський патріотизм - переслідував ціль, що мала запалати і підняти людину на героїчну працю, загартувати її волю і характер заради будівництва комунізму. Виховання почуття радянського патріотизму розпочиналось ще у дошкільних закладах і знаходило своє продовження у школах та інших установах. Саме тут розпочинала свою реалізацію ціль виховання комуністичної моралі, що закладала почуття які в майбутньому мали переростати у глибокі патріотичні почуття і ставати джерелом натхненої творчої праці на благо Вітчизни і комуністичної партії.
Про реалізацію патріотичних цілей багато писав В. Сухомлинський, зокрема він закликав: "Дорожи ідеями і принципами Комуністичної партії, яка привела твою Вітчизну до вершини величі іщастя. Будь вірним ідеям, принципам, законам, традиціям нашої Великої Революції і Комуністичної партії. Будь революціонером і комуністом - це не тільки покладає на тебе величезну відповідальність за долю Вітчизни, а й сповнює твоє життя високим змістом". Виховуючи вірність ідеалам Великої Жовтневої соціалістичної революції і Комуністичної партії переслідувалася ціль заволодіти молодою людиною, молодим поколінням, котре з почуття вдячності буде готовим до виконання і реалізації поставлених перед нею ідеологічних завдань.
Ціль радянського патріотичного виховання знаходить своє відображення у словах, які закликають віддати своє життя за високу комуністичну ідею, бо її існування є набагато вищою і ціннішою за життя людини. Потрібно бути завжди готовим прийняти смерть на полі бою, ненавидіти свого ворога, бо краще смерть, аніж зрада інтересам Вітчизни.
Колективне виховання - це ще одна ціль яку намагалась реалізувати комуністична влада. Бо колектив - це ідейне об'єднання, саме тут передбаченими є взаємозалежність, вимогливість, дисципліна й відповідальність. Ціль колективного виховання відкидає індивідуальний підхід до особи, зате встановлює чіткі вимоги та накази. У такий спосіб комуністичний режим знову ж таки отримує покірного громадянина, що готовий виконувати поставлені завдання. Через колектив партія активніше змогла впливати на ідейно-політичне і моральне обличчя радянської людини, а особливо молоді. Через страх бути осудженим колективом, через сором перед членами цього колективу, особа змушена була виконувати все те, що їй накажуть, навіть якщо це їй зовсім не подобалося.
Отже, ми розглянули цілі комуністичного виховання, котрі прагнули витворити людину героїчну та віддану комуністичній ідеології, готову до боротьби з ворогами комуністичної партії. Непримиренним ворогом радянської влади вважалася релігія. Саме з нею вести боротьбу ставило собі за ціль комуністичне виховання. Саме про таку цільову боротьбу пише Г.Ващенко: "Більшовики всіма засобами боряться з релігією, вони відкинули мораль засновану на релігійних засадах, і пропонують свою більшовицьку мораль, критерій якої звучить: моральним є те, що корисне для пролетаріату". Тому вбивство, брехня, донос є виправданим моральним вчинком, якщо він зроблений заради добра радянського режиму. Релігійні сім'ї задурюють голови дітей забобонами та марновірством, примушують зубрити молитви. Тому ціль атеїстичного виховання повинна вести боротьбу антирелігійного змісту: висміювати духовних осіб, показувати брехливість релігійних догм, облудність християнського світогляду, висловлювати зневагу до церковних вигадок та легенд. Ціль атеїстичного виховання полягає у відкиненні релігійного дурману, бо перевага повинна надаватися науковим знанням, матеріалістичним поглядам на світ. Релігія приречена потерпіти крах, адже вона будує своє вчення на сліпій вірі та різних антинаукових вигадках. Лише достовірне знання логічного закону дасть пояснення про світ і все існуюче у ньому.
Ціль християнського виховання передбачає те, щоб у житті людина на першому місці ставила Бога, була із ним своїм серцем і виконувала добрі діла. Це означає, що потрібно формувати у вихованцеві здоровий християнський світогляд, щоб риси його характеру відповідали Божим заповідям і наказам. Ціль християнського виховання вбачає у вихованцеві чітку і непохитну віру, аби він завжди був готовий перебороти усякі сумніви. Основою всього християнства має бути некорислива любов, тому Церква намагається реалізувати цю ціль у християнському вихованні, навчити дитину любити Бога, ближніх, оточуюче середовище, любити і прощати.
Ціль комуністичного виховання - атеїстичне суспільство, щоб кожен член цього суспільства роздумував на лад радянський, не ставив запитів, а покірно виконував накази вождів. Ціль такого виховання прагне придушити у людській особі національну свідомість, християнську праведність, а натомість витворити людину, що схожа на машину яка безоглядно виконуватиме волю вождів. У такий спосіб комуністичний режим прагнув придушити поставлену ціль християнську, що веде до чогось вищого, досконалого, непроминаючого, Божественного, вічного. Зникають режими і поставлені ними цілі, прикладом цього є комунізм, залишається лише Бог, у Ньому християнство бачить остаточну ціль земного і неземного життя.
3.2. Методи та засади в обох системах
Для того щоб виховати і сформувати особистість потрібно чимало часу. У розбудові процесу виховання важливою є не лише ідеологія але і методи яким педагог послуговується. Отже метод дозволяє встановити певні умови і шляхи їх розв'язання. Провадячи процес християнського виховання Церква потребує своїх методів, аби досягти поставлених перед нею завдань. Християнська педагогіка намагається обрати методи, які притаманні сучасності, щоб у такий спосіб якнайкраще знайти підхід до вихованця. Таким чином часто поєднуються різні методи, які не суперечать Євангелії та науці Церкви. Тут стоїть завдання підібрати і прийняти "усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе" (Фил. 4, 8). Таким чином, різноманітність методів є ознакою і доказом поваги до адресатів, бо у такий спосіб християнське виховання показує, що намагається знайти підхід од різної категорії людей. Адже відомо, що існують різні категорії вікові, розумові, а також категорії духовної та моральної зрілості.
Кожен педагог та вчитель прагне побачити плоди своєї праці, кожен із них бажає аби його праці і зусилля були не марними. Звісно, що багато у виховному процесі залежить від обраних методів.
Великий вплив на сучасну методику мають ще колишні підходи Радянського Союзу. У тому час послуговувались методом який мав сформувати у майбутньому вихованцеві певні ідеологічні
Loading...

 
 

Цікаве