WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

виробляє вміння володіти собою. Ввічлива людина поважає владу, шанує старших віком, вона завжди уважна до ближнього, а її воля спрямована на творення добра. Такій людині довіряють, її поважають, а своїми вчинками вона позитивно впливає на оточуючих.
Християнське виховання ставить собі за ціль сформувати у дитині поняття послуху. Бо через послух найкраще виконується Воля Божа і це найкращий шлях до вдосконалення. Приклад послуху надає сам Христос: "Отче, … хай не моя, а твоя буде воля!" (Лк. 22, 42). Тому з раннього дитинства дитину привчають до послуху, найперше до своїх батьків і рідних. Привчання дитини до послуху проводиться у спокійний і лагідний спосіб. Батьки і вихователі найперше намагаються пояснити, що послух - це жертва власної волі, а передусім, коли нам хтось накаже те, що противиться волі чи особистій користі.
Поруч із послухом ставиться ціль привчити дитину до пошани. Адже пошана і послух між собою дуже тісно пов'язані. Через непослух перші люди втратили любов Божу, через непослух Фараон і єгипетський край зазнали великих покарань. Тому дитина повинна навчитись слухати і шанувати авторитет. Найвищим авторитетом єГосподь Бог і Він вимагає пошани до Свого імені і до Своєї Особи. Окрім пошани Божого авторитету, дитина повинна шанувати авторитет батьків, бо вони є заступниками Творця тут на землі. Їм усе своє життя дитина повинна виявляти свою любов і повагу. Ціль християнського виховання пошани має на меті сформувати не лише зовнішню пошану та послух, але й внутрішню, яка ітиме з глибини чистого серця.
Церква завжди пам'ятає і закликає батьків пам'ятати, що дитина є чистою, незаписаною карткою паперу, лише від них залежить, що буде записано на цій картці. Християнська ціль прагне записати там добрі речі, Божі слова, які дадуть моральні сили дитині в майбутньому і вироблять із неї правдиву Божу людину й милого людям і пожиточного члена суспільства, а не безхарактерного голопаса. Отже, тут з'являється прагнення виховати у людині любов до Бога, Церкви, народу, любов до праці, вміння слухати, готовність принести себе в жертву, коли цього потребуватиме Церква чи ближній.
Вихованець повинен зрозуміти і прийняти Божі заповіді, адже без них її життя ітиме в неправильному руслі. Ціль виховання має здобуватись не на спосіб світу, але на спосіб Божий. Спосіб Божий передбачає Господню ласку й науку через яку дитина зростає в мудрості і знаннях.
Г. Ващенко у своїх педагогічних працях наголошує на цілі патріотичного виховання. На його думку, здоровий патріотизм, як і моральність, виховується на грунті віри в ідеали. Підкреслюючи не тільки єдність, але й спорідненість моралі, що від Бога та національних цінностей, тим самим наближає людську свідомість і педагогіку до того духовного синтезу релігії і патріотизму, який робить деякі народи в історії особливо стійкими і непереможними навіть у важких історичних умовах. Християнська релігія ставить собі також за ціль навчити дитину любити свій народ і свою країну, своїх співвітчизників і людей інших національностей. Любов до своєї нації не повинна породжувати в нас самолюбства, недостатньої любові або несправедливості щодо членів іншої нації. Бо люди різних національностей є дітьми одного Отця на небі, а, отже братами по відношенню один до одного, і що Церква об'єднує всі народи в одну велику Божу родину. Святий апостол Павло говорить: "Нема юдея, ані грека… - бо всі ви одно у Христі Ісусі" (Гал. 3, 28). Ціль християнського виховання зважає на те, щоб люди не робили кривди одне одному, аби в народі було солідне почуття обов'язку і сумлінніше його виконували. Тут важливим є навчити вихованця переступити через своє власне "я", але виконати почуття обов'язку для своєї держави. Формування трудолюбивості, щирості, сумління - це дорога до здобуття добробуту своїй Батьківщині. За Г. Ващенком патріотизм мусить бути здоровим і побудованим на засадах християнської моралі, а також позбавлений будь-якої ворожості. Таке патріотичне виховання прагне реалізувати таку ціль, яка сформує у молодій людині пошану до інших народів та здібність діяти спільно і організовано в інтересах своєї держави та інших дружніх народів. Ціль християнського патріотичного виховання включає в себе патріотизм свідомий, бо тільки він сприяє добробуту і високому культурному зросту. Лише він допомагає реалізовувати добре і гідне ставлення до інших народів. Разом із тим пропагується покора і пошана до керівництва держави, адже Святе Письмо наголошує, що всяка влада є від Господа. Дитина повинна зрозуміти це і першим кроком пошани влади є послух керівництву шкільному, місцевому, а разом із тим державному. Варто тут згадати ще одну ціль, яка вимагає пошани до культури і традицій рідного народу, що накопичувались протягом багатьох років і передавалися з покоління в покоління. Традиція в житті суспільства це те ж саме, що пам'ять у житті і розвитку окремої людини. Коли б людина забувала все те, що вона приймає й переживає, вона не була б людиною, а стояла б на рівні найвищих тварин. Таким чином, кожен має шанувати свої звичаї, традиції ,культуру, державність, у такий спосіб реалізовується поставлена ціль - виховати людину.
Отже, цілі християнського виховання прагнуть до формування людини, справжнього християнина, обличчя якого завжди повернене до ідеалу Христа Спасителя, Всемогутнього Творця і Духа. Така ціль прагне сформувати у своєму вихованцеві ідею Царства Божого, готовність до послуху, пошани і реалізації до бра. Щоб у кінцевому результаті людина зустрілася із Христом і поєдналася з Ним. Сопричастя з Ісусом Христом силою свого динамізму спрямовує людину до поєднання з усім тим, з чим був глибоко поєднаний сам Ісус Христос: з Богом, Його Отцем, який послав Його у світ, зі Святим Духом, який керував Ним у Його місії; з Церквою, Його Тілом, за яку Він себе видав, і з людьми, Його братами, долю яких Він захотів розділити. У такий спосіб справжній християнин виявляє своє бажання служити Богові і людям, а любов до них є ціллю, яка формує ціле його життя і всю його діяльність.
Свої цілі у виховному процесі ставила комуністична педагогіка. Послідовники марксизму-ленінізму наголошували на особливій цілі навчання і подання знань людині, а також на великому значенні розумового розвитку особи. Розумову підготовку вони розглядали як важливу складову частину всієї системи комуністичного виховання. Основною ціллю розумового розвитку було озброєння підростаючого покоління системою наукових знань і формування на цій основі матеріалістичного світогляду. Бо тільки оволодівши науковими знаннями, можна правильно зрозуміти явища навколишньої природи.
Ціль будівництва комунізму В.І. Ленін нерозривно пов'язував із озброєнням підростаючого покоління основними поняттями більшовицької ідеології. Здійснити реалізацію комуністичних цілей Ленін покладає насамперед на радянську школу.
Під цілями виховання А. Макаренко розуміє п програму людської особи, програму людського характеру, причому в
Loading...

 
 

Цікаве