WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

вона мусить сприймати це і вірити, навіть якщо розум людський відмовляється це сприймати. Справжній християнин повинен вірити у все, що Господь говорить через пророків, Святе Письмо, бо Він виконує свої обіцянки через велике своє милосердя.
Для християн Бог є найвищою сутністю і Йому немає рівного нікого і ніде. Людина не може цілком збагнути своїм розумом хто такий Бог і лише Він сам відкриває правду про Себе. Він звіщає через Євангелію, що є безтілесним і невидимим Духом: "Бог-Дух" (Ів. 4, 24). Звідси стає зрозумілим, що у Нього, якщо Він - Дух, немає фізичного тіла. Та все ж таки Він існує і володіє силою. Із своєї великої любові Він, інколи являвся праведним людям у видимий спосіб. Його подоба у тому часі була ніби відображенням, бо інакше людина загинула б від Його величі слави та сили. Це слава і велич Божа є настільки великою, що сам Творець застерігає у розмові з Мойсеєм: "Людина не може побачити Мене і залишитися живою" (Вих. 33, 20).
Отже, християнське виховання говорить і навчає про Господа і надає Йому наступні властивості:
1.Бог є вічним: "Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог" (Пс. 89, 2). Звідси розуміємо, що Бог був завжди, тому Він є вічним.
2. Усе проходить, усе змінюється, тільки Отець Небесний є незмінним. Кожного разу на Божественній Літургії згадуються слова із послання Якова: "Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якому нема ані зміни, ані тіні переміни" (Як. 1, 17).
3. Бог - всемогутній. Людській особі є непідвладними багато речей, вона не може підкорити собі сили природи, не може створити якусь річ з нічого, бо для цього їй потрібен якийсь матеріал і допоміжні засоби. Людина не може повернути втрачене здоров'я, вона є безсилою перед смертю І лише Йому - всемогутньому творцеві кориться все, лише Йому усе є підвладним і можливим: "Нічого бо немає неможливого у Бога" (Лк. 1, 37).
4. Творець всезнаючий і всевидючий. Для Господа немає нічого таємничого у цілому всесвіті. Він про все знає і все бачить та чує. Він присутній біля кожної людини у будь-яку хвилину її життя: "Бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20). Творцеві підвладні найпотаємніші місця і куточки, куди не здатна проникнути людина. Ще однією із правд є всевидючість Божа, бо Він близько від нас. Адже: "В ньому ми живемо, рухаємось і існуємо…" (Дії. 17, 28). Його очі звернені до людини, аби допомогти їй у кожному ділі, захистити від небезпеки, чи біди, захоронити у хвилині смерті.
5. Бог всеблагий, тобто дуже добрий. Він створив людину і подарував її усі блага, Він завжди готовий допомогти і подати людині добро. Сам Христос говорить у Євангелії про Божу доброту: "Добрий є один тільки (Бог)" (Мт. 19, 17).
6. Господь всеблажений: "Свого часу з'явить блаженний і єдиний Володар, Цар Царів і Владика владик" (І. Тим. 6, 15). Лише Бог усе задоволений, бо завжди має у собі найвищу радість - повне блаженство, найвище щастя. Він Володар і Цар, адже своєю всемогутньою волею створив усе, усім керує, усе тримає у своїй силі. Він найвищий про мислитель, бо про все турбується і кожним піклується.
У святому письмі часто читаємо про те, що Бог є Отцем людини. Сам Христос даючи людині слова молитви, називає Бога: "Отче наш, що єси на небі…" (Мт. 6, 9). У такий спосіб, Божа Особа є небесним батьком кожній людині. Якщо Творець є нашим батьком, то ми повинні прагнути наслідувати Його. Саме тому християнське вчення, подаючи свою науку про Бога, спонукає і закликає наслідувати Творця, прагнути до досконалості, наслідувати Його, вчитись від Нього любові, добра, милосердя. До цього закликає Христос через Євангеліє: "Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий" (Мт. 5, 48). Бог-Отець є батьком людини із двох причин: найперше тому, що привів з нічого людину до існування, дав їй Духа і тіло через земних батьків, по-друге Господь Бог є батьком, тому що своєю освячуючою ласкою прийняв людей за своїх дітей, пообіцяв їм вічне і безмежне щастя у небі. Християнське виховання закликає своїх вихованців віддано любити Бога, як правдивого Батька, бо саме так він любить кожну людину називаючи її своєю дитиною. Як правдивий і добрий Батько, Він створив усе для людини, аби вона могла користати із усіх цих благ, аби пізнавала Божу велич і красу. Зрештою, Він дав людині свобідну волю і остаточний вибір лежить тільки за людиною. Як запевняє святий Августин: "Сотворив Ти мене Боже для себе й неспокійне моє серце, доки не спочине в Тобі". Ці слова святого Августина є закликом до кожного християнина, що остаточною ціллю людського життя є шлях до Бога, а прийти до Нього людина може через дотримання Його Божих заповідей, через виконання Його Божої волі через удосконалення і прагнення уподібнитись до Нього.
Для християн Особа Бога є дуже близькою, адже він посилає свого Сина Ісуса Христа у цей світ, аби принести їм спасіння. Бог - це той милосердний, всепрощаючий Батько-Отець, котрий жертвує Свого Сина людині. Ісус прийшов до людей, Він ходив серед них, проповідував і навчав. Всі Його притчі взяті із щоденного життя, аби у такий спосіб щонайкраще донести ідею людського спасіння.
Християнське виховання намагається пояснити вихованцю, що незалежний шлях від Творця приносить відчуження від Нього. Бо без щирої віри у Бога людина зрештою відчує, що залишена напризволяще і повинна якось сама справлятися з могутніми і таємничими життєвими силами, від яких так часто залежить її життя і які так легко можуть знищити її. Отже, Євангельське вчення про Боже Проведіння, про праведний суд Божий і хресні страждання Христа є основою християнського оптимізму. Віра у Божу всемогутність дає наснагу терпеливо зносити невдачі й нещастя, бо хто ходить по стопах Господніх, того Бог не оставить. Божа доброта обов'язково винагородить праведних, подарує спокій душевний і радість. Вір християнина у Бога, в Абсолютне добро приносить спокій, бо над усім панує воля всеблагого Промислителя, і тому його не турбують всякі дрібниці й несподіванки щоденного життя. Тому християнське виховання заохочує до довіри Богу, надії на Його допомогу, а також радуватись Господові: "Радуйтесь завжди у Господі; знову кажу: Радуйтесь… Ні про що не журіться, але у всьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення. Берегтиме серце й думки ваші у Христі Ісусі" (Фил. 4, 4-7).
Господь-Бог є ідеалом християнського виховання, для справжнього християнина Він є авторитетом для наслідування. Наслідуючи Господа - вихованець намагається навчитись і реалізовувати у своєму житті Божі властивості. Християнська наука наголошує на тому, що людина повинна завжди пам'ятати, що Бог є Найвищим Єством, Абсолютним Добром, безкорисливою Любов'ю, Надією та Вірою. Лише Йому єдиному завдячуємо усім, бо Він усе створив та усім керує. Лише Йому одному потрібно покланятись і дякувати за все і завжди.
Світогляд
Loading...

 
 

Цікаве