WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Самого Себе і спонукає нас шанувати Його - єдиного істинного Ьога.
Навчаючи і виховуючи вихованця, християнська наука намагається подати йому основні істини щодо Бога. Тоді вихованцю стають краще зрозумілі його переконання і обов'язки. Зокрема Церква закликає:
1. Вірити у Бога, тобто мати щире і тверде переконання в Його існуванні.
2. Ходити перед Богом, тобто завжди пам'ятати про Бога і все робити так, ніби перед очима Божими. Це стимулює дитину поводитися з обачністю, а разом з тим не забувати, що Бог бачить не тільки справи рук людських, а також помисли кожної особи.
3. Християнська наука заохочує надіятися на Бога, любити Бога і коритися Йому. Справжній християнин завжди повинен бути готовим робити те, що Господь повеліває, через заповіді Божі, через сумління. Разом із тим не ремствувати на Творця, коли він не дає людині того, щоб вона хотіла собі сама. Бо тільки один Бог знає, що і коли людині потрібно, - що для неї є корисним і що шкідливим. Любити Бога, це мати страх Божий, тобтобоязнь віддалитися від Нього через гріхи.
4. поклонятись Богу, прославляти Його і дякувати Господу Богу як Творцю, Про мислителю і Спасителю. Дякувати і щоденно пам'ятати про всі дари і ласки які Він посилає людині.
5. Безбоязно сповідувати Бога, тобто перед усіма визнавати, що Він Бог, і не відмовлятись від своєї віри, хай навіть за це віровизнання доведеться постраждати і померти.
Богопізнання є найважливіше із усіх пізнань, адже якщо наукові людські знання осіяні світлом Богопізнання, тоді вони набувають істинного значення, віднаходять свій сенс та мету і приносять користь у життя.
Християнство приписує Богові різні властивості, Божа досконалість відбивається у створених Ним речах. "Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь-Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий" (Іс. 40, 28). Отже, християнство говорить про Божу вічність, Бог завжди був, Він є і завжди буде. Немає жодного єства, котре б було перед Богом. Він ніколи не починав життя і ніколи не перестане жити, саме тому Він говорить Мойсею: "Я той хто є". Бог був перед віками і залишиться по віки. Творець є поза часом: "Один день у Господа, як тисяча літ, а тисяча літ, як один день" (ІІ Петро 3, 8). Говорячи про вічність Божу, християнське виховання хоче підкреслити, що й людина житиме у вічності разом із Господом, але передумовою цього є дотримання моральних законів закладених Творцем.
Через усе Святе Письмо проходять слова: "Бог любить", "Бог говорить", "Бог робить". Тому Церква навчає, що те саме, що відрізняє людину від тварин, - особистість - притаманна Богу. Особа відчуває, думає, приймає рішення, чогось бажає, до чогось прагне. Так і Бог, тільки Він досконалий, Він один Бог у трьох особах. Три Божі особи в однім Божім Єстві, які мають спільні ознаки і діла. Кожна особа Божа вічна, всемогутня, всезнаюча і досконала. Це Пресвята Трійця: Бог - Отець, Бог - Син, Бог - Дух святий. Він не є без особистісна сила, Він відчуває, думає, любить, прощає. Йому відомі та небайдужі наші труднощі і трагедії. Власне тому, що Він - особа, і нам дано пізнати Його особисто.
У Святому Письмі Господь проявляє себе як досконалий і абсолютно правдивий у всьому. Хоча й Він - Особа, доступна нашому пізнанню. Він надто добрий, надто досконалий для того, щоб не звертати уваги на наші неправди. Виховуючи, педагог намагається пояснити своєму вихованцю про Божу Особу у той спосіб, аби дитина зрозуміла і усвідомила, який Він чистий і досконалий. Він є світлом в якому немає темряви, Він та єдина досконала Особа, в якій взагалі немає недостатків. Був час, коли Бог і людина були близькі один з одним - Святе Письмо називає це спілкуванням. Та з тих пір, як людина згрішила ці відносини і спілкування перервалося. Тільки через Ісуса Христа такий зв'язок може налагодитися знову. Нездоланна духовна прірва між Богом і людиною існувала б вічно, якби Він у своїй великій милості не послав до нас Ісуса Христа, щоб перекинути через прірву міст. "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, але мав життя вічне" (Ів. 3, 16). Отже, Божа любов посилає Ісуса Христа прийняти кару замість людини, аби вона змогла навернутися до Бога і особисто пізнати Його. Тому виховуючи на засадах християнства, Церква наголошує, що людина самостійно обирає Божу допомогу чи відкидає її. Той хто цю поміч прийме - отримай спасіння, а хто відкидає - той немає права очікувати Його милості, адже Він досконалий і праведний. Бо Бог в християнському розумінні - остаточна мета.
"Бог є любов" (Ів. 4, 8). Ще однією з ознак Божих є любов. Саме про ню так часто говорить християнська педагогіка. Любов Божа незмінна, як і Його досконалість. Які б не були огидні людські поступки, Бог все ж любить її. "Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками" (Рим. 5,8). Для того, щоб зрозуміти яка прекрасна Божа любов до людини, можна лише відчувши і переживши її. А до тих пір розум не може реально охопити величину і велич Божої любові. Божа Особа для християн є джерелом любові, що напоює своїм теплом усе живе: "Ніхто не благий, тільки один Бог" (Мар. 10, 18). Лише Він один здатен дарувати любов усьому створінню, а людина вдосконалюючись прагнути до такої любові. Через свою велику любов Господь дарує людині багато добра: дав їй розум і волю, одяг та дах над головою, їжу та пиття, усе, що існує на землі було даровано людині.
Божа любов і доброта насамперед виявляється в Його терпеливості і милосерді. У своїй довго терпеливості Він дає кожному час аби виправитися і змінитися: "Надломленої очеретини не доламає, льону, що куриться, він не погасить" (Іс. 42, 3). Божа терпеливість є дуже великою, тому справжній християнин повинен прагнути наслідувати її у своєму земному житті. Коли Творець бачить в людині хоча дрібку доброї волі, то старається лагідністю і добротою вивести її на дорогу спасіння.
Часто у Святому Письмі читаємо про Боже милосердя. Особливо це милосердя виявляється до грішників: "Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що бува загубилась" (Лк. 15, 6). Такою великою є радість навернення і таким великим є Боже милосердя, що будь-якої хвилі Він готовий прийняти кожного хто до Нього приходить. Лише від Творця ми можемо вчитись правдиво любити, прощати і бути милосердним та справедливим.
Часто у своєму земному житті людина шукає справедливості та не знаходить її. І лише в Бозі можна знайти цю справедливість, лише у Нього можна навчитись її: "Якою мірою міряєте, такою і вам відміряють" (Мт. 7, 2). Цими словами Господь намагається пояснити людині і навчити її бути справедливою. Його справедливість проявляється у Його доброті, так і людина повинна бути доброю і справедливою, а за це Він винагородить її згідно із своєю справедливістю, добротою та милосердям.
Бог - найправдивіший, Він завжди правдивий, бо святий. Все, що Він говорить людині,
Loading...

 
 

Цікаве