WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Того, хто створив Всесвіт. Одні кажуть, що Бог - це життя, це сила, котра і у всьому, і в кожному з нас. Інші твердять, що всі ми - частина Бога; треті - що Він настільки великий і настільки далекий від нас, що ми знаємо про Нього надзвичайно мало. На кінець, ще хтось вірить, що богів багато.
Розкрити правдиве уявлення, правдивий образ Бога намагається християнство. Воно опирається на книгах Святого Письма, що розповідають про Божу правду та історію Його дій у світі. Сам Господь об'явив людині свій образ, що є дорогоцінним каменем з численним гранями: всі вони випромінюють світло. Християнська наука підкреслює те, що кожна людина, яка живе на землі виявляє своє ставлення до Господа Бога. Вона може приймати Бога, відкидати Його, бути байдужим, воювати з Богом, вимагати доказів як "за" так і "проти" існування Найвищого Буття. Тому виховуючи людину на християнських засадах, Церква намагається пояснити і прищепити вихованцю правдиву віру в Бога. Більше того,щоб кожен християнин міг обґрунтувати свою віру, свій життєвий вибір, сказати, чому вибирає Бога як найвищий авторитет, як мету свого життя, як помічника і порадника. Кожна річ у світі має своє призначення, так і людина приходить у світ аби здійснити своє призначення на землі. Християнство прагне виховати людину, котра б служила правдивому Богові, прославляла Його величне ім'я і через те осягнула вічне щастя після смерті. Для християн Бог є Абсолютною Досконалістю, найвищим Добром. У Бога немає меж, Він може бути у будь-якому місці в будь-який момент, і скрізь відразу. Його не можна ані зважити, ані зміряти, Він чує все, що ми говоримо, бачить все, що ми робимо. Він знає усі людські таємничі задуми і сподівання. Але Його не побачить і не пізнає людина, якої розум зосереджений тільки на фізичному.
Так, Господь може бути скрізь одночасно, чути всі молитви, які звернені до Нього. Він рухає і зірки, і землю, і пори року. Його мудрість і знання досконалі і повні, сила Його безмежна, як безмежні Його любов і милість.
Основою християнської науки є дві заповіді любові, перша із них закликає: "Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю" - це найбільша й найперша заповідь (Мт. 22.37-38). Друга заповідь закликає до любові ближнього, а звідси - милосердя до хворих і немічних, щира допомога ближньому, жертва власних інтересів заради добра іншого. На засадах такого вчення про Бога християнська наука формує основні засади і принципи моралі. Любов до Бога та життя згідно із Його законами, дає можливість зрозуміти в світі те, що є неясним і незрозумілим. Любов до Господа - це життя у злагоді і радості з усіма. Ця радість пануватиме завжди і скрізь, і ніхто не відбере її, тому що Сам Бог перебуватиме з людиною. Церква у виховному процесі пригадує вихованцю, що він належить Богові, тому повинен стреміти бути ближчим до Нього і любити Його, тобто виконувати своє призначення на землі та успадкувати вічне життя. Тому потрібно більше знати про Бога, знати Його святу волю й виконувати цю святу волю.
Бог є найвищим єством, це пізнаємо із створених речей, що існують навколо нас. Цар Давид співає у псалмі: "Небеса являють славу Божу і простір звіщає про діла рук Його" (Пс. 18, 2). Християнство часто називає Бога Творцем, тому що Він створив усе видиме і невидиме. Усі творіння є скінченими. Зірки планети, гори, дерева, істоти, не є вічними. Все творіння мало свій початок і матиме свій кінець. Це стосується і живої і неживої природи. Цей закон можна легко прослідкувати на прикладі дерева. Воно виростає з насінини, квітне, зеленіє, приносить плід і через багато років старіє, порохнявіє, падає і так припиняє своє існування. З насіння, яке залишає дерево, виростають нові дерева, але так не було вічно. Колись був початок, була та перша насінина і те перше дерево, яке дало насіння для інших дерев. Саме з нічого не могло виникнути, тому й доречною буде відповідь, що ті перші речі та істоти, від яких пішли всі інші, створив Господь Бог.
Чудовий лад у світі переконує у тому, що Той, хто керує цим ладом, є єством нескінченним і розумним. Кожного дня ми спостерігаємо як сходить сонце і як воно у вечорі заходить за обрій. Кожного разу ми є свідками того, як одна пора року настає після іншої. Ми переконані у тому, що після зими прийде весна, а не осінь. Бо у світі існує встановлений порядок і певні закони. Усе це не могло виникнути само по собі. Отже лад у світі є витвором якогось поза світового єства, яке не тільки встановило ці закони, але й керує ними. Цим єством є тільки Бог.
Ще одним аргументом, що спонукає людину повірити в існування Бога, є людське сумління. Воно приносить особі велику радість, спонукає до якоїсь дії, або стримує чи приносить сум і жаль. Отже, у людській совісті існує якийсь закон, котрий допомагає відрізнити добро від зла, спонукає зробити добрий вчинок і уникнути поганого. Такий закон людина не могла б створити сама, отже, це мав зробити хтось інший. Тим законодавцем, який має право вимагати від людини безоглядного послуху є всемогутній, предвічний Бог.
Переглянувши ці аргументи, які подає християнська наука, настає переконання, що Бог існує, що Він є величним, вічним, премудрим єством. Ці правди є дуже важливими у християнському вихованні, бо вони вказують вихованцю на Бога, як на Творця, Спасителя і мету людського життя, а також вчать, як виконувати Господню волю і той закон, що записаний у людському серці та сумлінні.
Святе Письмо говорить, що лише безумний говорить у серці своїм: "Немає Бога" (Пс. 13, 1). Хоча комуністи, атеїсти, матеріалісти намагались заперечити існування Бога. Але зрештою немає доказів, що життя повстало на землі з матерії, тому за логічними законами приходимо до Сотворителя. "Він - Альфа і Омега, Початок і Кінець, Перший і Останній" (Одкр. 22, 13). Великі вчені, що робили різні відкриття у різних галузях науки, зрештою приходили до розуміння, що у всесвіті існує Авторитет Бога. Йоганн Кеплер - німецький астроном, закінчував свої праці по астрономії молитвою, в якій він складав подяку Богові, який відкрив йому велич природи. Альберт Ейнштейн - німецький фізик, стверджував, що чим більше наука робить відкриття у світі фізики, тим більше ми доходимо до висновків, які можна розв'язати тільки вірою.
Усі народи переконані, що існує якесь найвище єство. Це переконання для християнської науки має своє підґрунтя у книгах Святого Письма. Саме через цю книгу Бог часто об'являє про себе, дає людині можливість пізнати Себе. Мойсеєві Бог об'явився у палаючому кущі і назвався Богом Авраама, Ісаака і Якова, аби відрізнити себе від інших істот Він сказав: "Я той, хто є" (Вихід. 3, 14). Тим самим Він ствердив, що є "єдино існуючим". Оголошуючи десять заповідей Божих на горі Синай, Господь сказав: "Я Господь, Бог твій… нехай не буде в тебе інших богів крім Мене… не будеш бити поклона перед ними і служити їм" (Второзаконня 5,6 -9). Цією першою заповіддю Господь Бог указує людині на
Loading...

 
 

Цікаве