WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

26). Саме так розповідає Мойсей про створення людини на початку своєї першої книги Св. Письма. Про людину християнство вчить, що вона є образ і подоба Божа, природа її складається із тіла, душі і духу. Свята Церква вчить: під образом Божим треба розуміти дані Богом людині сили душі й розуму, волю, почуття; а під подобою Божою треба розуміти здатність людини спрямовувати сили своєї душі до уподібнення Богу, - удосконалюватися в прагненні істини і добра. Усе, що створене, є подібним до свого Творця. Тому і людина подібна до Бога більше, ніж усі інші творіння. Вона має розумну і вільну волю, і тому є здатною пізнавати і любити добро і красу. Ще довершенішим образом Бога людина стає тоді, коли веде святий спосіб життя, дотримується заповідей, є покірною, лагідною імилосердною.
Церква вчить, що людина є трискладовою і складається з тіла, душі і духу. Св. Апостол Павло говорить: "Слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі і духу, суглобів і мізків, і судить помисли і наміри сердечні" (Євр. 4, 12).
1. Тіло людини створене Богом із земного пороху: "Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою" (Буття. 2,7), і тому воно належить землі: "… бо ти є порох і вернешся в порох" (Буття. 3, 19). Своїм тілесним життям людина схожа до інших живих істот, бо стремить до задоволення двох основних інстинктів: інстинкт самозбереження, і інстинкт продовження роду людського. Саме ці два інстинкти вкладені Творцем у тілесну природу будь-якої живої істоти. Зрозумілою і є їх мета - не загинути, не зникнути безслідно. Для спілкування із зовнішнім світом людина наділена органами чуттів: зором, слухом, нюхом, смаком та дотиком, без яких вона б була цілком безпомічною. Та увесь цей апарат людського тіла є складним і водночас премудро збудований. З іншої сторони він виглядав би, як мертва машина, якби його не оживляла душа.
2. Душа людини - це життєва сила, що оживляє тіло і ним керує. Людська душа так само, як Бог, має розум і вільну волю, тому є здатною пізнавати і любити добро, красу, а також панувати над видимим світом, як Бог панує над всесвітом. Християнство вчить, що душа людини значно відрізняється від душі тварини. Людська душа здатна вдосконалюватися, пізнавати всесвіт і Бога, має духовні потреби, та й зрештою є незнищимою.
Таким чином, людина, за християнським вченням належить до двох світів: тілом - до світу видимого і матеріального, а душею - до світу духовного, небесного.
3. Дух - це те, що стоїть над тілом і душею. "Дух, - каже єп. Феофан, - як сила, що вийшла від Бога, знає Бога, шукає Бога, і в Ньому одному знаходить спокій… Подібно говорить св. Августин: "Ти, Боже, створив нас з прагненням до Тебе, і неспокійне наше серце, поки не заспокоється в Тобі". Саме таке пояснення про походження людини подає нам християнство опираючись на Св. Письмо.
Протягом історії існували різні версії про появу і розвиток людини. Церква наголошує на тому, що помиляються ті, які кажуть, що людське тіло розвинулося з істот вищого ряду. Зокрема про це говорить англійський вчений Дарвін у своїй теорії еволюційного розвитку живого світу. За цією теорією людина походить від мавпи. Вище уже говорилося про те, що людина створена на образ і подобу Божу і її природа складається із тіла, душі і духу. Саме тому, людина є значно вищою від тварини. Тварина лише прагне до задоволення фізичних потре, - людина крім фізичних потреб, має потреби вищі, духовні. Людині притаманний дар мови, а мавпі - ні. Людина здатна до пізнання, схильна до освіти, мавпи - ні. З виразу обличчя людини ми можемо дізнатися про її почуття, переживання, а у мавпи цього немає. Зрештою, людина пересувається на двох кінцівках, а мавпа - на чотирьох, та й мозок найменш цивілізованої людини є значно більшим і важчим, ніж мозок найрозвиненішої мавпи. З цього випливає перевага і вищість людини над тваринами. Та й сам Дарвін після того, коли виклав своє еволюційне вчення, відповів, що перша ланка розвитку еволюційного світу прикована до Престолу Всевишнього.
Богом у людську природу закладені яскраві задатки, що відбиваються у творчості. Ця творчість проявляється не лише в матеріальних речах, а значно вище, людина творить вартості, тим самим вона підноситься над матеріальним світом. Про колосальні творчі здібності людини, завдяки яким вона, відповідно до Слова Божого, дійсно стає володарем природи, свідчать досягнення сучасної науки. Через ці досягнення, людина пізнає навколишній світ, підкорює собі природу, починає володіти нею, просторами, що існують навколо землі. Усе це притаманне тільки людині і жодна тварина не володіє цим.
Г. Ващенко у своїй праці згадує про те, що й марксисти намагаються з'ясувати перевагу людини над твариною. Згідно із їх поясненням, людина має руки, тому може робити знаряддя праці і тим самим має можливість опановувати природу. Це твердження виглядає доволі смішно, бо й мавпа має руки, може ще й спритніші, ніж руки людини, але вона позбавлена творчості. Комуністичний режим недаремно наголошує на руках людини, адже важка повсякденна праця перетворює людину на машину, яка готова виконувати волю вищої влади. Та сама важка праця вбиває у людині усякі духовні інтереси, прагнення до чогось вищого і перетворює людину знову у покірну маріонетку. Радянська влада знецінює людську особистість.
Зовсім інший погляд на людину подає християнська наука. Вона підносить гідність людської особистості, оскільки вона є образом і подобою Божою і тому ніхто не має права використовувати іншу людину, як засіб для досягнення власної мети. Отже: людина, на відміну від інших біологічних істот, є особою, тобто істотою, яка наділена розумом, почуттями та свобідною волею, істотою, що здатна свідомо здійснювати своє буття, "володіти собою" та визначати своє свобідне ставлення до себе та до всього іншого, здатна трансцендувати себе, тобто, вийти за межі своєї суб'єктивності в напрямку до цінностей і до всього, що існує, та дати на це все належну відповідь. Через те вона посідає незрівнянну гідність та недоторканні, непорушні права (які, окрім усього іншого, забороняють також трактувати її як засіб для будь-чого). Остаточно гідність людської особи можна обґрунтувати тим фактом, що людина є духовною істотою, створеною на образ Божий.
Християнське вчення наголошує на тому, що кожен має усвідомити: життя людини є великою цінністю, безцінним Божим даром, кожне життя є унікальним і неповторним. До кожного життя потрібно ставитися із гідністю і пошаною, будь це наше власне життя, чи життя іншої людини. П'ята заповідь Божа є тим доказом, що підтверджує цінність життя: "Не вбиватимеш" (Буття. 20, 13). Ця Божа заповідь забороняє нам посягати на власне життя або на життя ближнього. Життя тіла - це дуже цінне благо - бо тіло є оселею і знаряддям душі. Треба також врахувати, що тіло людини є не її власністю, але власністю Бога: "Їжа для
Loading...

 
 

Цікаве