WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

основних ідей християнства, яку потрібно передавати вихованцю. Кожен має можливість прийняти вимоги Божого морального Закону, або ж знехтувати ними, відкинути їх. Та завданням християнського виховання є те, щоб показати, що дотримання морального закону - не просто питання додержання певних норм, а значно більше - це Божа воля і наказ. Це подарований Богом засіб, аби навчитися розділяти добро і зло, цей засіб є тісно пов'язаний із нашим сумлінням, яке має бути згідним із іншими силами людини: з розумом, серцем і волею.
У попередньому розділі було розглянуте комуністичне поняття моралі, суть його полягала у тому, що якщо моральному закону надається Божественний абсолютнийавторитет, то це є знищенням людської гідності, моральної незалежності і, врешті-решт, перетворення людини на морального раба. Комунізм витворює свою систему моральності яка має служити радянській ідеології, бо все інше, що заважає побудові комунізму, є аморальним. Тут цілком прийнятним є будь-які методи для досягнення мети побудови раю на землі, усі вони є моральними. У даному випадку ціль виправдовує засоби, навіть якщо ціна досягнень дорівнювалась мільйонам життів конкретних людей. Про колосальну силу теорії і впливу Маркса, Леніна, Сталіна та їх послідовників свідчить той факт, що їм вдалося спонукати мільйони людей, декількох поколінь до боротьби, страждання і смерті заради обіцяного раю. Час показав до яких наслідків призвела така моральна система цінностей комуністичного режиму. Сумнозвісна реальність засвідчує: багато хто із комуністичних ентузіастів загинули, а рай, задля якого відомі борці за комунізм зазнали втрат, болю і смерті, так і не настав. А оскільки, згідно з марксизмом-ленінізмом, не існує Бога, воскресіння і життя після смерті, то ці борці вже ніколи не скористаються плодами своєї жертви. Чим же обгрунтувати марксистську морально-етичну систему, що спонукає, надихає і змушує людей жертвувати собою, страждати і помирати заради раю, якого їм не судилося побачити? Чому люди вбачають свій моральний обов'язок у боротьбі, стражданнях і смерті за світле майбутнє прийдешніх поколінь, яких вони ніколи не пізнають і які ніколи не пізнають їх? Комуністичну ідею моральності можна порівняти із притчею Христа про двох чоловіків, які побудували собі будинки. Один збудував собі дім на фундаменті з каменю, а інший на піску. Коли ж налетіла буря і почалася злива, дім, збудований на піску, розвалився, а будинок з фундаментом із каменю вистояв (Мт. 7, 24-27).
Саме тому християнська ідея намагається пояснити людині про важливість життя з Богом і виконання його морального Закону. Бо відкидаючи Його, зневажаючи Його моральний Закон, людина зрештою потрапляє у тенета спокуси, її захоплює коловорот штормів і життєвих негараздів, вона зрештою розуміє, що немає під собою міцних підвалин, аби витримати випробування. Моральний фундамент її життя виявляється хитким, - таким, що стоїть на сипучому піску.
Справжнє, добре християнське життя може бути тільки у того, хто має у собі віру Христову і намагається жити за цією вірою, творячи добрі діла і виконуючи волю Творця. Добрі діла є виявом нашої любов і основою всього християнського життя. "Бог є любов, і хто перебуває у любов, той перебуває у Богові, і Бог у ньому" (І Ів. 4,16). "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ів. 3.16). Це є виявом Божої любов до людини на ділі і однією із найбільших вартостей християнства. Звідси і виходить одна із християнських ідей - любов до Бога, служіння Йому і ближньому, виконання встановлених Ним Законів. "Як небесні тіла рухаються за певними знаками, встановленими Богом (Пс. 148,6), тапк і люди повинні жити за Божими законами (заповідями). Із своєї великою любові Господь дає людині дороговказ: внутрішній - сумління, і зовнішній - заповіді Божі. Саме вони втілюють у собі усі основні ідеї християнства. Вони спрямовані для тимчасового і вічного щастя кожної людини, вони є дороговказом до неба і Творця. Цей Божий наказ спрямований для добра людини і зовсім не перетворює її на раба, як про це стверджували представники комуністичної ідеології. Заповіді - це є вияв турботи Божої про людину, їх можна порівняти із тим міцним фундаментом на якому потрібно будувати свій дім, тобто життя.
Божа ідея добра є настільки сильною, що навіть атеїст не може позубитися її. Бо справедливі вимоги морального закону Творця залишаються написаними на скрижалях серця людини, навіть якщо вона на рівні розуму заперечує існування Бога. Відомими є ті факти, що навіть не християни висловлюють свій протест проти огидної поведінки іншої людини, та апелюють до того, що існують правда і справедливість і що її треба дотримуватись. Сіяти у душах і серцях вихованців зерно добра і справедливості - ось саме у цьому полягає одна із колосальних ідей християнства.
Християнська педагогіка дбає про добре виховання своїх вихованців, прагнучи виховати їх не тільки доброю людиною, а й добрими християнами. Християнські педагоги завжди пам'ятають про те, що кінцева мета виховання не є на цьому світі, а у вічності в Бога. Цієї мети можна досягти тільки з Христом. Господь сам сказав аби людина вчилася у нього і прагнула досконалості: "Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий" (Мт. 6,48). Він є найправдивішим вчителем і вихователем, а християнські батьки і педагоги повинні пам'ятати, що вони є помічниками Христа.
Справжнє християнське виховання здійснюється не лише добрими вказівками: це добре, а це ні, але й численними життєвими прикладами. Християнський підхід у вихованні дитини включає у себе завоювання її серця, ключем до якого є любов.
Метою виховання християнського є формула справжньої людини-християнина. Тут виховання означає не тільки розвинути розум людини, здобути освіту, а й формувати цілу людину, тобто її душу, серце, характер. Виховувати по-християнськи - це передавати з покоління в покоління загальновизнані цінності, які наповнюють життя змістом і надають йому сенс.
Місія Церкви у вихованні особи не обмежується тільки створенням побожної атмосфери у Божому храмі, але і вихованням особистості у всіх ділянках суспільного, людського і політичного життя. Церква розуміє, що докладаючи багато зусиль до справи виховання особи, не завжди будуть позитивні результати. Вона також розуміє, що на особу впливають ще й інші середовища до яких належать: школа, родина, вулиця, мистецькі, спортивні, розважальні заходи. Часто негативно впливають на розвиток особи засоби масової інформації, чи, як їх ще називають мас-медіа. Інколи вони з різних причин діють і впливають на особу більше і сильніше від Церкви та родини. Тому Церква ставить перед собою завдання - поставити виховання на такий рівень, щоб особа якнайменше підпадала під негативні впливи. Для цього робляться спроб и створити систему організацій виховання на церковному і державному рівні.
На важливість християнського виховання
Loading...

 
 

Цікаве