WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

комуністична влада зуміла перекрутити вчення Дарвіна і використати для свого ідеологічного твердження про те, що Бога немає, а релігія - це мана для людини, "найнебезпечніша мерзота", що є яскравою ознакою духовної кризи суспільства. В. Ленін говорить про те, що людям, які зневірилися і шукають забуття й утіхи, мракобіси ХХ століття підсовують різні духовні сурогати. Із своїх власних розрахунків, щоб переманити молодь на свою сторону Церква створює різні організації. Зокрема, радіостанція "Голос Анд", передає для радянської молоді щотижневуєвангельську програму. Ведучий "божественної програми робить висновок, що доброту в СРСР нищить матеріалізм і атеїзм. Партія у відповідь на це стверджує, що це радянські вороги у такий спосіб намагаються вкладати у голови молоді маячню, аби підірвати авторитет комунізму і з цим треба вести жорстоку боротьбу. Ця боротьба велася вмовляннями, перетягуваннями і найжорсткішим терором.
Як наслідок перетягування був псевдо собор у Львові 8-10 березня 1946 році. На так званому Львівському соборі було ліквідовано греко-католицьку церкву в Галичині. Згідно із постановою цього псевдо собору відбувся розрив з Римом і возз'єднання з Російською Православною Церквою. Собор висловив своє переконання, що Ватикан цілком стояв на боці кривавого фашизму і виступав проти Радянського Союзу, який об'єднав в єдине усі братські народи, захистив від рабства, а також визволив від церковно-релігійного поневолення.
Протягом багатьох років більшовики сміялися із християнської віри, руйнували церкви, вбивали священиків, виховували молодь у безбожному дусі. На кожному кроці вони наполегливо наголошували на тому, що Бога немає, а релігія - це духовний наркотик для народу. Тепер, ці самі більшовики стали закликати до ліквідації греко-католицької церкви і тим самим перейти до Російської Православної Церкви. Стає незрозумілим, чому ті, що воювали проти Бога, починають підтримувати православ'я. Для чого їм це потрібно, коли вони не вірять у Бога і забороняються викладати релігію у школах і інших освітні закладах? Справа в тому, що більшовики придумали новий спосіб аби знищити віру і церкву. Їм стало зрозумілим те, що дотеперішні методи жорстокої війни з релігією великих досягнень не дали. Люди переховували свою віру і служили Богові. Тим самим вони вирішили вдавати із себе приятелів церкви і у такий спосіб настановити своїх єпископів і священиків які будуть вдавати віруючих назовні, а на ділі будуть сліпими виконавцями волі комуністичної партії. Вони прагнули підірвати довір'я в народу до своїх духовних вчителів і цим похитнути віру в єдиного Бога. Адже люди бачитимуть, як духовенство зраджуватиме свою віру, переходитиме на іншу, плюватиме на те, що вчора було святе. Більшовики у такий спосіб хотіли показати, що духовенство не "пастирі Христового стада", а сірі і нужденні люди, що із страху до енкаведиської влади, заради спокою і тепло ї посади продають себе, віру, церкву, народ і вихваляють своїх ворогів. Комунізм своїм прагненням возз'єднання намагався:
по-перше, морально розкласти церкву всередині і цим приготовити грунт для остаточного її знищення;
по-друге, впрягти віруючих до рабської відданості більшовицькому диктаторові і цим скріпити будову російської тюрми народів СССР;
по-третє, обдурити зовнішній світ, мовляв більшовики вже не ті, бо дали волю церкві.
У цьому возз'єднанні історики вбачають політичну акцію, яка була звернена проти знищення українського народу та його віри у єдиного Бога. Боротьба проти залишків греко-католицької церкви обговорювалася на бюро і пленумах райкомів партії. Для пожвавлення боротьби пропонуються наступні заходи:
1. Запропонувати партійним організаціям розгорнути широку науково-атеїстичну пропаганду серед населення…
2. Рекомендувати обкомам, райкомам, міськкомам партії для поширення політичних і наукових знань УРСР вжити заходів до підготовки кадрів пропагандистів, лекторів, агітаторів-атеїстів…
3. Запропонувати обласним і районним газетам, редакціям радіомовлення поліпшити пропаганду проти релігійних пережитків, а також частіше і кваліфікованіше готувати виступи громадян що порвали з релігією…
Тепер центром уваги стало завдання формування комуністичної ідейності, громадянськості, марксистсько-ленінського світогляду, почуття громадського обов'язку, виховання культури почуттів, працьовитості, відповідальності перед колективом, дисциплінованості, патріотизму. І все це формувалося без засад християнства, релігійних цінностей і світогляду.
І хоч як радянський режим не намагався знищити віру в Бога, його це не вдалося. Партія намагалася вести найма лютішу боротьбу проти християнської цивілізації і культури, та віра в Абсолютне Добро вижила. Існування Бога не є науково відкинене, хоч як цього не добивалися більшовики, отже не можна відкидати віру або вважати її "пережити забобоном", "отрутою", "мерзенністю". Так як підлягає наука правді, так підлягає вона і Богові, своєму Творцеві. І як залежить цілий чоловік від Бога, так підлягає Йому в усім своїм діянню, в науковім і культурнім життю. Тому чоловік не може ігнорувати Бога і в наукових дослідах і, якщо існує Бог і якщо Він дав об'явлення, то і муж науки мусить Його признавати.
Розділ ІІ. Специфіка християнського виховання.
Вступ
Проблему гуманізації виховного процесу в сучасній українській школі можна без сумніву назвати центральною. До цього спонукає ряд факторів. По-перше, сучасна українська школа постає на базі радянської політичної освіти, в які гуманістичний ідеал, був підмінений утопічною формою ідеї, що реалізувалася комуністичною владою. По-друге, сучасна українська молодь знаходиться в інфляційному ціннісному просторі, в якому досить часто прославляються і підводяться в ранг цінностей насильство, розпуста, вседозволеність, і все це подається як престижний імідж справжньої людини.
Метою цього розділу є звернути увагу на проблему гуманізації виховного процесу, на роль релігії, а саме утвердження християнського вихованого ідеалу. Переходячи до розгляду проблеми окресленої вище, варто зупинитися на деяких методичних аспектах. Недоречно зводити гуманістичну та християнську мораль під один знаменник, оскільки християнська мораль є значно ширша за гуманістичну. Гуманізм мірилом всіх цінностей має людину, християнство - Бога і людину, яка є образом Бога.
У цьому розділі буде розглянуто питання морального закону - творення добра, боротьба із злом. Наголосимо на важливості справедливості, добра, любов. Саме ці вартості, та й багато інших пропагує християнство, воно спрямовує людину на служіння ближньому і Богові. Як бачимо, виховання високоморальної людини передбачає формування у неї християнських, а отже і гуманістичних цінностей.
У цій частині праці буде розглянуте питання про основні ідеї християнського виховання, що накреслені на основі книг Святого Письма. А також спробуємо показати, що християнський виховний ідеал опирається на віру в
Loading...

 
 

Цікаве