WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

політичну шкоду. Уповноважений Ради у справах релігійних культів К.Полонник у своєму повідомленні наголошує на тому, щоб пропагандисти і лектори-атеїсти частіше бували на проповідях у молитовних будинках, знали зміст цих проповідей. Це дасть їм можливість успішно протидіяти впливові цих проповідей на віруючих, адже щоб краще бити ворога, треба бути у його стані, знати як він діє. Загрозливою вважав К.Полонник проповідь, у якій священнослужитель наголошував на пошані батьків і матерів,а також старших у сім'ї, бо послухавши таку проповідь, кожен присутній знову прийде, ще й дитину чи онука притягне. Незрозумілим є лише те, як любов до батьків і рідних, про яку говорилось у проповіді, може нашкодити радянській владі, яка наголошує на тому, що кожен член соціалістичного суспільства є другом і товаришем? Більше того, партія почала стверджувати, що релігія є духовним наркотиком який прийшов на зміну наркотику фізичному. Один із радянських журналістів, Ю.Жуков наголошував, що "сучасні попи досить розумні, вони залазять у душу молоді, використовуючи цілком сучасні засоби: свого Господа Бога Ісуса Христа підносять молоді вже не як божество, а як хлопця-друзяку, ровесника й однодумця нинішніх бунтарів". Ті, які приймають культ Христа, втрачають грунт під ногами, зростає їх невпевненість у завтрашньому дні, вони перетворюються на тих, що блукають у пітьмі і намагаються оновити релігію, повернути втрачену любов до ближнього. Так було прийнято говорити про християн у радянському суспільстві. Віру у Христа називають "Ісусоманією", що служить ворогам соціалізму. Релігійна пропаганда беручи на озброєння найсучасніші технічні засоби, своє спотворене тлумачення намагається прищепити радянській людині, вплинути на її психіку. Підлітки часто шукають для себе новий авторитет, вони шукають розуміння і любові, бо не знайшли цього у своїх батьках. У таких випадках досвідчені церковники підсувають молодій людині авторитет "особистого Бога", який усіх любить, розуміє і завжди прийде на поміч. Вони грають із психікою молодої людини, яку ніхто ніколи не любив, навіть в отчому домі, тому й ця людина звертає свою любов до Христа, що існує сьогодні, захистить її від зла і небезпек, який є панацеєю від усякого лиха. У такий спосіб влада намагалася очорнити віру в Бога в очах молодої людини і застерегти її, щоб вона не потрапила у релігійні-антирадянські тенета, аби зрозуміла, що вороги комуністичної релігії у такий спосіб намагаються підірвати авторитет соціалізму. Питання релігії часто порушувалися на різноманітних комуністичних зібраннях, часто наголошувалося на тому, що конче треба посилити атеїстичне виховання молоді, давати рішучу відсіч спробам церковників відвернути юнаків та дівчат від активної громадської роботи, виявляти більшу наполегливість у боротьбі з релігійним дурманом. Більшовики всякими способами намагаються знищити авторитет Божий, аби запровадити новий - радянський авторитет комуністичних вождів. Ним мав стати авторитет доброго Леніна, незрівняного Генералісимуса Сталіна. Зокрема Сталіну приписували риси доблесті, гідності, мудрості розуміння, його порівнюють із сонцем, яке світитиме усім тоді, коли небесне сонце зникне за хмарами. Комуна намагалася вкласти в голови соціалістичного суспільства почуття довгу перед вождями, який ми щирими і сердечними подяками ніяк не зможемо сплатити.
Моральним обов'язком кожної людини, за словами партії, полягає у тому, аби зупинити каламутну хвилю релігійної епідемії, аби вона не ширилася і не виходила за межі друкованих теологічних трактатів. Саме Христа, за таємничими замислами пророків релігії, спрямують в бунтівливу енергію проти радянської влади. Богобудівники всіляко намагатимуться підтримати науковий інтерес до релігії і прагнутимуть поставити Бога і віру в Нього разом з іншими науками, з філософією і мистецтвом. А це є хибні старі релігійні ідеали, що ослаблюють людину, настроюють її проти партії. Тому з цим треба вести велику боротьбу і посилювати антирелігійне виховання. В. Ленін рішуче виступає проти релігії, бо на його думку богобудівники і богошукачі підсолоджують ідею Бога, аби тримати маси в полоні релігії. "Мільйони гріхів, пакостей, насильства і зараз фізичних, - пояснював В.І.Ленін, - далеко легше розкриваються юрбою і тому далеко менше небезпечні, ніж тонка, духовна, прибрана в найбільш пишні "ідейні" костюми ідея боженьки".
Партія закликає бути обачними, бо в сучасних умовах, щоб залучити молодь до релігії, служителі культу зміцнюють засоби і форми свого впливу. Адже вони намагаються переконати віруючих і насамперед молодь, що тільки релігія може дати відповіді для чого живе людина і у чому сенс її життя. Досвідчені церковники у своїх проповідях адресованих молоді, намагаються обґрунтувати свої релігійні ідеї відповідно до вимог сучасності, надати їм релігійної забарвленості і у такий спосіб переманити молодь на свою сторону. Партійні організації у боротьбі проти релігії, посилювали свою діяльність. Проводилися атеїстичні лекції для населення, вечори запитань і відповідей, тематичні вечори, бесіди та інші форми поширення атеїстичних знань серед населення. Для своєї атеїстичної пропаганди партія використовували радіо, газети і журнали, індивідуальні роботи і бесіди. На свою сторону комуністична партія намагалася перетягти науковців, письменників, митців. Якщо не вдавалося перетягти науковців на свою сторону, то їх карали арештами, засланнями, або очорнювали їх авторитет. Зокрема Булгакова і Бердяєва називають противниками революції, соціалізму і комуністичної ідейності лише за те, що вони стверджували релігійність свого народу і закликали інтелігенцію підтримувати і зміцнювати цю релігійність. Вони наголошували, що релігія здатна поєднати в собі розум, волю і почуття, а також дасть людині заспокоєння. Більшовики поневолили науку і вимагали більшовицького напряму від математики, техніки, географії. Та більшовицька філософія і ідеологія здатна була задовільнити лише примітивний розум і не здатна задовільнити людей з глибоким інтелектом. Історично відомим є той факт, що серед найвидатніших вчених були глибоко-віруючі люди, що визнавали релігію і Бога, як Найвище і Абсолютне Добро. Серед них були Галілей, Копернік, Нютон, Дарвін, Павлов. Павлов був одним із найосвіченіших людей свого часу, і він казав, що "всякий дім споруджується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог (Євр. 3,4). Та вчення Павлова більшовики безпідставно використовують для обґрунтування своєї науки. Навіть Дарвін, вчення якого було згодом використане напівученими для спростування віри в Бога, усе своє життя був побожною людиною і багато років був церковним старостою у своїй парафії. Він ніколи не міг подумати, що його вчення може суперечити вірі в Бога. Після того, коли Дарвін виклав своє вчення про еволюційний розвиток живого світу, його запитали, - де початок ланцюга розвитку тваринного світу, де перша ланка його? Дарвін відповів: "Вона прикута до Престолу Всевишнього". І тут
Loading...

 
 

Цікаве