WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

Порівняльний аналіз систем християнського і комуністичного виховання - Дипломна робота

моралі. Досить молодій людині виявити зневіру у власних силах або зневіру в нашому майбутньому, як церковники починають прищеплювати їй думку, що у світі є тільки одна найвища правда - божественна. Отже, з цього твердження В.Сухомлинського випливає, що особа Бога є загрозою для духовного зламу людини, а релігія служить для того, щоб звести людину із правдивого шляху і втягнути її у якісь чорні справи. Насправді у комуністівпанував страх, що людина яка віритиме в Абсолютне Добро і служитиме Йому, перестане служити комуністичні ідеології, перестане бути покірливим знаряддям у руках радянської влади, що зрештою і сталося. Тому більшовицька увага яка була наповнена підозрами, настороженістю і жорстокістю, була звернена на усі освітньо-виховні установи СССР. Вона пильно слідкувала за тим, аби у цих закладах проводилася атеїстична формація.
Особлива увага приділялася атеїстичній підготовці студентів. З цією метою ЦК ЛКСМУ встановив міцні зв'язки з Радою у справах релігії і Відділом агітації та пропаганди. Інститутські та університетські програми поповнюються курсом з основ атеїзму (у 1956-1957 навчального року). Для студентів не лише читаються лекції на такі теми, як: "Комуністична мораль і її протилежність релігійній моралі", "Боротьба мічурінської біології проти ідеалізму та релігії, але й самі студенти, особливо старших курсів, залучаються до підготовки лекцій та виступають з ними перед робітниками, колгоспниками, учнями шкіл. Наприклад, студентами п'ятих курсів Львівського педінституту за 1958-1959 навчального року було прочитано 96 лекцій на атеїстичні теми.
Тодішнє керівництво було занепокоєне серйозними недоліками у боротьбі проти релігійного виховання та у формуванні ідеологічної позиції. Причиною занепокоєння було те, що серед віруючих, значний процент припадав на молодь. Тому наголошувалося, щоб комсомольські організації приділяли належну увагу справі атеїстичного виховання молоді, наголошувалося на систематичному проведенню семінарів для лекторів-атеїстів, а також порушувати питання атеїстичної пропаганди на пленумах райкому партії. Більшовицька влада жорстоко переслідувала тих, хто залишався вірним своїй вірі і Богові, вона всілякими способами намагалася перетягти священиків на свою сторону, а якщо це не вдавалося, то тоді були конфіскація майна, виселення, розстріл. Ціла низка арештів "антирадянського духовенства" розпочалася у Церкві. У результаті проведеної операції 1945 року в одному місті Львові заарештовано 33 людини. Серед них були: єпископи, священики, диякони, студенти духовної семінарії і ті, які просто мали якесь відношення до духовенства. Священнослужителям заборонялося офіційно відправляти службу, поширювати серед населення "християнський фанатизм", який за словами більшовицьких ідеологів спрямований на те, щоб викликати недовіру і обурення до Радянської влади. Комуна добре усвідомлювала ту загрозу, яку несли для комуністичної влади ті священники, які повертались із заслання і засівали зерна Христової науки серед населення. Тому влада намагалася максимально зменшити повернення духовенства, обмежити їх діяльність і дуже прискіпливо ставилася до тих духовних осіб, які були вірними партії і виконували усі її вказівки. Комуністичні вожді кидали звинувачення на адресу Церкви і духовенства, що вони виступали союзниками гітлеризму і вели боротьбу проти комуністичної ідеології. Усіх тих, що повертали із заслання, більшовики називали бродячими священиками і монахами, які пропагують серед людей бунт і непослух по відношенню до влади. У всякі способи тодішнє керівництво намагалося очорнити духовенства і віру у Бога. На думку більшовиків, у Бога здатні вірити тільки відсталі і примітивні люди, а в майбутньому коли люди стануть більш розумними і освіченими, то віра у Бога і сама релігія щезне із лиця Землі.
Щоб швидше цей процес відбувся, комуна сформувала цілу низку організацій, які вели нещадну боротьбу проти Бога. Ці організації усіма силами намагалися досягти своєї мети, дуже часто вони діяли жорстокими, не людськими, терористичними методами, серед тих організацій були НКВД, МГБ, ЧК. Жорстокі тортури в НКВД спричинилися до переповнень концентраційних таборів, які можна з повним правом назвати місцем мук і смерті, свідомим знищенням мільйонів віруючих християн. Зокрема, партійні організації намагалися поширювати велику науково-атеїстичну пропаганду серед населення. Рекомендувалося створити Товариства, які б готували кадрів пропагандистів, лекторів, агітаторів, особливий наголос робився на високу кваліфікацію лектора атеїста. На думку більшовиків, цей крок мав би сприяти швидшому знищенню релігійності серед народу. Ще одним цинічним кроком більшовицького переслідування стало поставлення питання про припинення пенсійної допомоги для духовенства, а також грошової допомоги для реставрації і ремонту церков. І це тоді, коли Радянська влада на цілий світ стверджувала про те, що у країні робиться все для того, щоб поліпшити правове і матеріальне становище людини. Абсурдним є твердження більшовиків про те, що комунізм стане еталоном "вічного щастя", а радянська людина, що прийме ці ідеали комунізму назавжди стане щасливою. Відомо, що в основі більшовицької стратегії лежала антихристиянська система вартостей, тому тут важко говорити про якусь мораль. Адже кінець-кінцем, грунтом моралі є релігія і ця мораль має опиратися на Вищу Абсолютну Силу. Тому мораль завжди тісно пов'язана з релігією, а якщо народ відходить від релігії, то це призводить до морального розкладу. Історія подає цілу низку таких прикладів, не менш переконливим доказом цього є СССР. Більшовики своїм переслідуванням кинули виклик релігії і самому Богові, тим самим вони спричинились до знищення моралі, яка заснована на релігійних засадах.
В. Ленін дуже багато статей при ділив молоді, студентству та антирелігійному процесу їх навчання. Він наголошував на відділенні церкви від держави. Такий погляд на виховання молоді він висловив у своїй промові на третьому з'їзді комсомолу. За словами Леніна, навчання має бути вільним від будь-якого релігійного впливу. 15 грудня 1917 р. було проголошено постанову згідно з якою мала відбутися передача освіти від духовних відомств до Народного комісаріату освіти. Згідно із цією постановою відбулася "передача" усіх духовних шкіл, семінарій, академій, а також інших будівель, земель, садиб. Через деякий час після цього, 23 січня 1918 р. вийшов декрет Народного комісаріату про відділення школи від церкви і церкви від держави. У декреті було сказано: "викладання релігії у всіх державних і громадських, а також приватних учбових закладах, де викладаються загально-освітні дисципліни, не допускається". У такий спосіб більшовики витіснили віру в Бога із навчальних закладів, а місце ікон зайняли портрети "вождів".
Наступний крок більшовицької влади полягав у тому, аби дітей і молодь не допустити до Божого храму. Вони стверджували про те, що священики своєю діяльністю наносять ідеологічну і
Loading...

 
 

Цікаве