WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

Формування культури поведінки в сучасній школі - Курсова робота

чергу, діляться на три групи. До першої групи належать методи формування позитивного досвіду поведінки в процесі діяльності, до другої - формування свідомості, до третьої - методи заохочення та покарання.
Виходячи з того, що виховання культури поведінки передбачає цілеспрямовану систематичну роботу педагогічного колективу поознайомленню школярів з правилами поведінки, пристойності, етикету, формуванню у них відповідних навичок і звичок, воно може успішно здійснюватися лише за умови вмілого поєднання методів різних груп та різноманітних форм педагогічного впливу на учнів.
До найважливіших завдань у вихованні культури поведінки належать формування моральної свідомості дітей, розвиток у них вміння узагальнювати свій досвід, аналізувати власні вчинки та поведінку. У розв'язанні цих завдань провідну роль відіграють методи другої групи. Найбільш поширеним серед них є метод бесіди. Бесіда, зокрема евристична, сприяє активізації розумової діяльності дітей, змушує їх замислитися над етичними проблемами, вчить правильно оцінювати моральні вчинки людей.
У процесі підготовки до бесіди важливе значення має завчасне продумування запитань і можливих відповідей на них. Запитання мають спрямовувати учня на аналіз наведених фактів та явищ, на їх зіставлення й порівняння, на виявлення причинних зв'язків і залежностей, на обґрунтування власних суджень та висновків. Нові знання, які здобувають школярі під час бесіди, повинні логічно пов'язуватись з попередньо засвоєними і ґрунтуватися на них. Тому поставлені запитання мають викликати необхідність пригадати попередній матеріал, зіставити його з новим, виявити спільне та відмінне у нових поняттях і явищах.
Бесіда може виконувати різні дидактичні функції. В одних випадках вона готує учнів до сприйняття нового матеріалу, в інших - створює умови для використання засвоєних знань у нових ситуаціях або сприяє формуванню нових понять.
Поряд з бесідою у процесі роботи по вихованню культури поведінки вчитель може використати інші методи педагогічного впливу, такі як роз'яснення, приклад, диспут. Відповідно до них обираються вербальні форми роботи: розповідь, кінолекція, усний журнал, читацька конференція, огляд періодичної преси на теми моралі, колективне коментоване читання тощо.
Значний вплив на активізацію самостійної думки учнів справляє диспут. У ході диспуту школярі вчаться висловлювати власні думки й судження, самостійно оцінювати факти і події, аналізувати мотиви поведінки людей, проявляти такт і витримку, уважно слухати інших. Диспут зде-більшого застосовується у роботі з підлітками та старшокласниками. У процесі підготовки до нього вчителю слід формулювати запитання таким чином, щоб вони викликали дискусію, виявляли різні точки зору.
Наприклад, пропонуючи учням провести диспут на тему "Про куль-туру поведінки школяра", можна поставити на обговорення такі питання: "Що таке культура людини взагалі й культура поведінки зокрема?", "Що таке справжня ввічливість, у чому і як вона виявляється?", "Як пов'язана культура поведінки з моральним обличчям людини?", "Культура зовнішня і внутрішня - це одне й те ж? Якщо ні, то в чому їх відмінність?", "Одні вчинки людини ми схвалюємо, вважаємо їх культурними, моральними, інші - засуджуємо. Чим ми при цьому керуємося?" та ін.
Методи формування свідомості та відповідні їм вербальні форми роботи сприяють збагаченню й систематизації знань учнів про норми і правила культурної поведінки, впливають на формування у них етичних понять і уявлень про дозволене й недозволене, пристойне та непристойне, красиве і негідне в поведінці людини.
Велику роль у вихованні культури поведінки підлітків відіграє фа-культатив "Основи моралі". Ефективно працює такий факультатив у Броварській середній школі № 9 Київської області. З метою активізації пізнавальної діяльності підлітків вчителька широко застосовує проблемні завдання та запитання, привчає учнів у процесі підготовки до занять використовувати твори письменників, поетів.
До кожної теми вона вдумливо добирає відповідну художню й ме-муарну літературу, кінофільми та грамзаписи, ілюстративний матеріал.
Під час занять вчителька стимулює учнів до самостійного аналізу ситуацій морального вибору, формує вміння обирати правильні способи суспільне цінної поведінки.
Заняття старших підлітків у факультативі позитивно впливають на зміцнення учнівських колективів, на розвиток і утвердження між школярами доброзичливості, взаємної підтримки й допомоги, дружби і товариськості. Знання з основ моралі сприяють свідомому дотриманню школярами норм і правил поведінки у школі, вдома та у громадських місцях.
Моральна освіта школярів досягає виховної мети лише тоді, коли проводиться в єдності з діяльністю, що сприяє їх моральному розвиткові, тобто за умови поєднання методів першої та другої групи. Серед методів першої групи широко використовуються такі з них, як привчання, вправ-ляння, педагогічно доцільна організація життя дітей та створення ситуацій морального вибору. У процесі організації практичного морального життя колективу необхідно, щоб етичні принципи, норми і правила поведінки знайшли найбільш повне втілення у взаєминах, які складаються між дітьми під час їхньої колективної суспільне значимої діяльності. Важливо також, щоб ця діяльність стала джерелом розвитку відносин взаємного піклування і підтримки, допомоги та відповідальності за доручене, вимогливості й чуйності, ввічливості і принциповості.
У такій моральній атмосфері учні переживають і осмислюють досвід моральних взаємин, що склалися у колективі, у них формується шанобливе ставлення до людей, які їх оточують. Подібна організація життєдіяльності учнів створює необхідні умови для вправляння у культурній поведінці, для практичного застосування моральних знань у повсякденному житті школярів. Завдяки цьому усувається розрив між моральними знаннями і досвідом, а норми культурної поведінки закріплюються у відповідних звичках і навичках, у соціальне доцільних способах поведінки.
Багато уваги розвиткові правильних взаємин між дітьми приділяє класний керівник 6-6 класу середньої школи № 111 м. Киева Н. Г. Лучина. Вона вдумливо добирає найбільш ефективні методи і форми роботи, виходячи з конкретної виховної мети. Крім етичних бесід, вчителька організовує диспути, практичні заняття, розв'язання учнями моральних завдань, вправляння дітей, у правильних способах поведінки. "Гімнастичним залом" для таких вправлянь служить не лише колектив класу, а й різновіковий загін, що створено за місцем проживання учнів. Члени загону передають набутий позитивний досвід поведінки своїм молодшим товаришам, вчать їх, як слід поводитися у різних ситуаціях.
Вчителька привчає учнів постійно аналізувати власну поведінку та поведінку своїх товаришів. Повсякденна увага до цих проблем принесла помітні зрушення в способах спілкування підлітків між собою, а також з молодшими та старшими.
На батьківських зборах
Loading...

 
 

Цікаве